Цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачу право на захист від пред’явленого позову. Це право випливає з: принципів процесуальної рівноправності сторін, диспозитивності, змагальності.
Захист відповідача проти пред’явленого до нього позову може здійснюватися різними засобами, передбаченими законом:
1)Заперечення проти позову.
2)Зустрічний позов.
ЦПК
Стаття 128. Заперечення відповідача проти позову
1. Після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення.
2. Відповідач може заперечувати проти позову, посилаючись на незаконність вимог позивача, їх необґрунтованість, відсутність у позивача права на звернення до суду або наявність перешкод для відкриття провадження у справі.
3. Заперечення проти позову можуть стосуватися всіх заявлених вимог чи їх певної частини або обсягу.
Заперечення проти позову — це пояснення відповідача, які стосуються правомірності виникнення і розвитку процесу по справі або матеріально-правової вимоги позивача по суті.
Заперечення відповідача проти позову можуть бути:
1)Матеріально-правовими
2)Процесуально-правовими.
Матеріально-правове заперечення полягає в тому, що відповідач, не заперечуючи проти законності порушення провадження у справі, оспорює матеріально-правову вимогу позивача. Використовуючи матеріально-правове заперечення, відповідач може наводити факти і обставини, які спростовують вимогу позивача і підтверджують відсутність у позивача права на задоволення позову повністю або в його частині.
Суть процесуально-правового заперечення полягає в тому, що відповідач, не торкаючись матеріально-правової вимоги позивача, висловлює сумнів щодо правомірності виникнення процесу по справі, тобто звертає увагу суду на відсутність у позивача права на звернення до суду та на неправомірність відкриття провадження у справі. Використовуючи процесуально-правове заперечення проти позову, відповідач намагається довести, що процес по справі виник незаконно і підлягає закриттю.
Н: невіднесення розгляду справи до компетенції загального суду; наявність по цій справі рішення суду, яке набрало законної сили; наявність по даній справі такої, що набрала законної сили ухвали суду про закриття провадження у справі; наявність по даній справі рішення третейського суду, прийнятого в межах його компетенції тощо.
Процесуальні заперечення відповідача ґрунтуються на недотриманні процесуальних норм, які передбачають неможливість відкриття провадження у справі.
ЦПК
Стаття 123. Зустрічний позов
1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.
2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов — це звернення до суду відповідача з самостійною вимогою до позивача про захист прав, свобод чи інтересів в процесі, який порушений позивачем.
При поданні зустрічного позиву позивач по первісному позову стає відповідачем по зустрічному позову, а відповідач займає процесуальне становище позивача.
При зверненні до суду відповідача з зустрічним позовом він ставить перед собою мету:
По-перше, захистити своє порушене чи оспорене право. В цьому розумінні зустрічний позов є самостійним позовом і повинен відповідати всім вимогам, які ставляться до будь-якого позову.
По-друге, відповідач захищається проти вимог позивача. Як правило, зустрічний позов використовується відповідачем для того, щоб нейтралізувати первісний позов повністю або в частині.
В тих випадках, коли відповідач, пред’являючи зустрічний позов, не ставить собі за мету захиститися від первісного позову, а направляє його на задоволення самостійних вимог, суд може прийняти такий позов до сумісного розгляду лише тоді, коли первісна і зустрічна вимоги взаємопов’язані і це приведе до більш швидкого і правильного розгляду та вирішення справи. В протилежному випадку суд відмовляє в прийнятті зустрічної позовної заяви і роз’яснює відповідачу, що він може звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Зустрічні позови пред’являються до суду в письмовій формі з дотриманням передбачених законом реквізитів позовної заяви (ст. 119 ЦПК), порядку подання позову. При пред’явленні зустрічного позову сплачується судовий збір. Зустрічний позов може бути пред’явлений до початку розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 123 ЦПК).
Після розгляду справи по суті в судовому засіданні суд ухвалює єдине рішення, в якому повинна бути дана конкретна відповідь як на первісну вимогу позивача, так і на зустрічну вимогу відповідача.
studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования(0.006 с)...
