Українського суспільства та її поляризація

III и їденого випливає, що в соціально-класовій структурі Ук-ні куються процеси соціальної диференціації та поляри-■ и о і.і мін, зокрема диференціації доходів населення. Відбу­ти іупоінііі, складний, суперечливий процес становлення і нну соціальио-класової структури на основі демонтажу існу-

'і.........оп.пої структури і формування різноманітних елементів но-

I | її ІИ, соціальних верств, груп, прошарків тощо. Поступово

1'і.сн контури трьох основних рівнів, верств соціальної

і II мінного, середнього і нижчого класів. Однак зазначені рівні

І її її рархії не становлять цілісного утворення і багато в чому

є невизначеною, напіврозмитою структурою. Особливість розвита; соціально-класової ієрархії українського суспільства полягає в по ЕІльному збільшенні середнього класу за швидкого збільшення ви цого та нижчого класів і поглиблення на цій основі соціальної полі ризації.

Основу вищого класу, що базується на легітимних формах орш

нізації суспільного життя, позитивній, конструктивній логіці се

ціального розвитку, становлять підприємці, комерсанти, банкірі!

певна категорія управлінців, представники творчої інтелігенції та ій

Проте особливість соціального розвитку українського суспільства

як уже зазначалося, полягає в тому, що вагоме місце серед вищогі

класу займають несистемні елементи структури, які швидко розбага]

тіли, стали таким класом на основі нелегітимних засобів здебільї

шого у сфері торгівлі та посередницьких операцій. До таки!

елементів в Україні належать кримінальні, мафіозні структури, коі

румповані управлінці, чиновництво, керівники державних госпоі

дарських підприємств, які зловживають своїм службовим становив

щем, використовуючи суспільне багатство для власного збагачення!

а також групи "нових" українців з високими нелегітимними доходам!

ми та інші "несистемні" елементи сучасної соціальної структури, які]

живлять соціальну систему спотвореної саморегуляції, що заглиб!

люється в собі. Представники цієї соціальної групи стабільно підм

тримують і зміцнюють власне матеріальне становище, багатіють!

значною мірою за рахунок більшості знедоленого населення, відтво«|

рюючи свій соціально-економічний потенціал перманентною сус-|

пільною кризою, безладдям, хаосом, соціальною неструктуровані-

стю суспільства, глибокими розривами його соціального організму.!

Водночас суперечливо функціонує, бореться за виживання інший!

соціальний організм, що слабо розвивається і саморегулюється, ста-1

повить основу легітимної організації суспільного буття і належить!

до нижчого класу. Структурні елементи цього класу дуже слабкі, ]

хоча мають у майбутньому стати основними системними чинниками ]

саморегуляції як ринкових перетворень, так і соціального організму, 1

становлення середнього класу, який здійснюватиме свою трудову |

діяльність на основі легітимної продукуючої праці, реалізації влас-І

ни:х соціальних інтересів. Основу соціальної структури сучасного |

українського суспільства становить населення, яке пов'язане чи було 1

по:в'язане насамперед з державною формою власності. Основна його ]

частина перебуває на межі бідності, ставлячи за мету лише фізіоло-1

ній і і. и.по цих людей перебувають у стані глибокої їдиші ' оціальної маргінальності й не сподіваються

11.................... і а кого становища полягає в тому, що саме з

їм' іириї населення, більшість з яких перебувають на

...... по» п, бідності, і має формуватися середній клас.

..... і і н и\ елементів соціальної структури, які є потен-

і гродпі.ого класу, мають вагомий професійно-ква-

н пиши потенціал, досвід продуктивної діяльності.

і і іиі\ умовах часто-густо він не здатний сприяти вклю-

иі і її и і іктему суспільного виробництва, забезпечити від-

потепціалу особистості рівень доходів. А отже, по-

11 "іп,ті,по-екопомічні сподівання здебільшого не справ-

інн у і і рук і урі соціальної ієрархії суспільства зазначених

м і орні населення призвело до деструктивних змін у

ні., іпікрнвлень, гострих соціальних суперечностей у

і і суспільного життя. Вони поглиблюють системну

>ніп п 11 уіі >і і, інфляцію, деформують особисте споживання

і мни населення з низькою платоспроможністю, посилю-

и нестабільність суспільства. Особливо яскраво зазна-

....... і уіісречпості простежуються на прикладі поділу

і ринку па два типи (рівні, сектори), ціни в яких істотно • І ти для першої категорії населення з практично не-і шиї юспроможністю, які відвідують "свої", дорогі мага-ідн культури та обслуговування, мають особистий транс-м працює розгалужена інфраструктура, засобом платежу її.і.'і.іиі ніш,по конвертована валюта. Другий — для пере-і шості населення з невисоким рівнем достатку, низькою ні і проможиістю, яке змушене обмежуватися лише това-II іПііі ріпої необхідності. Викликає занепокоєння, що такий

....... • 11■ ч с і руктури українського суспільства поглиблюється.

