Класи і класові відносини

...... іідиосипи, класова система суспільства є типом соціаль-

..... |іікації. Поняття "клас" вживається в широкому і вузько-

Іміих

* Широкому чшіченні клас — це велика група людей, які володіють

ціють засобами виробництва, посідають певне місце в си-

і піні,ного поділу праці й використовують специфічний спо-

Іім шия доходу. Відповідно до марксистської теорії, якої до-

іі'Ч більшість вітчизняних і багато зарубіжних учених,

...... н класів пов'язане з появою приватної власності, а тому

іроджуються в умовах рабовласницького суспільства і існу-• • "і 'і фі одалізмі.

МіКому шаченні клас — це будь-яка соціальна страта в сучас-і піні.сі мі. Такий підхід до розуміння класів нині переважає в і піп літературі й таку точку зору поділяють дедалі більше

......... імиих вчених. Згідно з таким підходом у сучасному суспільстві

.......... по 11, не два протилежних класи, а кілька страт, здатних

і ні і п одна в одну і які називають класами. Різні вчені виок-

..... ■ рішу кількість таких класів. У такому вузькому значенні

ЇМ І...... Сіуло до капіталізму. На думку представників теорії страти-

........ і нони (продуктом розвитку індустріального суспільства.

її і пкі її за значеною теорією виникнення класів в епоху розвитку

......... іму було зумовлене промисловою революцією ХУШ-ХІХ ст.

и розвитку промисловості й торгівлі, товарно-грошових ції ііііііикли нові професії (підприємці, комерсанти, банкіри,

.... і Ги пилася дрібна буржуазія. Внаслідок масового розорення

ІИІІ Ці і'ігіду їх у міста сформувалася нова страта-клас — наймані МІ Ч" і 11.11 і робітники. Це зумовило становлення нового типу со-

....... і"і стратифікації — класових відносин, класової системи. Зро-

......... ролі міст, промисловості, сфери послуг супроводжувалося па-

диням влади і престижу аристократії та зміцненням статусу і бата]

ства буржуазії. Вихід на суспільну арену нових професійних груп А

підприємців, банкірів, робітників — передбачав визнання їх соціалі

ного статусу (багато з них за значенням зрівнялися з попереднім

соціальними станами), однак стати представниками нових станови

структур вони не могли. Стани поступово відходили в минуле; пі

нягтя "стан" ставало щодалі більше надбанням історії, а нову сі

ціальну реальність адекватніше почало відображати поняття "класі

яке характеризувало економічне становище людей у суспільстві

здатних пересуватися вгору та вниз.

Станові обмеження були зруйновані, кожна людина могла пера міститися вгору, переходячи з класу в клас, завдяки власним зусил лям — професіоналізму, працьовитості, таланту. На зміну суспіль] ству, де домінували приписувані соціальні статуси, прийшло суспіль! ство, основу якого становили досягнуті соціальні статуси, яке і І відкритим суспільством.

У науці, зокрема в соціології, існує багато концепцій соціально структури суспільства, соціально-класових відносин. Однією з пере ших була теорія К. Маркса. Згідно з марксистською концепцією сов ціально-класові відносини складаються на основі взаємодії класні прошарків, інших соціальних груп. Цементуючим ядром соціальної структури суспільства є класи, які в теорії К. Маркса становлять еко­номічно детерміновані, конфліктні соціальні групи, що, у свою чер­гу, формуються на основі відносин власності. Основною класоутво-рюючою ознакою марксистської концепції є відношення до засобі! виробництва.

За радянських часів основою соціальної структури суспільства, його соціально-класових відносин була схема В. Леніна, згідно щ якою класи — це великі групи людей, які в історично сформовав ній системі суспільного виробництва різняться ставленням до засо* бів виробництва, роллю в суспільній організації праці, способами^ та розмірами отримуваних прибутків, можливостями одного класуи присвоювати працю іншого класу.

