Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Заказать  
 

ВИМОГИ БОЙОВИХ ДОКУМЕНТІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ В ПІДРОЗДІЛАХ ВІЙСЬК ППО СВ



Організації бойової підготовки здійснюється згідно наступних керівних документів:

1. Наказ Міністра оборони України «Про завдання будівництва та підготовки Збройних Сил України у новому навчальному році» (щорічно).

2. План підготовки ЗС України у новому навчальному році.

3. Директива Начальника ГШ ЗС України «Про заходи щодо виконання завдань підготовки ЗС України у новому навчальному році».

4. Організаційно – методичні вказівки Командувача видом ЗС щодо підготовки військ у новому навчальному році.

5. Накази Начальників родів військ «Про підсумки підготовки з’єднань та частин та завдання на новий навчальний рік».

6. Наказ командувача ОК «Про підсумки підготовки з’єднань та частин та завдання на новий навчальний рік».

7. Наказ командира військової частини №1 «Про організацію бойового навчання та служби військ у новому навчальному році».

8. План бойової підготовки корпусу (з’єднання частини).

9. Програми бойової підготовки для усіх категорій військовослужбовців.

10. Курс бойової підготовки (КБП - 94) для військ ППО.

Їх вимоги наступні:

Командирську підготовку офіцерів здійснювати згідно з вимогами наказу Міністра оборони України від 2 листопада 1999 року №331 “Про удосконалення системи командирської підготовки офіцерського складу Збройних Сил України”, Програмами командирської підготовки офіцерів видів та родів військ.

В основу організації та проведення командирської підготовки покласти принцип: кожний командир (начальник) навчає свого підлеглого і несе персональну відповідальність за його підготовку.

Формування груп командирської підготовки проводити згідно з організаційно-штатним призначенням, займаними посадами та спеціальностями (напрямами діяльності).

Командирську підготовку планувати в батальйонах, окремих ротах та їм рівних підрозділах – на період навчання.

Навчання у системі командирської підготовки здійснювати шляхом проведення командирських зборів, щомісячних командирських занять і самостійної роботи. У військових частинах установити типові тижні та дні командирських занять.

Протягом навчального року планувати і проводити командирські збори:

з офіцерським складом управління військових частин, командирами дивізіонів (батальйонів)та їм рівних – один збір тривалістю 5 днів;

з командирами взводів, рот та їм рівних – два збори (по одному в кожному періоді) тривалістю 5 днів кожний.

У підготовчі періоди проводяться навчально-методичні збори та інструкторсько-методичні заняття з викладачами тривалістю 3 дні (по 7 годин занять щоденно).

Командирські збори проводити під керівництвом командирів (начальників) на 1-2 ступеня вище категорії військовослужбовців, які навчаються. Під час проведення зборів планувати і проводити показові заняття з питань бойової готовності, з організації забезпечення навчального процесу з організації експлуатації, збереження, обслуговування та ремонту ОВТ, з впровадження нових форм і методів у навчання підлеглих та підготовку фахівців для Військ ППО України, з організації служби військ. На зборах проводити семінари з вивчення основ міжнародного гуманітарного права ( 4 години ).

Завершувати збори контрольними заняттями з основних предметів навчання.

Під час проведення зборів планувати по 8 годин занять щоденно.

Заняття з командирської підготовки планувати та проводити у місяці, коли не проводяться тактичні (тактико-спеціальні) навчання, командирські чи навчально-методичні збори, підсумкові перевірки (інспектування), а також у підготовчі періоди. Тематику занять пов’язувати з завданнями, які вирішує частина (підрозділ) у мирний та воєнний час, та особливістю підготовки спеціалістів відповідного профілю.

Заняття з командирської підготовки останнього місяця періоду навчання та навчального року планувати і проводити як контрольні.

Заняття з командирської підготовки проводити як у масштабі управління ОНЦ, військових частин, так і окремо по групам.

Командирські заняття з офіцерами проводити 16 годин щомісячно.

У практику навчання впроваджувати активні форми і методи занять, на які в ході проведення командирських зборів та занять відводити не менше 70% навчального часу.

