Оцінка ризиків у різних фазах проекту

Фактор ризику	Пріори­тет V	Середня оцінка Р	Вага W	Ймовірність PxW
1. Передінвестиційна фаза
1.Розробка концепції проекту (правильна, помилкова)			0.4	3.2
2. Ефективність інвестицій(ефект є, ефекту немає)
3. Місце розташування об'єкта (доступне, важкодоступне)		5	0.4
4. Ставлення місцевої влади (конструктивне, деструктивне)			0.4
5. Прийняття рішення щодо інвестування (витрати мінімальні, вигоди максимальні)			0.4	2,8
Разом
2. Інвестиційна фаза
Платоспроможність фірми (стабільна, нестабільна)
2. Зміна в технічному й робочому проектах (немає змін, істотні зміни)			0.4	2.8
3.Зрив строків будівництва (немає, ризик значний)			2.2	19.8
4. Зрив строків поставок сировини, матеріалів, комплектуючих (немає, ризик значний)			2.2	17.6
5. Кваліфікація персоналу (висока, низька)			0.4	1.2
6. Підвищення цін на сировину, енергію, комплектуючі через інфляцію (понад 5%, понад 100%)			0.4	1.6
7. Підвищення вартості обладнання внаслідок валютних ризиків (понад 5%, понад 10%)			0.4	1.2
8.Невиконання контрактів партнерами (немає, ризик значний)			0.4
9. Підвищення витрат на зарплату (понад 5%, понад 100%)			0.4	1.6
10. Підвищення витрат у зв'язку з несподіваними державними заходами податкового і митного регулювання (немає, ризик значний)			0.4	3.2
Разом
3. Експлуатаційна фаза
1. Забезпеченість обіговими коштами (висока, низька)			0.4	2.4
2. Поява альтернативного продукту (конкурентоспроможність висока, низька)			0.4
3. Рівень інфляції (низький, високий)			0.4	1.6
4. Неплатоспроможність споживачів (незначний час, тривалий час)			2.2	17.6
5. Зміна цін на сировину, матеріали, перевезення (падіння на 10%, зростання на 10%)			2.2	8.8
6. Надійність технології (достатня, недостатня)			0.4	1.6
7. Щомісячне зростання ставки рефінансування (до 5%, понад 5%)			0.4	1.2
8. Недостатній рівень заробітної плати (зростання на кожен процент інфляції, зниження при зростанні інфляції)			2.2	17.6
9. Загроза забруднення довкілля (є, немає)			0.4	0.8
10. Ставлення до проекту населення і влади (позитивне, вкрай негативне)			0.4	1.2
Разом				54.8
Всього по фазах проекту

По кожній фазі проекту складається вичерпний перелік факторів ризику. При цьому кожен фактор характеризується показниками пріоритету та питомої ваги кожного фактора в їх сукупності. Значення пріоритетів і питомих ваг визначаються екс­пертним шляхом.

У прикладі виділено три пріоритети (1, 2, 3). Вони зумовлюють значення ваг. Перший і останній пріоритети визначають відповідно мінімальне і максимальне значення. Скажімо, відношення ваг, що відповідають першому й третьому пріоритетам, дорівнює "10". Якщо позначити всі фактори ризику в третьому пріоритеті як V, то середньоарифметичне значення в першому

99пріоритеті становитиме "10*". Вага фактора ризику в другому пріоритеті становитиме (10+1)/2 = 5.5х.

У прикладі враховано 25 факторів ризику. Питома вага фак­тора ризику в третьому пріоритеті дорівнює 0.4. У другому відповідно - 2.2, у першому — 4.

Максимальний ризик — 250 (25 • 10), мінімальний — 25.

У прикладі експерти ставили оцінку з ранжируванням від кращих - "1" до гірших - "10". Потім одержані в процесі експертизи бали підсумовуються за всіма показниками з урахуван­ням вагових коефіцієнтів і складається узагальнена оцінка ри­зиків. Якщо узагальнена оцінка ризику дорівнює від 25 до 100, проект відноситься до малоризикованих, від 100 до 160 — до середньоризикованих, від 160 до 250 - до високоризикованих. У прикладі вона дорівнює 175. Отже, проект належить до високо-ризикованих.

Кількісний підхід до оцінки ризику.

Для кількісного підходу до оцінки ризику ґрунтується на тому, що невизначеність може бути поділена на два види.

Якщо невизначені параметри спостерігаються досить часто за допомогою статистики або імітаційних експериментів, то можна визначити частоти появи даних подій. Такий тип невизначеності має назву статистичної невизначе­ності. При достатній кількості спостережень частоти розгляда­ються як наближене значення ймовірностей подій.

Якщо окремі події, які нас цікавлять, повторюються досить рідко або взагалі ніколи не спостерігалися і їх реалізація можлива лише в майбутньому, то має місце нестатистична невизначеність. У цьому випадку використовується суб'єктивна ймовірність, тобто експертні оцінки ЇЇ величини. Концепція суб'єктивної ймовірності ґрунтується не на статистичній частоті появи події, а на ступені впевненості експерта в тому, що задана подія відбудеться.

Методологічною базою аналізу ризику інвестиційних проектів є розгляд вихідних даних як очікуваних значень певних випадкових величин з відомими законами імовірнісного розподілу.

Математичний апарат, використовуваний при цьому підході, розглядається докладно в курсах теорії ймовірності та математ­ичної статистики.

Законом розподілу випадкової величини називається закон відповідності між можливими значеннями випадкової величини та їх імовірностями.

Наприклад, доходність певного інвестиційного проекту може характеризуватися наведеним нижче законом розподілу: