ТЕМА № 12 ПРАВОЧИНИ

Поняття право чину. Співвідношення юридичного факту, право чину, договору, угоди. Способи волевиявлення на укладання право чину. Ознаки право чину.

Класифікація право чинів. Односторонні, двосторонні та багатосторонні право чини. Консенсуальні право чини. Реальні право чини. Абстрактні право чини. Фідуціарні право чини. Платні та безплатні право чини. Право чини із скасувальною та відкладальною умовою.

Умови дійсності право чинів: вимоги до суб’єктного складу, волі і волевиявлення, форми та змісту. Презумпція правомірності право чину. Зміст право чину. Співвідношення цивільної дієздатності і право чину. Характер волевиявлення учасника право чину. Форма право чину. Спрямованість право чину. Право чин, що вчиняється батьками (усиновлювачами). Вимоги до письмової форми право чину. Нотаріальне посвідчення право чину.

Правові наслідки недодержання стороною (сторонами) вимог чинності право чину в момент його вчинення. Види недійсних право чинів. Підстави недійсності право чину. Нікчемний право чин. Мнимі та удавані право чини. Заперечу вальні право чини. Вчинення право чину в наслідок обману, насильства, огрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою або збігу тяжких обставин. Момент недійсності право чину. Недійсність частини право чину. Правові наслідки вчинення і виконання недійсних право чинів. Відшкодування завданих майнових збитків та моральної шкоди в наслідок вчинення і виконання недійсних право чинів.

Умови і строки у право чинах. Види умов. Відклад альні та скасувальні умови. Визначення право чинів за відкладальною та скасувальною умовами. Права та обов’язки учасників сторін таких право чинів. Відмежування умов від строків. Значення строку при здійсненні право чину. Визначення строків у право чинах.

ТЕМА № 13 ЗДІЙСНЕННЯ ТА ЗАХИСТ

ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ.

Поняття здійснення суб’єктивного цивільного права. Поняття виконання суб’єктивного цивільного обов’язку. Способи здійснення суб’єктивних цивільних прав: фактичні способи, юридичні способи. Виконання цивільно-правових обов’язків.

Принципи здійснення суб’єктивних цивільних прав і виконання цивільно-правових обов’язків, закріплення їх в нормах ЦК. Принцип розумності й добросовісності. Принцип солідарності інтересів та ділового співробітництва.

Межі здійснення цивільних прав і виконання обов’язків. Поняття меж здійснення цивільних прав. Способи здійснення права, їх вибір носієм права.

Поняття зловживання правом. Наслідки зловживання правом. Право на захист цивільних прав та інтересів. Захист цивільних прав та інтересів судом. Особливості захисту та інтересів судом. Віндикаційний позов, його сутність. Негаторний позов, його сутність. Позов про визнання права власності. Особливості захисту цивільних прав у адміністративному порядку. Захист цивільних прав та інтересів нотаріусом. Самозахист цивільних прав й інтересів.

ТЕМА № 14 ПРЕДСТАВНИЦТВО В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ.

Поняття представництва як способу здійснення суб’єктивних цивільних прав і виконання цивільно-правових обов’язків. Підстави виникнення представництва. Право чини, які може вчиняти представник. Повноваження представника. Обмеження щодо вчинення дій представником. Правові наслідки вчинення право чину представником. Обов’язки представника.

Передоручення. Порядок передачі представником своїх повноважень частково або в повному обсязі. Правові наслідки невиконання обов’язку представником. Правові наслідки вчинення право чинів не уповноваженою особою або з перевищенням повноважень (представництво без повноважень). Умови схвалення право чину особою, яку представляють. Правові наслідки наступного схвалення право чину особою, яку представляють.

Представництво за законом. Повноваження представника. Комерційне представництво. Повноваження представника. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності.

Поняття і форма довіреності. Порядок посвідчення довіреності. Строк дії довіреності. Права і обов’язки представника і особи, яку він представляє. Припинення представництва і правові наслідки таких дій. Представник і посередник: порівняльна характеристика їх правового статусу. Відповідальність представника перед особою, яка видала довіреність.

ТЕМА № 15 СТРОКИ І ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ

В ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ.

Поняття та значення строків і термінів в цивільному праві. Критерій оцінки правомірності поведінки суб’єктів з погляду на її своєчасність. Місце строків у системі юридичних фактів цивільного права. Визначення строку і терміну. Перебіг і обчислення строків у цивільному праві.

Види строків. Строки, передбачені законом і строки, визначені сторонами цивільного право відношення (договірні), строки, встановлені судом.

Імперативні й диспозитивні строки. Визначені й невизначені строки. Способи визначення строків.

Строки виникнення цивільних правовідносин. Строки здійснення цивільних прав. Пресі кальні строки. Строки придатності. Строки виконання цивільних зобов’язань. Наслідки прострочення виконання зобов’язань. Строки захисту цивільних прав та їх співвідношення з охороню вальними правовідносинами: гарантійні строки, строки оперативного захисту, претензійні строки, строки позовної давності, процесуальні строки.

