Моделі декомпозиції системи

Декомпозиція – це поділ системи на частини з метою зробити зручнішими певні операції з цією системою. Найважливішим стимулом і суттю декомпозиції є спрощення системи, надміру складної для розгляду цілком.

Операція декомпозиції є не чим іншим, як співставлення об'єкта аналізу з деякою моделлю, виділення того, що відповідає елементам моделі, тобто питання повноти декомпозиції є питанням завершеності моделі. Однак і сама модель-основа може відображати реальний об'єкт з різним ступенем деталізації.

В результаті декомпозиції виникає певна деревоподібна структура, що повинна забезпечувати виконання двох суперечливих вимог кількісного характеру: повноти та простоти. Принцип простоти вимагає зменшення розмірів дерева. Отже, аналіз, як спосіб подолання складності, дозволяє повністю звести складне до простого лише у випадку складності через непоінформованість. В дійсності новим знанням є не лише виявлення чи конкретизація того, що ми не знаємо, але й відповідним чином опрацьовані фрагменти старих знань, що набувають нової якості.

Моделі систем як підстава декомпозиції

Основною операцією аналізу є поділ цілого на частини. Завдання розпадається на підзадачі, система - на підсистеми, цілі - на підцілі і т.д. При необхідності цей процес повторюється, що призводить до ієрархічним деревовидним структурам. Зазвичай (якщо завдання не носить чисто навчального характеру) об'єкт аналізу складний, слабко структурований, погано формалізований, тому операцію декомпозиції виконує експерт. Якщо доручити аналіз одного і того ж об'єкта різним експертам, то отримані деревовидні списки будуть відрізнятися. Якість побудованих експертами дерев залежить як від їх компетентності, так і від застосовуваної методики декомпозиції.

Операція декомпозиції представляється тепер як зіставлення об'єкта аналізу з деякою моделлю, як виділення в ньому того, що відповідає елементам взятої моделі. Тому на питання, скільки частин повинно вийти в результаті декомпозиції, можна дати таку відповідь: стільки, скільки елементів містить модель, узята в якості підстави. Питання про повноту декомпозиції - це питання про завершеності моделі.

Схема входів організаційної системи

Модель організаційної системи включає входи:
від «нижчестоящих» систем (тут клієнтури - підціль 1);
від «вищестоящих» систем (народного господарства в цілому - підціль 2);
від «суттєвої середовища» (в даному випадку від флотів капіталістичних держав - підціль 3, і соціалістичних держав - підціль 4).

Отже, об'єкт декомпозиції повинен зіставлятися з кожним елементом моделі-підстави. Однак і сама модель-підстава може з різним ступенем деталізації відображати досліджуваний об'єкт. Наприклад, у системному аналізі часто доводиться використовувати модель типу «життєвий цикл», що дозволяє декомпозіровать аналізований період часу на послідовні етапи від його виникнення до закінчення. Розбиття на етапи дає уявлення про послідовність дій, починаючи з виявлення проблеми і закінчуючи її ліквідацією. При цьому таке розбиття може бути різна.