юі не іііппе сферу споживчого ринку, а й усі основні на-

..... ііюі життєдіяльності, зокрема систему ціннісно-норма-

И і" і уіініорін діяльності й поведінки зазначених двох верств,

И|....... і.и гппіпя. Сформувалися дві системи соціального світо-

......... ропувають у стані конфлікту, що поглиблюється. Це

.... пі п. цо звуження сфери соціокомунікації, спілкування зазна-

і 'рпі населення, які реалізують свій життєвий потенціал і

........ пі іісктор у двох діаметрально протилежних соціальних

• мри ч і вимірах. І хоча, на думку вчених, таке відокремлення

життєвих вдач і сфер життя, відсутність безпосередніх контактів, & зумовмо, сприяють послабленню соціального напруження і є деяко "хитрістю" соціуму, нібито інстинктом самозбереження, що запоб гає концентрації руйнівної соціальної енергії, таке становище дов(існувати не може. У ньому закладена соціальна небезпека великі потенційної вибухової сили.

Особливо небезпечними для посилення негативної логіки соц альної динаміки суспільства є поглиблення тенденції поляризації ді ходів і розшарування населення. Збільшується кількість людей, які середиьо і порівняно забезпечених переходять у розряд незаможни | а відтак потребують соціального захисту. Серед них значна части) мають низькі доходи й досягли межі абсолютної бідності, що пере, бачає задоволення лише фізіологічних потреб. Зниження рівня жи тя широких верств населення суттєво знижує їх соціальну безпек Посилюється диференціація доходів зазначених двох категорій нас лення, нижня і верхня межі яких стають дедалі помітнішими. Дох< ди 10 % найзаможніших верств населення України перевищують д< ходи такої ж кількості найбідніших приблизно в 12-15 разів. Пост ново склалося ніби дві України — заможних і знедолених, багатія бідних, процвітаючих і злиденних. І хоч офіційна статистика, як за начають окремі вчені, можливо, перебільшує рівень фактичного з; божіння в Україні (немає даних про особисті доходи, отримані в діяльності у тіньовій економіці), загалом соціальне становище велі кої частини населення держави надзвичайно тяжке. Але поки глиб< ка соціальна диференціація суспільства, поділ його на дві верстві категорії, які містять потужний конфронтаційний потенціал, не ні брали необоротного, абсолютно несистемного характеру і не закр пилися становою прірвою, суспільство має шанс вийти на шлях ці вілізованого соціального розвитку і прогресивної позитивної с< ціальної динаміки.

Основою соціодинаміки розвитку суспільства, його соціальне стабільності, функціонування його соціально-класової структури] середній клас. Середній клас — це основа самодостатності розвити соціально-класових відносин, важливий чинник, що саморегулю розв'язання суперечностей між двома протилежностями (полюсам соціальної ієрархії, що є результатом відтворення та організації сс ціальної нерівності), не спричинює значного загострення соціальне го напруження між верхніми й нижчими верствами вертикальног зрізу соціальної піраміди. Середній клас — це соціальний стабіліза тор, упорядковуючий фактор розвитку багатовимірних процесів со

11 реї улятор її припустимих меж, функціонування

її илом. Потужний середній клас у соціальній

ці і кономічпої, політичної стабільності громадянсь-

' Поі о позитивної соціодинаміки, що забезпечує сво-

і ми 11, ні обпетості. Такий середній клас в Україні лише

\ і ому створення умов для формування та динамічно-

піі.оі о класу, який у перспективі охоплюватиме 55-

ні і ні оПливо важливим завданням соціальної політи-

іпіім і ііііі.іиі.но-класових відносин. Чинниками, що спри-

п піни середнього класу, є послідовність у здійсненні

|<і м 1111 и • 111,, зокрема у формуванні ринкових відносин, ут-

..... них форм власності, які сприятимуть збагаченню

їм нони суспільства, розширенню і поглибленню його нони, ііііинкненню нових соціальних спільностей, со-

і. І -і її. рс'ТН.

мінним пріоритетом соціальної політики є створен-I нрік корсппя процесів соціально-класової структуро-Іритнфікованості суспільства, усвідомлення суб'єктами 'них відносин соціально-групової спорідненості, со­пи цеп і ифікації на основі формування соціальних ін-■ ми по сучасного пострадянського суспільства, зокрема процеси деструктуризації та дестратифікації соціально-рп, втрата соціальної, зокрема верствової, самоіден-

и......... і\моіілспо відсутністю чітких соціальних інтересів.

чинників, який сприятиме утвердженню соціально-кла-||»уі іуропаності, соціально-групової спорідненості суспіль-фіірмуіінпня нової системи соціальних цінностей. Сучасне іі> ' \ і ш ні.сню характеризується невизначеністю і несформо-

...... м і.1111. і м іх цінностей. Саме несформованість привабливих

і мк і моральних, духовних) цінностей, коли старі (утвер-

і іііііюї однорідності та рівності, колективізму) вже відки-

"• ирицюіоть", а нові (свобода, соціальна справедливість,

■ "і '....... ііідуалізм, багатоманітність вибору та ін.) ще не сфор-

(омості людей, значною мірою гальмує соціальну консо-• і і' шиї.кого суспільства. У соціальному аспекті в українсь-\і ніиі.і гін с прихильники ринкових відносин і державного |М) демократії та адміністративних методів управління, цен­ти і децентралізації державної благодійності в соціальному іі ідійспенні самозахисту. Формування системи соціальних іпііппх цінностей поряд з іншими чинниками становлення

позитивної логіки соцюдинаміки є чи не основною її складовою, термінантою цивілізованої стратифікації суспільства, його соціаЯ ної стабільності, консолідації, міжгрупової солідарності, що м| бути відображена у зваженій соціальній політиці.

2.4. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА,