Економічний аналіз

Сучасна вітчизняна практика відбору та оцінки проектів об­межується визначенням ступеня впливу проекту на добробут власників проекту або інвесторів, що відображається у фінансо­вому аналізі проекту.

Проводячи фінансовий аналіз, проект вивчають з погляду фінансової і комерційної привабливості для інвесторних ор­ганізацій, які його реалізують. Тому всі витрати й доходи, одер­жані в результаті здійснення проекту, мають явний характер і фінансову відчутність. Критеріями відбору проектів за результа­тами фінансового аналізу є додаткові грошові потоки, що вини­кають при реалізації проекту, його рентабельність та окупність вкладеного капіталу. Проект аналізується в тому чи іншому діловому середовищі, нормативно-правовому полі, в якому він здійснюватиметься. Його оцінка заснована на узгодженості цілей проекту з корпоративними цілями розвитку, які не завжди збіга­ються з національними інтересами.

Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також, чи існують альтернативні шляхи досяг­нення тих самих економічних вигід з меншими витратами

Серйозною помилкою є ототожнення фінансових та еко­номічних аспектів проекту, ігнорування інвесторами оцінки зна­чення проекту для суспільства. Економічний аналіз має на меті оцінити відповідність проекту його економічному середовищу, що регламентує розподіл доходів, обмеження або стимулювання виробництва й торгівлі тощо, і безпосередньо впливає на фінан­сову здійснимість проекту.

Цілі економічного аналізу вимагають абсолютно іншого аналітичного підходу. Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка говорить, що, оскільки псі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ре­сурсів.

Проілюструємо відмінність фінансового та економічного підходів до оцінки проекту на прикладі. Фермер планує вирощу­вати соняшник, використовуючи насіння, добрива, пестициди, паливо та інші матеріали, закуповуючи їх на внутрішньому рин­ку. Всі роботи по садінню, вирощуванню та збиранню соняшни­ку виконуватимуть фермер та члени його родини. Він планує продати вирощений врожай соняшнику по закупівельних цінах, встановлених державою.

Фінансист оцінює цей проект з огляду на грошові потоки, сформовані відповідно до цін внутрішнього ринку на ресурси проекту та його готову продукцію. Однак ціни на насіння, доб­рива, паливо та соняшник в Україні, використані для аналізу, не відображають реальної вартості даних товарів, оскільки їх рин­ки не є конкурентними. Аналітик, розглядаючи цей проект, оцінює реальну вартість вирощування соняшнику. У своєму аналізі він використовує не субсидовані ціни, а ціни вільного ринку на сировину й матеріали, беручи їх значення на рівні світових. Оцінка праці членів родини здійснюється не за реаль­ними доходами, які вони фактично одержують в результаті ро­боти у фермерському господарстві, а за величиною можливої ви­нагороди, що її вони могли б заробити, маючи вільний вибір місця докладання своєї праці. І, нарешті, він оцінює доход від вирощування соняшнику на основі цін, які б держава заплатила при закупівлі його на світовому ринку, а не тих закупівельних цін, які вона заплатила фермерові.

Наведений приклад показує зовсім інший підхід економіста до оцінки вартості використовуваних матеріалів, праці та про­дукції, що виробляється. Цей підхід визначає цінність проекту на основі очікуваних витрат і вигід, які має одержати суспільство у разі його реалізації.

Визначення економічної цінності проекту засноване на встановленні:

— впливу результатів проекту на розвиток національної еко­номіки (економічної привабливості);

— оцінки використовуваних ресурсів і результатів проекту за цінами, що відображають їх справжню цінність для національ­ної економіки (тіньове ціноутворення);

— прямих впливів проекту па економіку країни (зміна попи­ту і пропозиції на окремі товари, зайнятості, платіжної балансу, економічної ситуації і т.п.), а також опосередкованого впливу ре­зультатів проекту (розвиток нових галузей, залучення до вироб­ництва недовикористаних потужностей). Вони відображаються в економічній оцінці відчутних і невідчутних вигід та витрат про­екту.

Вибираючи проект, треба відповісти на такі питання:

— яким буде чистий економічний доход проекту?

— хто скористається одержаним доходом?

— який доступ користувачів проекту до цього доходу?

Оцінка економічної привабливості проекту

Економічний аналіз оцінює проект з погляду відповідності результатів даного проекту стратегії розвитку-та економічним цілям країни.

Наприклад, проекти, пов'язані з масштабними інвестиціями в автоматизацію виробничих процесів, може суперечити таким національним економічним цілям, як скорочення витрат по імпорту (оскільки автоматизація здійснюється за рахунок поставок технологічних ліній з-за кор­дону) та створення нових-робочих місць. Здійсненню націона­льної політики підвищення рівня життя населення, зайнятого в сільському господарстві, сприятимуть проектному створенню со­ціальної інфраструктури районів, будівництву нових транс­портних магістралей, у тому числі автомобільних шляхів.

Визначення економічних цілей країни є прерогативою її ке­рівництва, уряду. Разом з тим, при кредитуванні деяких програм фінансові інститути (наприклад, Світовий Банк) можуть брати участь у розробці цілей соціального розвитку країн та регіонів.

Досвід проведення економічного аналізу показав, що при відборі проектів найпоширенішими визнаються такі економічні цілі національного розвитку:

— створення в країні доданої вартості;

— надходження або економія іноземної валюти;

— розвиток інфраструктури;

— створення нових робочих місць;

— підготовка кваліфікованих кадрів;

— залучення і використання місцевих ресурсів.

Потенційна ефективність проекту визначаються з огляду на можливість досягнення поставлених цілей в результаті здійс­нення проекту. Таким чином, відсів проектів відбувається за критерієм невідповідності проекту тим завданням, які вирішу­ються нацією на заданому етапі її розвитку. Тому оцінка еконо­мічної привабливості проекту є для аналітика важливою, як і оцінка економічної ефективності проекту.

На практиці аналітики досить часто користуються методом позиціювання проектів за критеріями економічної привабливості й ефективності, відносячи при аналізі проект до одного з квад­ратів матриці (рис. 7), яка відображає позицію уряду щодо під­тримки тих чи інших проектів.

Висока