У 1 936 р. Й. Сталін створив так звану тричленку, проголосивши, І що соціальне суспільство складається з двох дружніх класів — робіт-Я ників та селян і прошарку — трудової інтелігенції.

Зарубіжні вчені виявили такі тенденції в розвитку соціально-кла- г сових відносин радянського, соціального суспільства, що свідчили! про формування нового типу його соціальної структури. Ще на по-58

■ М І (спер зазначив, що при соціалізмі панівним класом
і">і |>;іти. У 30-ті роки К. Бердяєв і Л. Троцький дійшли

.............. і (І'(І' сформувався новий привілейований клас —

■ про який говорив М. Вебер*. Відомий югославський
і і мі нас у праці "Новий клас. Аналіз комуністичної си-

11'¹ • і') показав, що в Радянському Союзі після 1917 р. апа-

III 11...... срсі порився на новий правлячий клас, який монопо-

'іу и державі й суспільстві. Шляхом націоналізації він

і п.............. о державну власність. Хоча формально члени такого

н німлііііми працівниками, але фактично вони є власниками

........ ііпціїїа, класом експлуататорів. Революціонери пере-

і їм реакціонерів. М. Восленський ("Номенклатура",

|н мни ну н ідеї М. Джиласа про партократію, однак до панів-

и \ и радянському суспільстві зарахував не всіх управлінців,

и ні натуру, яка є вищою соціальною верствою. На його

її ні натура є ієрархічною структурою вищого керівницт-

..........,шиннім та експлуататорським класом феодального

Пи привласнює приватну власність, створену народом, який п піні політичних і економічних прав.

.... 111 х висновків наприкінці 80 — на початку 90-х років дій-

п радянські вчені. Так, Т. Заславська в 1991 р. виявила в

"пі і ірукгурі радянського суспільства три групи — вищий

пи і -111 її клас і прошарок, що їх розділяє. До вищого класу на-

ііпмі мклатура, яка складається з вищих верств партійної,

........ ііііі і.кової та господарської бюрократії. Основою нижчо-

і наймані працівники — робітники, селяни, інтелігенція.

її мий прошарок між ними утворюють керівники середньої

і і иьож соціальні групи населення, які обслуговують еліту.

радянське суспільство, його соціально-класові відносини,

н.і 11.ох учених, належать до особливого, змішаного типу

.... стратифікації. Це зумовлено тим, що радянське суспіль-

іакрптим, певною мірою станово-кастовим. Економічної

¹ і формування класів у західному розумінні не було, оскіль-

іпо приватної власності. Це означає, що радянське сус-

■ не було соціально однорідним, у ньому існувала соціальна

іі'іиіі іцпо перетворення управлінської групи на управлінський клас обгрун-

¹ і Ін рпхем. Він показав, що на зміну класу капіталістів приходить клас

І'Ш чи. хоч і не є власниками, проте контролюють економіку суспільства.

іджуинп зазначені процеси лише у США, але багато з них були харак-

■ ріідипської системи.

нерівність, що впорядковувала соціальну ієрархію на основі влад престижу, багатства.

Г. Спенсер є автором природно-органістичного вчення про кл си. На противагу К. Марксу він вважає, що основу еволюції суспіл ства становить перехід від гомогенності до гетерогенності, тоб; зростаюча різноманітність соціальних організмів. На його думи джерелом класових відмінностей є завоювання: переможці стаюі панівним класом, а переможені — рабами, кріпаками. За Г. Спена ром, у суспільстві існують три великих класи: вищий — панівний, м рівний; середній, основу якого становлять торговці, постачальний та ін.; нижчий — ті, хто виробляє, добуває ресурси для існування суг пільства. Саморегулятор соціально-класових відносин — природни відбір. Так, сильні стають панівними, а слабкі опиняються на ни чих щаблях соціальної ієрархії.

Деякі сучасні західні вчені (К. Оффе, Ф. Паркін) вважають, ці поняття "класи" неприйнятне для аналізу соціальної структури с| спільства як у марксистському, так і в західному розумінні. На дум ку цих вчених, в аналізі соціальних відносин у суспільстві доцільну ше вживати поняття "верства". Відомі й інші теорії соціально-клас вих відносин, соціальної структури суспільства.

