Історичні форми соціальної стратифікації

Соціальна стратифікація - це ієрархічно організована структура соціальної нерівності, що існує в певному суспільстві в певний історичний період.

Чотири історичні форми стратифікації:

1) рабство - форма соціальних відносин, за якої одна людина має власність, а нижча верства позбавлена всіх прав;

2)касти- суворий ієрархічний розподіл суспільства, в якому між різними верствами існують бар'єри, котрі неможливо подолати (неможливість перейти з однієї касти в іншу, приналежність до якої визначено з народження, неможливість одружитися з представником іншої касти);

3)стани — групи людей, нерівність між якими визначалася звичаями та юридичними нормами. Належність до станів передавалась у спадок, але не виключала можливості переходу з одного стану до іншого;

4)класи - організація соціальної нерівності, за якої класові межі не настільки суворі, належність до класу пов'язана з професією, матеріальним рівнем, майновим цензом індивіда, його прилученням(не прилученням) до ключових контролюючих позицій у суспільстві тощо.

- вищий клас (до нього зараховують роботодавців, керівників, топ-менеджерів, усіх, хто володіє виробничими потужностями чи контролює їх, має високий майновий ценз (багатство))

- середній клас(порівняно високо забезпечена частина суспільства, що володіє власністю, економічною незалежністю, свободою вибору сфери діяльності.)

- нижчий клас(малокваліфіковані робітники, особи без професійної кваліфікації)

Перші три типи характерні для закритого суспільства, де існує суворо закріплена система стратифікації та перехід із однієї страти в іншу майже неможливий. Останній тип характеризує відкрите суспільство, де відбуваються вільні переходи з однієї верстви до іншої.