Вимоги до організації і проведення робіт з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань

При роботі з відкритими джерелами іонізуючих випромінювань необхідно виконувати комплекс заходів безпеки, спрямованих на запобігання забруднення повітря робочої зони, поверхонь у виробничих приміщеннях і розташованого у них устаткування, шкірних покривів і спецодягу персоналу, а також об'єктів навколишнього середовища.

При роботі з відкритими радіонуклідними джерелами обов'язково використовують засоби індивідуального захисту: ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, спецодяг, спецвзуття та додаткове приладдя — дистанційні ручні захвати, захисні рукавички, фартухи, спідниці.

В залежності від величини мінімально значущої активності на робочому місці, радіонукліди поділяють на 4 групи:

- група А — радіонукліди з мінімальною значущою активністю на робочому місці 1 кБк;

- група Б — радіонукліди з мінімальною значущою активністю на робочому місці 10 кБк;

- група В — радіонукліди з мінімальною значущою активністю на робочому місці 100кБк;

- група Г — радіонукліди з мінімальною значущою активністю на робочому місці 1000 кБк.

Роботи з використанням відкритих джерел поділяються на 3 класи (див. табл. 3.1.).

Таблиця. 3.1. Класи робіт в умовах дії іонізуючих випромінювань

Група радіаційної безпеки	Мінімально значуща активність (МЗА), кБк	Активність на робочому місці
Клас роботи
І	II	III
А		Понад 105	Від 100 до 105	Від 1 до 100
Б		Понад 106	Від 103до 106	Від 10 до 103
В		Понад 107	Від 104 до 107	Від 100 до 104
Г		Понад 108	Від 105 до 108	Від 103 до 105

Класом робіт визначаються вимоги до розміщення і обладнання приміщень, у яких проводяться роботи з відкритими джерелами випромінювань.

Роботи III класу проводяться в окремих приміщеннях, з яких виділяють приміщення для збереження і фасування радіоактивних речовин, обладнані спеціальною приточно-витяжною вентиляцією та душовою кімнатою. Усі роботи пов’язані з можливим забрудненням радіонуклідами повинні виконуватися у витяжній шафі.

Роботи II класу проводяться в приміщеннях, розташованих в окремій частині буднику, ізольованій від інших приміщень. Планування виробничих приміщень повинно бути одно- чи двозональним. Двозональне планування забезпечує відокремлення приміщення періодичного обслуговування персоналом (перша зона) від приміщення постійного перебування персоналу протягом усієї робочої зміни (друга зона). Лабораторія повинна бути забезпечена витяжними шафами чи боксами та обладнана санітарним шлюзом, санпропускником чи душовою і пунктом радіаційного контролю.

Роботи І класу повинні проводитися в окремому будинку чи в ізольованій частині будинку з окремим входом через санпропускник. Виробничі приміщення поділяють на 3 зони: перша зона — приміщення, які не обслуговуються (в них розміщені основні джерела випромінювань), друга зона — приміщення періодичного обслуговування персоналом, третя зона — приміщення постійного перебування персоналу протягом усієї зміни (операторські, пульти керування і ін.). Робочі приміщення повинні бути обладнані герметичними боксами, камерами, санітарним шлюзом, санпропускником, засобами пило-газоочищення та пунктом радіаційного контролю.

Виробничі операції з радіоактивними речовинами виконують за допомогою дистанційних засобів чи рукавичок, герметично вмонтованих в стінку боксу чи камери. Кількість радіоактивної речовини на робочому місці повинна бути мінімальною і не перевищувати встановлених ОСПУ (2001) значень сумарної активності радіонуклідів відповідного класу.

При роботі з відкритими радіоактивними речовинами лабораторія повинна бути забезпечена засобами ліквідації аварійних забруднень (спеціальні розчини, пасти, порошки, інвентар для прибирання приміщень, додаткові індивідуальні засоби захисту).