Ризик не виявлення

Ризик, пов'язаний з притаманними аудиту обмеженнями, в ре- зультаті деякі можли- во суттєві помилки можуть залишитися не виявленими аудито- ром. Залежить від аудитора

Рис. 3.1 - Аудиторський ризик

Властивий (невід'ємний, притаманний) ризик являє собою здатність до суттєвих перекручень залишку по певному бухгалтерському рахунку, по певній категорії, певному класу операцій або здатність до перекручень по цих показ- никах з перекрученнями по інших рахунках чи операціях за умови відсутності відповідних засобів внутрішнього контролю

Ризик системи контролю (ризик контролю) — це ризик того, що ви- кривлення, яке має місце відносно сальдо рахунку, класу операцій і яке може бути суттєвим окремо або в комплексі з викривленнями сальдо інших рахунків, класу операцій, не буде своєчасно попереджено, виявлено та виправлено за до- помогою системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.

Ризик невиявлення помилок (ризик невиявлення) — являє собою ри- зик того, що аудиторські процедури підтвердження не завжди можуть виявити помилки (перекручення), що існують у залишку по певному рахунку, певній ка- тегорії операцій. Ці помилки можуть бути суттєвими окремо самі по собі або у комплексі з перекрученнями (помилками) по інших залишках чи операціях.

Визначення величини аудиторського ризику є важливим для аудитора. Разом з тим у світі не існує загальноприйнятої методики його визначення, як не існує і науково обґрунтованих підходів до його оцінки.

Аудитори використовують два основних методи оцінки аудиторського ризику:

◆ оціночний (експертний, інтуїтивний);

◆ кількісний.

За першим методом аудитор шляхом виконання окремих процедур оці- нює його складові оцінками "низький" — "високий". Потім залежно від комбі- націй складових оцінок визначається загальна оцінка аудиторського ризику.

Другий метод передбачає оцінку як складових аудиторського ризику, так і його загального рівня в діапазоні від 0 до 1, або від 0 до 100 % за формулою (факторною моделлю):

АР = ВР ´ РК ´ РН,

де АР — загальний ризик аудиту; ВР — властивий ризик; РК — ризик контролю; РН — ризик невиявлення.

Наведена модель є простою, але вона дозволяє зрозуміти суть аудиторсь- кого ризику. Разом з тим визначити цю величину за допомогою даної моделі досить складно. Найчастіше аудитори встановлюють спочатку величину ауди- торського ризику (АР), потім визначають величину властивого ризику і ризику контролю, для того щоб визначити прийнятну величину ризику невиявлення і спланувати необхідні аудиторські процедури.

Незважаючи на те, що можуть зустрітись ситуації, за яких ВР = 0 або РК

= 0, аудитор не може відмовитись від проведення аудиторських процедур, хоча за формулою АР в обох випадках теж буде дорівнювати нулю.

Як свідчить зарубіжний досвід, прийнятна величина загального аудитор- ського ризику становить 1—5% (0,01-0,05).

У МСА 400 наведено взаємозв'язок між компонентами аудиторського ризи- ку. Його можна представити у вигляді такої таблиці:

Таблиця 3.1 - Оцінки аудиторського ризику

Рівні ризику	Оцінка ризику контролю аудитором
висока	середня	низька
Оцінка влас- тивого ризи- ку аудитором	Висока	Найнижча	Нижча	Середня
Середня	Нижча	Середня	Вища
Низька	Середня	Вища	Найвища

Виділені курсивом ділянки таблиці вказують на ступінь ризику невиявлення.