Принципи функціонування групи АСПН

Заняття в групі АСПН організовують з урахуванням їхньої тривалості в належно обладнаній аудиторії, що сприяє налагод-женню зворотного зв'язку між учасниками навчання.

При доборі в групу учасників слід дотримуватися певних принципів: добровільність, відсутність занадто стереотипних форм поведінки, наявність бажання самовдосконалити вміння Й набути навички спілкування.

Перед початком занять бажано прочитати лекцію про основні теоретичні моменти й особливості функціювання психоко-рекційної групи, а також про ті результати, яких можна досягти. Добір має бути двостороннім. Готовність до навчання можна вважати первинним критерієм залучення в групу. Якщо бажаючих набереться більше, варто провести вторинний етап — випробування на визначення стійкості мотивації до такого навчання. Наприклад, пропонується висловитися на тему: "Що я очікую від навчання в групі АСПН" або "Які проблеми збираюся вирішувати", виконати малюнок на тему: "Я-реаль-не", "Я-ідеальне". Ефективність виконання цих завдань багато в чому засвідчить рівень мотивації до такого навчання.

Доцільно (хоча й не обов'язково), щоб психокорекційна група була гетерогенною щодо статі й закритою. Загальна кількість годин 100-120. Заняття можна проводити або протягом навчального року (по 3,5-4 години) раз на тиждень, або протягом 10-12 днів, працюючи по 8-12 годин на добу. Оптимальна кількість учасників — 12-14 осіб.

У вступній бесіді керівник має повідомити про основні принципи роботи й форми поведінки учасників групи. Прийняття членами групи принципів її роботи — надзвичайно важлива умова створення належного психологічного мікроклімату, важливого для самопізнання й пізнання іншої людини. Засвоєння цих принципів та особливостей навчання здійснюється на перших двох-трьох заняттях, на яких керівник наголошує на звертанні одного до одного та "ти" й по імені, щоб забезпечити спілкування на рівні "людина-людина"; відвертість; правило "тут і тепер"; добровільність; сприймання себе й інших такими, якими вони є.

Власні якості мають оцінюватися самостійно на основі одер-жаної в групі інформації. Керівник застерігає учасників від скороспілих, необгрунтованих висновків, рекомендує уникати застосування оцінних суджень з використанням моральних і соціальних критеріїв. Розмова в групі АСПН ведеться лише в плані дослідження психологічних явищ. Керівник пояснює психологічні терміни, які використовуються в АСПН; пропонує максимально об'єктивувати в групі власні емоційні стани, не критикувати свої почуття, заохочує виявлення почуттів.

Висувається також вимога не обговорювати групової події поза заняттями. Визнавати й запроваджувати в групі АСПН щирість і чуйність у взаєминах. Виключати міркування філософського, політичного й суто теоретичного плану. Критика не допускається, хоча конфронтація можлива. Кожен учасник АСПН має право відмовитися від тієї чи іншої пропозиції до дії в групі. Цінується невимушена поведінка. Небажана катетеризація групового матеріалу за принципом "добре-погано". Відсутні також загальноприйняті при навчанні заохочення й покарання. Ситуації з минулого життя бажано "змальовувати" не лише усно, а й моделювати за допомогою учасників АСПН, оскільки найбільш цінним для аналізу матеріалом є дії, вчинки, які щойно відбулися в ситуації "тут і тепер". Навчання пов'язане з певними емоційними навантаженнями, про що керівник попереджає заздалегідь.

Члени групи дізнаються про особливості групового процесу АСПН як цілісної системи психолого-педагогічного впливу на особистість, що розвивається спонтанно, вільно, проте пов'язується з регламентацією емоційних навантажень. Учасників повідомляють також про нетрадиційний характер керівництва групою АСПН, за якого відсутня жорстка регламентація поведінки та формальне управління.