Не менш однієї третини тем відводити підготовці офіцерів на один ступінь вище займаної посади.

Контрольні заняття з вогневої та технічної підготовки проводити не рідше одного разу на місяць з обов’язковим практичним виконанням нормативів.

Рівень стройової та фізичної підготовки перевіряти не рідше одного разу на місяць.

“День молодшого офіцера” проводити під керівництвом командирів військових частин по 2 дні у кожному періоді навчання з залученням офіцерів і прапорщиків, які прослужили на офіцерських посадах менше трьох років.

З молодими офіцерами – випускниками ВНЗ, які прибули у підрозділи та призначені на посади, провести десятиденні навчально-методичні збори. Під час зборів добиватися розуміння та єдності поглядів офіцерів на навчання і виконання завдань, впровадження найбільш перспективних форм і методів у навчання підлеглих, використання навчальної матеріально-технічної бази у бойовій підготовці.

Підготовку прапорщиків з технічної і спеціальної підготовки організувати на зборах та за індивідуальними планами, із загальновійськових дисциплін готувати у групах офіцерів. За необхідності створити окремі групи командирської підготовки прапорщиків.

Командирські заняття з сержантами проводити 8 годин щомісячно (з них 6 годин навчальних занять та 2 години самостійної підготовки) під керівництвом командирів підрозділів.

“День сержанта” проводити по 2 дні в кожному періоді навчання. Перший на рік “День сержанта” проводити як показовий під керівництвом командирів військових частин.

Крім того, з сержантами строкової служби проводити інструкторсько-методичні заняття із розрахунку не менше 2 годин на тиждень під керівництвом командирів рот (батарей).

Перед початком кожного періоду навчання під керівництвом командирів підрозділів провести із сержантами одноденне заняття з питань організації служби військ, бойової підготовки та виховної роботи.

Самостійну підготовку офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, організувати і проводити централізовано під керівництвом безпосередніх начальників в службовий час, 4 години на тиждень. Дні та години самостійної підготовки внести у розпорядок дня.

Плани самостійної підготовки офіцерів, прапорщиків та військовослужбовців, які проходять службу за контрактом складати на рік.

Індивідуальні завдання надавати безпосередніми начальниками на навчальний рік. Вони повинні бути конкретними та направленими на вивчення озброєння, військової техніки та їх бойового застосування.

Самостійну підготовку сержантів строкової служби організувати командирам підрозділів по 2 години на тиждень.

Підготовку військовослужбовців строкової служби частин та підрозділів забезпечення навчального процесу спланувати із розрахунку - 48 годин щомісячно.

Заняття з предметів бойової підготовки з військовослужбовцями строкової служби із загальновійськових дисциплін проводити в групах у складі підрозділів. Заняття за спеціальністю проводити під керівництвом відповідних начальників, у штаті яких вони перебувають.

Відпрацювання всіх задач та вправ програм бойової підготовки здійснювати протягом періоду навчання.

Заняття з військовослужбовцями, що проходять службу за контрактом, проводити у складі підрозділів разом з військовослужбовцями строкової служби, окремо з ними проводити додаткові заняття за спеціальністю з розрахунку 10 годин на тиждень під керівництвом командирів взводів (батарей), з них 4 години виділити на самостійну підготовку.

При підготовці частин та підрозділів необхідно врахувати наступні вимоги:

1. Головним завданням тактичної (тактико-спеціальна) підготовки вважати підготовку підрозділів та частин до ведення маневрених бойових дій, проведення спільних тактико-спеціальних навчань особового складу основних підрозділів військових частин.

Тактико-спеціальні навчання вважати проведеними, якщо виконані всі елементи навчань (проведений весь необхідний перелік практичних заходів). Оцінка за тактичне навчання не може бути вищою від оцінки за практичні дії.

2. Спеціальну підготовку організувати згідно діючих посібників з бойової роботи, нормативів і направити на грамотну експлуатацію систем озброєння і військової техніки, практичне відпрацювання способів експлуатації і бойового застосування техніки, своєчасну, скриту, достовірну передачу (прийом) сигналів, команд і розпоряджень по управлінню військами, своєчасне і якісне вирішення завдань матеріального, технічного і медичного забезпечення військ.

3. При проведенні занять з технічної підготовки основні зусилля спрямувати на підготовку класних фахівців. Під час роботи у військах та при проведенні підсумкових перевірок перевіряти відповідність рівня знань та навичок особового складу рівню класної кваліфікації.

Технічну підготовку фахівців автомобільної та бронетанкової служби організувати згідно наказу Міністра оборони України № 5 від 10.01.1997 року “Про затвердження положення по підготовці водіїв та інших фахівців автомобільної служби у Збройних Силах України та допуск їх до керування транспортними засобами”. Заняття з водіями щодо удосконалення знань та практичних навичок проводити щопонеділка. Заняття з водіння машин планувати так, щоб водії (механіки-водії) отримували практику водіння не менше одного разу на місяць, у всі пори року, за будь-якої погоди, вдень і вночі.

Кожну першу та третю суботу місяця в частинах під керівництвом заступника командира частини з озброєння проводити парковий день, при проведенні якого головну увагу зосередити на проведення технічного обслуговування ОВТ і АТ, обладнання парків та паркових приміщень.

4. Для занять з мобілізаційної підготовки в системі командирської підготовки відвести 16 годин.

Кожен офіцер повинен мати індивідуальне завдання з мобілізаційної підготовки.

Особливу увагу звернути на якісне проведення занять та тренувань з практичним розгортанням пунктів прийому мобілізаційних ресурсів.

5. Розвідувальну підготовку планувати з урахуванням розвитку воєнно-політичної обстановки та досвіду ведення бойових дій в локальних конфліктах та Союзній Республіці Югославії.

Практичні навички офіцерів усіх рівнів з методики оцінки противника, управління силами та засобами розвідки удосконалювати на командно-штабних, тактико-спеціальних навчаннях та методичних заняттях.

6. Гуманітарну підготовку організувати згідно вимог Директиви Міністра оборони України від 12 вересня 2000 року № Д-11 та відповідних тематичних планів.

Основним завданням гуманітарної підготовки вважати: формування у військовослужбовців високої громадянської свідомості, патріотизму, відповідальності за виконання законів України, військових статутів Збройних Сил України, наказів командирів (начальників), службових обов’язків, гордості за належність до роду військ, військової частини, підрозділу.

Забезпечити тісний зв’язок гуманітарної підготовки із завданнями повсякденної діяльності військ, практичну спрямованість занять, роз’яснення положень та значення Кодексу честі офіцера, загальновійськових статутів Збройних Сил України.

Особливу увагу приділити підбору, призначенню керівників груп гуманітарної підготовки та підвищенню рівня їх теоретичної та методичної підготовки. Перед початком кожного періоду навчання проводити дводенні збори з керівниками груп гуманітарної підготовки, в управліннях військових частин проводити щомісяця – інструктивно-методичні заняття за темами, що вивчаються. Надавати їм для підготовки до занять не менше 4 годин службового часу на тиждень.

7. Встановити для всіх категорій військовослужбовців перелік нормативних актів, обов'язкових для вивчення в процесі правової підготовки (додатки №1, 2, 3 до наказу Міністра оборони України від 15 червня 1993 року №136).

У військовослужбовців один раз на рік, до призначення на посаду, приймати заліки щодо знання нормативних актів, включених у відповідні переліки.

8. Домогтися, щоб усі військовослужбовці добре знали Статути Збройних Сил України і практично виконували свої обов’язки. Особливу увагу звернути на знання прав та обов’язків військовослужбовців, правил внутрішнього порядку, організацію і порядок несення вартової та внутрішньої служб, виконання стройових прийомів і військового вітання.

Щомісячно проводити заняття і приймати заліки у всіх категорій військовослужбовців та добиватися постійного втілення в повсякденну діяльність частин вимог Статутів.

9. Стройову підготовку спрямувати на вивчення положень Стройового статуту ЗС, вміння військовослужбовців зразково виконувати стройові прийоми.

У ході занять з стройової підготовки добитися суворого виконання усіма військовослужбовцями правил ношення військової форми одягу, військового вітання, чітких та злагоджених дій підрозділів у пішому строю.

Рівень одиночної стройової підготовки військовослужбовців та стройову злагодженість підрозділів удосконалювати на стройових оглядах та тренажах. Стройові огляди планувати та проводити щомісячно.

10. Вогневу підготовку організувати у відповідності з проектом “Курсу стрільб із стрілецької зброї (КССЗ - 1994 р.)”.

Практичні стрільби із стрілецької зброї проводити щомісячно.

11. Фізична підготовка організовується згідно Настанови з фізичної підготовки у Збройних Силах України – 1997 року.

Фізичну підготовку з офіцерами, прапорщиками проводити у службовий час 2 рази на тиждень по 1,5 години, з військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом та строкової служби - 4 рази на тиждень по 1 годині.

Не менше 50% відсотків занять з фізичної підготовки проводити комплексним методом. При плануванні передбачити збільшення до 30% часу на проведення занять з рукопашного бою.

Ранкову фізичну зарядку проводити щодня, у зимовий період – 30 хвилин, у літній період – 50 хвилин, комплексним методом і закінчувати бігом на 1-3 км.

Спортивно-масову роботу у військових частинах проводити 3 рази на тиждень: два рази по 1 годині у робочі дні у вільний від занять час і 3 години у вихідні і святкові дні.

Рівень фізичної підготовки військовослужбовців перевіряти один раз на місяць.

12. Заняття з захисту від зброї масового ураження організувати згідно програм бойової підготовки.

В ході тактичної підготовки в повному обсязі відпрацювати організацію захисту від зброї масового ураження і запалювальної зброї. На тактико-спеціальних навчаннях з кожною ротою, батальйоном, дивізіоном відпрацювати способи ведення бойових дій і захисту в умовах забруднення позицій радіоактивними, отруйними речовинами і біологічними засобами.

В кожній частині та підрозділах мати нештатні розрахунки в складі 2-3 чоловік для ведення радіаційного, хімічного, біологічного спостереження і розвідки.

13. Спланувати заняття з основ екологічної безпеки військ з обсягом навчального часу: для рядового і сержантського складу - 4 години на рік, для прапорщиків і офіцерів – 6 годин на рік, у тому числі 2 години на самостійну підготовку, з тематикою згідно вимог наказу Міністра оборони України № 65 від 12.03.1996 року.

Постійно проводити аналіз організації екологічного забезпечення, стану екологічної безпеки у підпорядкованих частинах та підрозділах. Стан екологічного забезпечення частин розглядати щомісяця під час підбиття підсумків бойової підготовки; планування “Дня захисту природного середовища” здійснювати у планах проведення парко-господарчого дня - друга та четверта субота кожного місяця.

В ході підсумкових перевірок за кожний період навчання з особовим складом проводити контрольне заняття з основ екологічної підготовки військ з обов`язковим прийняттям заліку.

14. В системі командирської підготовки спланувати та провести в кожному періоді навчання з усіма категоріями особового складу 4-и години занять з військової топографії.

15. Військово-медичну підготовку військовослужбовців строкової служби проводити по 2 години щомісячно, для офіцерів і прапорщиків – методом самостійної підготовки. Головну увагу у військово-медичній підготовці зосередити на поданні невідкладної само- та взаємодопомоги при важких травмах, гострих захворюваннях, отруєннях, при втопленні, замерзанні, а також постраждалим від стихійних лих і надзвичайних ситуацій.

16. Спланувати та розробити комплексні заходи щодо попередження пожеж та загорань відповідно до наказу Міністра оборони України від 5 квітня 1997 року №115 “Про затвердження Положення про пожежну охорону в ЗС України”.

У штабах військових частин та підрозділах необхідно щомісяця розробляти розклад занять для кожної групи командирської підготовки офіцерів, прапорщиків, сержантів і доводити його до керівників за два тижні до початку проведення занять. У розклад занять з командирської підготовки сержантів включати всі інструкторсько-методичні та показні заняття, тренування.

Розклад занять з військовослужбовцями строкової служби складати на тиждень і затверджувати командирам підрозділів.

