ПИТАННЯ 27. Поняття та тактичні прийоми проведення виїмки

Виїмка - це самостійна слідча дія, сутність якої полягає у вилученні певних предметів, цінностей або документів, які мають значення для справи, якщо точно відомо де і в кого саме вони є. На відміну від обшуку під час проведення виїмки точно відомо місце чи особа, котра володіє чи має у власності важливі для вирішення справи об'єкти і тому розшукувати їх немає потреби.

Виїмку проводять за мотивованою постановою процесуальної особи, але ця постанова не вимагає санкції прокурора чи суду. Винятком є виїмка документів або предметів, що становлять державну чи банківську таємницю, вилучення яких здійснюється з санкції прокурора або його заступника і в порядку, узгодженому з керівником відповідної установи.

Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого для проведення обшуку, оскільки такі примусові дії стосуються вторгнення в сферу особистих прав і свобод особи.

Окремий і особливий порядок та умови проведення виїмки в приміщеннях дипломатичних представництв та поштової кореспонденції в установах зв'язку передбачено статтями 182 Й 87-1 КПК України.

У разі відмови видати предмети чи документи, що вказані ⁸ постанові, виїмка може бути здійснена в примусовому порядку. При потребі, якщо таких предметів чи документів не виявле-чо, але є підстави вважати, що в місці, де проводиться виїмка, вони можуть бути знайдені й для цього необхідно провести ре-

тельні пошуки, слідчий негайно виносить постанову про проведення обшуку й проводить його.

ПИТАННЯ 28. Вимоги, що пред'являються до фіксації результатів обшуку та виїмки

Про проведення обшуку чи виїмки необхідно складати протокол, який є джерелом доказів. Він має відповідати загальним вимогам складання протоколу слідчої дії, а також спеціальним вимогам, що передбачені ст. 188 КПК. У протоколі необхідно вказати не лише що і в якому стані було знайдено, а й те, як саме знайдено, де зберігалось, якими були перші пояснення обшукуваних осіб з приводу знайдених предметів чи документів.

У вступній частині крім дати, місця, підстав і зазначення відомостей про осіб, які беруть участь у слідчій дії, вказується, що слідчим запропоновано добровільно видати названі в постанові предмети чи документи і яку було дано на це відповідь.

В описовій частині вказують детальні відомості про ознаки знайдених об'єктів пошуку, способи їх зберігання, докладно описують тайники і спеціально обладнані сховища, які за можливості доцільно вилучати разом із об'єктами пошуку.

У заключній частині вказують, що саме вилучено зі знайденого, як упаковано, що й кому передано на відповідальне зберігання. Заяви, зауваження щодо порядку проведення слідчої дії заносять до цієї частини протоколу. Протокол підписує особа, в якої проведено обшук і якій вручають копію протоколу, та інші учасники слідчої дії.

Додатковими способами фіксації може бути фотозйомка, відеозапис, аудіозапис, складання схем, креслень, замальовування.