Білет 12

Питання
1.я Необхідними умовами ефективного функціонування системи управління охороною праці та конкретно організації роботи щодо забезпечення безпеки на підприємстві є чіткий розподіл обов’язків і відповідальності, компетенція та заінтересованість осіб на всіх рівнях структурно-функціональної схеми — від вищого керівництва до рядових виконавців; виділення адекватних ресурсів на цілі охорони праці й реалізацію профілактичних заходів; правильне розуміння на всіх рівнях потенційних наслідків нещасних випадків, професійних захворювань, аварій.

Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємствах проводиться за такою методикою:

· за наявністю цільових програм щодо запобігання виробничому травматизму та професійним захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

· цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та інших планів роботи щодо зменшення рівня виробничого травматизму і профзахворювань, підвищення рівня охорони праці, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з охорони праці;

· наявністю посадових інструкцій з охорони праці та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління охороною праці;

· створенням мотивації роботи з охорони праці на підприємстві;

· контролем, обліком і аналізом роботи з охорони праці;

· за виконанням завдань з охорони праці. За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління охороною праці на підприємстві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП.

ка ефективність функціонування структури СУОП.

2.Які біологічні вимоги до умов праці?Шкідливі хімічні речовини,біологічні чинники,виробничий пил.
Біологічні – вплив мікробіологічних вірусів. При їх наявності у виробничому середовищі знижується працездатність та з’являються проф..захворювання.
Під шкідливим розуміється речовина, яка при контакті з організмом людини викликає виробничі травми, професійні захворювання або відхилення у стані здоров'я. Класифікація шкідливих речовин і загальні вимоги безпеки введені ГОСТ 12.1.007-76. Наслідком дії шкідливих речовин на організм можуть бути анатомічні пошкодження, постійні або тимчасові розлади й комбіновані наслідки. Багато сильно діючі шкідливі речовини викликають в організмі розлад нормальної фізіологічної діяльності без помітних анатомічних пошкоджень, впливів на роботу нервової і серцево-судинної систем, на загальний обмін речовин і т.п.
БІОЛОГІЧНІ фактори виробництва, такі як мікроби, спори, всілякі мікроорганізми - а найбільш часто з ними стикаються медики, в тому числі експериментатори і вчені, біологи, деякі надзвичайні служби (наприклад, СЕС),-ми переконуємося в незаперечному шкідливий, а часом і небезпечному їх вплив на організм людини. Особливу небезпеку викликають епідемії, внаслідок яких небезпеки піддається все населення. Запобігти біду можливо за допомогою спеціальних профілактичних засобів (вітаміни і т. д.), використовуючи відстань, ну і, звичайно, ефективну спецодяг, взуття, маски, рукавички та ін.
Виробнича пил - одна з найбільш поширених професійних шкідливостей - може викликати пилові захворювання, що займають перше місце серед професійних захворювань.
3.охарактеризуйте основні принципи державного нагляду з ОП.

Відповідно до Закону України „Про охорону праці" (ст. 44) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:

— Комітет по нагляду за охороною праці України (Держнагляд-

охоронпраці); — Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки;— органи державного пожежного нагляду управління пожежної

охорони Міністерства внутрішніх справ України; — органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби

Міністерства охорони здоров'я України. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснюється Генеральним прокурором України і і підпорядкованими йому прокурорами.Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і Рад народних депутатів та діють1 відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України ЛПосадові особи органів державного нагляду за охороною npaujj (державні інспектори) мають право:

— безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні

підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону

праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та

інформацію.з даних питань;

— надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам,

керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим,

місцевих Рад народних депутатів, міністерств та інших центральних

органів державної виконавчої влади, обов'язкові для виконання

розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків в галузі

охорони праці; - зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів,

дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо

охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; — притягати до адміністративної відповідальності працівників,

винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про

охорону праці; — надсилати власникам, керівникам підприємств подання про

невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати

в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення

їх до кримінальної відповідальності. Органи державного нагляду за охороною праці встановлюють порядок опрацювання і затвердження власниками положень, інструкцій та інших актів про охорону праці, що діють на підприємствах, розробляють типові документи з цих питань.Власник повинен безплатно створити необхідні умови для роботи представників органів державного нагляду за охороною праці.Посадові особи органів державного нагляду за охороною праці несуть відповідальність за виконання покладених на них обов'язків згідно з законодавством.
4..
5 Тести5.1 а 5.2 а

Білет 13
Питання
1.Я Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
- пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
- підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці;
- комплексного розв'язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
- соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
- встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;
- адаптації трудових процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
- використання економічних методів управління охороною праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законодавству;
- інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
- забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
- використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.