Журнали обліку занять (форма №1У) вести в навчальних групах офіцерів, прапорщиків на рік, в навчальних групах сержантів, у ротах (взводах) та їм рівних підрозділах – на період навчання.

Журнал планування та обліку бойової підготовки (форма №10) вести в дивізіоні (батальйоні), окремій роті та їм рівних підрозділах на період навчання.

Журнал обліку бойової підготовки (форма №2У/БП) вести в частинах.

Підготовчий період до нового навчального року (періоду навчання) використовувати для підбиття підсумків, планування бойової підготовки, удосконалювання навчально-матеріальної бази, проведення зборів із сержантами, командирами взводів, рот, батарей, батальйонів, дивізіонів, у ході яких провести інструкторсько-методичні та показні заняття по відпрацюванню вправ та завдань курсів бойової підготовки, обслуговуванню техніки та озброєння.

Підготовку прапорщиків, молодших спеціалістів та військовослужбовців за контрактом організувати у відповідності з діючими Курсами (Програмами) бойової підготовки (технічної підготовки спеціалістів).

Дії особового складу по тривозі у складі підрозділів відпрацювати під керівництвом командирів батальйонів (дивізіонів), рот (батарей) два рази на період у ході тактико-стройових занять, які проводити після першого місяця навчання.

При плануванні основні зусилля спрямувати на чітке, обґрунтоване планування заходів підготовки частин та підрозділів. Особливу увагу звернути на повне охоплення особового складу бойовим навчанням та недопущення зривів планів бойової підготовки і розкладів занять, спрощень і послаблень.

Повсякденну діяльність спрямувати на безумовне виконання планів бойової підготовки.

2. ОСОБЛИВОСТІ БОЙОВОЇ ПІДГОТОВКИ В ЗЕНІТНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ВІЙСЬК ППО СВ

Організація бойової підготовки є однією з найважливіших складових її керівництва. Організація здійснюється у всіх підрозділах, частинах, з'єднаннях, починаючи з оперативного командування і закінчуючи батареєю.

Ретельно продумана та спланована бойова підготовка, яка враховує всі сторони життя і діяльності військ, дозволяє більш ефективніше використовувати навчальний час в інтересах підвищення якості навчання особового складу. А це в свою чергу забезпечує виконання одної з основних вимог до бойової підготовки - забезпечення максимальної реалізації потенційних бойових можливостей частини (підрозділу) Військ ППО СВ на різних етапах навчального року та у різних умовах обстановки.

Під організацією бойової підготовки розуміється діяльність командира, що спрямована на детально продумане, планове, системне навчання особового складу підрозділів.

Вона організується в полку, а проводиться в підрозділі. Ця діяльність передбачає проведення цілого ряду заходів, найважливішими з яких є:

1. Визначення завдань та вимог до бойової підготовки;

2. Прийняття рішення на бойову підготовку;

3. Планування бойової підготовки;

4. Постановка завдань із бойової підготовки (наказ);

5. Усебічне забезпечення бойової підготовки;

6. Безпосереднє керування бойовою підготовкою;

7. Контроль та надання допомоги.

Мета, завдання та вимоги до бойової підготовки визначаються наказом Міністра Оборони України, ОМВ Головнокомандувача Сухопутними військами, директивами, наказами старших начальників. Конкретні завдання визначає командир підрозділу при оцінці та аналізі умов, в яких буде проводиться бойова підготовка:

Ø ступінь, якість укомплектованості особовим складом;

Ø рівень бойової підготовки особового складу, офіцерів, штабів;

Ø стан та можливості навчально-матеріальної бази;

Ø бойові завдання, функціональне призначення частини, підрозділу;

Ø фінансово-економічний стан.

Після визначення мети та завдань бойової підготовки командир визначає шляхи та способи їх виконання, а потім приступає до визначення конкретних заходів бойової підготовки. Тобто командир приступає до прийняття рішення на бойову підготовку.

Головним організатором бойової підготовки в частині є командир. Він приймає рішення на організацію бойової підготовки та безпосередньо бере участь у розробці основних плануючих документів.

