Діагностика стану міжнародної конкуренто­спроможності підприємства

Діагностика міжнародної конкурентоспроможності підприємства — системний цільовий аналіз, спрямований на виявлення і оцін­ку фактичних та потенційних загроз для розвитку підприєм­ства, внутрішніх проблем його функціонування як суб’єкта міжнародної конкуренції, визначення його переваг у порівнянні з конкурентами (у виробничій, фінансовій, науково-дослідній, маркетинговій сферах, матеріально-технічному забезпеченні, управлінні персоналом тощо).

Етап 1-й. Створення інформаційної бази дослідження. Завдан­ням даного етапу діагностичного дослідження є формування якісної інформаційної бази, яка обумовлює вибір методів дослідження та ко­ректність узагальнюючого діагностичного висновку.

Найдоцільнішим способом створення інформаційної бази дослід­ження є сканування зовнішнього і внутрішнього середовища під­приємства на підставі маркетингових досліджень, стратегічного кон­тролю і внутрішньо-фірмового економічного аналізу. Інформація має давати повне та об’єктивне уявлення щодо ринково-товарної та просторово-часової структури зовнішньоеконо­мічних операцій підприємства, обсягів і термінів їх виконання та фінансових платежів, що їх супроводжують.

Етап 2-й. Діагностика проблеми міжнародної конкурентоспро­можності підприємства. Результатом даного етапу має бути ранжований перелік найбільш суттєвих негативних та позитивних чинників зовнішнього і внутріш­нього середовища, які визначають реальний рівень міжнародної кон­курентоспроможності підприємства. Це дає змогу встановити головні причини виникнення про­блеми.

Етап 3-й. Прогнозування наслідків виникнення проблеми міжна­родної конкурентоспроможності підприємства (організації). Метою проведення даного етапу дослідження є оцінка ринкових та фінансово-економічних наслідків виникнення та поширення проблеми. Ці наслідки слід оцінювати у площині зміни показників (критеріїв) стану системи «підприємство —цільовий зовнішній ринок»

Етап 4-й. Дослідження та оцінка потенціалу подолання пробле­ми конкурентоспроможності має ґрунтуватися на: 1) нейтралізації та обмеженні кількості негативних факторів впливу, що обумовлю­ють виникнення проблеми, шляхом формування захисту проти них або шляхом знаходження тих сегментів зовнішнього ринку, де дія цих факторів є найслабкішою; 2) використанні позитивних факторів впли­ву (нереалізованих можливостей), що можуть бути залученими до ло­калізації проблеми та її подолання