Отже, людина як суб'єкт соціальної політики входить у систем соціально-класових відносин, процесів соціальної стратифікації, яю визначаючи місце людини, її статусний рівень у системі соціальн ієрархії, безпосередньо впливають на її соціальну безпеку, соціальн самопочуття, значною мірою детермінуючи інші види суспільний відносин. Це свідчить про те, що соціально-класові відносини є ва" ливим об'єктом соціальної політики, системи державного, соціал" ного управління загалом.

2.3.3. Соціально-класові відносини в сучасному суспільств;

Складні, суперечливі процеси соціального розвитку, соціальна структурованості сучасного суспільства вносять багато нового в бж гатовимірний соціальний простір. Для вітчизняних учених особлива важливого значення набувають переосмислення і аналіз процесів по! страдянськоії соціальної реальності, що трансформується, пере! структурування вітчизняного соціального простору. Без осмислення цих процесів неможлива зважена соціальна політика, яка має відоб/ ражати й творити, утверджувати, зміцнювати конструктивні чиннш ки нового соціального структурування й гальмувати деструктивні. 60

п.і і ічііаім.па політика має спиратися на чіткі теоретико-

'іи мсадн процесів соціального розвитку, зокрема со-

іі пні підносний. У цьому аспекті слід ураховувати, що

і иіш.ствозиавці, аналізуючи процеси соціального про-

..... щупали переважно марксистську теорію соціально-

іііоепп, які за радянських часів дедалі більшою мірою

іиажаїочи, з одного боку, на певну абсолютизацію

' і іічпїими марксистської традиції в підході до соціально-

ііпіі розвитку суспільства, класової ідентичності, а з

па твердження деяких західних учених про "кінець

'" і м і процесів розвитку сучасного соціального простору

про іс, що класи існують, а соціально-класові відносини є

її............ііи.пого буття й суттєво на нього впливають. Прак-

ічн 11, не про зникнення класів (може йтися лише про послаб-' позицій у суспільстві традиційних класів і відносин між і 111 •■ • ч кісні зміни в системі соціально-класових відносин. У. ппп.стві зменшується соціальна значущість таких кла-|миючих ознак теорії "ортодоксального марксизму", як відно-ііПін виробництва, власності тощо. Нові класові виміри і. і оціальне поле класоутворюючих ознак і охоплюють іімірпу гаму, комбінацію соціальних, духовних ресурсів лю-м шиї.сі ва, культурно-діяльнісного потенціалу особистості, и ни чл-» у процесі освоєння нею динамічного соціального простору соціальних нерівностей і не зводиться лише до тщ суспільних ресурсів. і н ін і тс і індустріальне, постекономічне суспільство, основни-|н иміі якого є знання та інформація, посилюють динамізм, 11 Син.і говимірність класових змін, а феномен класу, що не ний і постійним членством людини, весь час видозмінюється 'ним багатьох чинників. Можливості особистості, її шанси у і'іпаїп.ііої мобільності перейти до вищого класу (або до •) іростають здебільшого під впливом освітнього, культур-11 ііпіалу; вони дедалі більше відходять від одновимірності до і іовимірпості класових комбінацій. Формується клас носіїв знан­ії \ перспективі перерозподілятиме на свою користь щодалі > н гину суспільного багатства. І навпаки, представники кла-

||...... іипімії, зайнятих у масових виробництвах, відчуватимуть на

[іриці зростаючу конкуренцію і долатимуть дедалі більше

труднощів на шляху створення свого добробуту. Освіта, культурі наука (зокрема, раціоналістично орієнтований світогляд, творчісті перетворюватимуться на чинник сучасної соціальної стратифікащ соціально-класових відносин, формуватимуть нову соціальну струї туру світу на шляху його переходу від традиційного до сучасноп (постіндустріального, постекономічного, інформаційного) суспіл| ства.