Терміни та визначення

Випробування – експериментальне визначення кількісних та якісних характеристик властивостей об'єкта випробувань як результату дії на нього, при його функціонуванні, моделюванні та впливах.

Система випробувань – сукупність засобів випробувань, виконавців та визначених об'єктів випробувань, взаємодіючих за правилами встановленими нормативною документацією.

Умови випробувань – сукупність діючих факторів та режимів функціонування об'єкта при випробуваннях.

Вид випробувань – класифікаційне групування випробувань за певною ознакою.

Категорія випробувань – це такий їх вид, який характеризується організаційною ознакою їх проведення та прийняттям рішень по результатах оцінки об'єкта в цілому.

Метод випробувань – правила використання певних принципів та засобів випробувань.

Програма випробувань – організаційно-методичний документ, обов'язковий до виконання, який встановлює об'єкт та мету, види випробувань, їх послідовність та обсяг, порядок, умови, місце та тривалість проведення випробувань, забезпеченість та звітність по результатам випробувань, а також відповідальність за забезпечення їх проведення.

Методика випробувань – організаційно-методичний документ, обов'язковий до виконання, який включає метод, засоби та умови випробувань, відбір проб, алгоритми виконання операцій за визначенням однієї або декількох взаємозв'язаних характеристик, властивостей об'єкта, форми подання даних, оцінювання точності та вірогідності результатів, за вимогами техніки безпеки та охорони навколишнього середовища.

Засоби випробувань – технічні пристрої, речовини та матеріали для проведення випробувань.

Дослідне устаткування – технічні засоби для відтворення умов випробувань.

Дослідний полігон – територія та дослідні споруди на ній, які забезпечують випробування об'єкта в умовах близьких до умов експлуатації.