Штаб частини є основним виконавцем по плануванню бойової підготовки. При цьому штаб разом із заступниками командира та начальниками служб конкретизує заходи бойової підготовки, розробляє плануючі документи, здійснює контроль та надає допомогу при плануванні бойової підготовки в підпорядкованих підрозділах.

Робота командира частини при відпрацюванні рішення на організацію бойової підготовки включає етапи:

1. З'ясування завдань, які поставлені в керівних документах та підготовці військ у навчальному році.

2. Визначення заходів, які необхідно виконати у першу чергу.

3. Затвердження розрахунку часу на розробку плануючих документів, розрахунку часу на навчальний рік, кожний місяць по предметам навчання.

4. Віддача попередніх розпоряджень заступникам та начальникам служб на підготовку плануючих документів, підготовку показних занять, навчань.

5. Оцінка обстановки: підсумків бойової підготовки, стану військової дисципліни, служби військ, стану навчально-матеріальної бази, кількості відпущених ресурсів та коштів.

6. Заслуховування пропозицій заступників та начальників служб, затвердження строків виконання основних заходів.

7. Формування (запис) рішення.

8. Доповідь та затвердження рішення у старшого начальника.

Штаб частини оформляє рішення командира на організацію бойової підготовки текстуально.

У процесі планування бойової підготовки штаб частини узгоджує розроблені плануючі документи у вищестоящому штабі, потім у старшого начальника. Часткові плани заступників, начальників родів військ затверджує командир частини.

На основі рішення командира штаб частини розробляє план бойової підготовки.

План бойової підготовки частини складається на рік навчання та включає основні розділи:

1. Бойова та мобілізаційна готовність.

2. Підготовка офіцерів, прапорщиків, сержантів.

3. Підготовка штабу.

4. Підготовка підрозділів.

5. Підготовка виходи.

6. Тренування.

7. Змагання, конкурси.

8. Керівництво навчанням, вихованням та зміцненням військової дисципліни.

До плану бойової підготовки розробляються ряд додатків:

1. Перелік тем, розподіл сил та засобів ППО на ТН, КШН, ШТ.

2. Загальний розрахунок годин по місяцям та предметам навчання на б/підготовку підрозділів полку.

3. Розрахунок часу на командирську підготовку офіцерів, прапорщиків.

4. Розрахунок потреби моторесурсів.

5. Розрахунок потреби боєприпасів.

6. Графік виділення підрозділам об'єктів навчально-матеріальної бази.

7. Календар спортивних змагань.

Крім того можуть складатися інші додатки, розрахунки, які відображають об'єм та зміст бойової підготовки різних категорій військовослужбовців.

Крім плану бойової підготовки з додатками в полку щомісячно розробляються план-календар основних заходів з бойової підготовки та розклад занять із командирської підготовки офіцерів.

Командир підрозділу є безпосереднім організатором навчання і повсякденного виховання особового складу. Він зобов'язаний організовуватиме батареї бойову і гуманітарну підготовку складати розклад занять, проводити заняття з офіцерами та прапорщиками, сержантами й особовим складом батареї, перевіряти знання і практичні навички солдат, сержантів, прапорщиків і офіцерів батареї.

Командир взводу особисто навчає і виховує підпорядкованих, проводить заняття з особовим складом взводу з бойової й гуманітарної підготовки і стежить за правильним навчанням солдат командирами відділень. Йому дається право уточнювати методи проведення занять і встановлювати тривалість відпрацьовування навчальних питань.

Організація бойової підготовки викладена в Програмі бойової підготовки.

Програма бойової підготовки розроблена на навчальний рік тривалістю 10 місяців (зимовий і літній періоди навчання по 5 місяців кожний) із двома підготовчими періодами (червень і грудень). На бойову й гуманітарну підготовку виділяється:

для підрозділів і частин повного складу - 16 навчальних днів на місяць;

для підрозділів і частин скороченого складу - 8 навчальних днів на місяць.

Інші дні місяця використовуються для виконування служби в добовому убранні, обслуговування озброєння і бойової техніки, проведення парково-господарських днів,

Заключення:





Дата публикования: 2015-03-26; Прочитано: 1246 | Нарушение авторского права страницы | Заказать написание работы



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2019 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.015 с)...Наверх