Види аудиторських висновків

Проаналізувавши господарсько-фінансові документи і відповідні їм події, аудитор складає безумовно-позитивний висновок у разі, якщо, на його думку, дотримано таких умов:

· аудитор отримав на підприємстві або поза ним всю інформацію й пояснення, потрібні для цілей аудиторської перевірки;

· наявна інформація є достатньою для відображення реального стану підприємства, що перевіряється;

· наявні адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірнос- ті та повноти змісту інформації;

· фінансову документацію складено згідно з прийнятою на підприєм- стві системою бухгалтерського обліку за встановленою формою, яка відповідає законодавчим і нормативним вимогам;

· у фінансовій звітності використано достовірні облікові дані, які не мають протиріч.

Позитивний аудиторський висновок повинен містити такі формулювання: "достовірно відображає", "відповідає вимогам", "належним чином", "дає досто- вірне уявлення" тощо.

Аудитор не має права висловити безумовно-позитивну думку, якщо є будь-яка з наведених нижче обставин, вплив яких на фінансові звіти, на думку аудитора, є або може бути суттєвим:

а) обмеження обсягу роботи аудитора, що може призвести до вислов-

лення умовно-позитивної думки або до відмови від висловлення думки;

б) незгода з управлінським персоналом щодо прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або відповідності розкриття інфор- мації у фінансовому звіті, що може призвести до висловлення умовно- позитивної думки або негативної думки.

Умовно-позитивну думку слід висловити тоді, коли аудитор дійде висно- вку про неможливість висловлення безумовно-позитивної думки, але вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом чи обмеження обсягу не насті- льки суттєві та всеохоплюючі, щоб висловити негативну думку або відмовитися від висловлення думки. Умовно-позитивну думку слід висловлювати так: "за винятком" впливу питання, якого стосується модифікація.

Фундаментальна (суттєва і всеохоплююча) незгода або ж непевність може бути причиною для надання негативного висновку. Непевність або незгода стають визначальними у тому разі, коли вплив чинників на фінансову інформа- цію, що викликали непевність чи незгоду, є настільки значним, що може суттє- во спотворювати дійсний стан справ на підприємстві, яке перевіряється, в ціло- му або зокрема. Під час складання негативного висновку використовують фор- мулювання: "не відповідає вимогам", "не дає достовірного уявлення", "спотво- рює дійсний стан справ", "суперечить" тощо.

Відмову від висловлення думки слід висловлювати тоді, коли обмеження обсягу настільки суттєве і всеохоплююче, що аудитор не в змозі одержати від- повідні аудиторські докази, а отже, висловити думку щодо фінансових звітів.

Аудиторський висновок має таку форму: