Об’єкти проектування ІС та ІТ в організаційному управлінні: функціональні, забезпечуючі підсистеми, АРМ фахівців та системи підтримки прийняття рішень

У сучасній концепції організації інформаційних систем у різних предметних сферах виокремлюють дві частини: забезпечуваль­ну та функціональну. Кожна з них у свою чергу складається з підсистем. Забезпечувальна частина ІС охоплює підсистеми, що реалізують технологію автоматизованого оброблення інформації. Вона використовується як інструмент у різних предметних сферах для розв’язування різних задач. Склад цих підсистем однорідний у різних інформаційних системах і відповідно до Державного стандарту охоплює: інформаційне, технічне, програмне, математичне, організаційне, правове забезпечення. Функціональна частина ІС — це модифікація забезпечувальних ІТ, за якої реалізується будь-яка з предметних техноологій. В арсеналі облікового процесу можуть перебувати як забезпечуючі ІТ (табличні і текстові процесори), так і спеціальні функціональні ІТ (табличні процесори, СУБД, експертні системи, що реалізують предметні технології).
Автоматизоване робоче місце (АРМ) - це програмно-технічний комплекс, що забезпечує автоматизацію функцій його діяльності, поєднуючи комплекс технічних, програмних, інформаційних та інших засобів. АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію фахівця з ПК, надає можливість введення інформації та її виведення на екран монітору, принтер або інші пристрої. Як правило, АРМ є частиною 1С.

Системи підтримки прийняття рішень (СППР) - це особливі інтерактивні 1С, які використовують обладнання, програмне забезпечення, дані, базу моделей і роботу менеджера з метою підтримки всіх стадій прийняття рішень у процесі аналітичного моделювання. Іншими словами, система підтримки прийняття рішень - комплекс програмних засобів, що включає комплекс різних алгоритмів підтримки рішень, базу моделей, базу даних, допоміжні та керівну програми. Керівна програма забезпечує процес прийняття рішень з урахуванням специфіки проблеми. СППР використовується для підтримки різних видів діяльності у процесі прийняття рішень, а саме для:

- полегшення взаємодії між даними, процедурами аналізу й обробки даних і моделями прийняття рішень, з одного боку, й особи, що приймає рішення, як користувача цих систем - з іншого;

- надання допоміжної інформації, особливо для виконання не-структурованих або слабоструктурованих завдань, для яких важко заздалегідь визначити дані та процедури відповідних рішень.