Поняття позовної давності. Значення позовної давності у відновленні порушених суб’єктивних прав. Призначення строків позовної давності. Право на позов у процесуальному і матеріальному значенні. Види строків позовної давності: загальні й спеціальні. Вимоги, на які позовна давність не поширюється. Початок перебігу строку позовної давності. Зупинення перебігу строків позовної давності. Перерив перебігу строків позовної давності. Наслідки закінчення строку позовної давності. Поновлення строків позовної давності. Застосування позовної давності до додаткових вимог. Порядок обчислення строку позовної давності на головні та додаткові вимоги. Наслідки спливу позовної давності. Правила застосування судом позовної давності. Підстави відновлення строку позовної давності.

ТЕМА № 16 ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Поняття цивільно-правової відповідальності. Підстави цивільно-правової відповідальності. Особливості цивільно-правової відповідальності. Форми цивільно-правової відповідальності.

Умови цивільно-правової відповідальності. Протиправна поведінка. Наявність збитків. Поняття збитків. Види збитків: реальна й упущена вигода. Відшкодування збитків. Інші способи відшкодування майнової шкоди. Моральна (немайнова) шкода. Вина як умова настання цивільно-правової відповідальності. Презумпція вини. Обставини, що викликають на відповідальність боржника. Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання. Відповідальність без вини. Відповідальність за дії третіх осіб. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності. Переробна сила (форс-мажорні обставини).

Види цивільно-правової відповідальності. Договірна і позадоговірна (деліктна) відповідальність. Часткова, солідарна, субсидіарна відповідальність. Відповідальність в порядку регресу.

ТЕМА № 17 ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА

ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА.

Власність і право власності. Власність як економічна категорія. Зміст економічних відносин власності. Належність права власності, як абсолютного права, до природних прав людини. Історичний розвиток права власності.

Поняття права власності в об’єктивному і суб’єктивному значенні. Зміст суб’єктивного права власності: право володіння, право користування, право розпорядження. Межі здійснення права власності.

Право власності як приватне право та зв’язок його з публічним інтересом. Абсолютність права власності. Випадки обмеження права власності

Суб’єкти права власності. Об’єкти права власності. Форми права власності. Право власника щодо належного йому майна. Титульне володіння власника як первинне володіння. Похідне володіння. Незаконне володіння. Визначення добросовісного незаконного володіння. Визначення недобросовісного незаконного володіння. Право користування в об’єктивному та суб’єктивному значені. Зв’язок права користування з правом володіння та сутність цього зв’язку. Законне і не законне користування. Загальні обмеження власника у здійснені права користування належним йому майном. Спеціальні обмеження правомочностей користувачів. Право розпорядження в об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Реалізація власником права розпорядження власністю. Обмеження щодо розпорядження майном. Передача трьох правомочностей власника (володіння, користування, розпорядження) за договором іншій особі. Способи набуття права власності. Підстави виникнення права власності. Первісні способи набуття права власності. Похідні способи набуття права власності. Визначення речі безхазяйною, знахідка, бездоглядні домашні тварини, скарб. Набувальна давність. Момент виникнення права власності у набувача. Тягар утримування майна. Ризик випадкового знищення майна. Підстави і способи припинення права власності.

Сутність права приватної власності фізичних осіб: визначення, умови виникнення, припинення і здійснення.

Загальні положення права приватної власності юридичних осіб. Право приватної власності підприємницьких і непідприємницьких юридичних осіб.

Право державної і комунальної власності: об‘єкти, підстави виникнення та умови відчуження об‘єктів права власності.

Право спільної власності: визначення, види, підстави виникнення та припинення.

Право спільної сумісної власності: визначення, підстави виникнення та припинення.

Суміжні речові права: визначення, ознаки та їх змісти. Добросовісне і недобросовісне володіння. Сервітути. Емфітевзис. Суперфіцій.

Захист права власності: способи, віндикаційний та негаторний позови, позов про визнання права власності.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З НАПИСАННЯ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ КУРСУ “ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ”. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА.

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Курсова робота покликана сприяти закріпленню теоретичних знань, отриманих в процесі вивчення курсу “Цивільне право України” Загальна частина, прищеплення практичних навичок тлумачення в правозастосувальній практиці та навичок виконання науково-дослідницької роботи. Написання курсової роботи сприяє також поглибленому вивченню цивільного права, певній систематизації, розширенню і закріпленню отриманих знань. За умов вдалого вибору тематики з курсу цивільного права можливим є створення циклу курсових робіт з інших поріднених курсів (господарського, підприємницького, трудового, фінансового, транспортного, міжнародного та публічного галузей права), які об’єднані однією науковою проблематикою (наприклад, “Цивільно-правова відповідальність”, “Зобов’язальні право чини в галузі транспортного права” та інші).

При написанні курсової роботи студент повинен використовувати фактичні матеріали зі статистичних збірників, довідкових видань, аналітичних звітів правозастосовуючих органів, міжнародних та міжнаціональних науково-дослідницьких організацій, а також практичних матеріалів розгляду конкретних цивільних справ судовими органами.

Тематика курсових робіт та строки її написання встановлюються кафедрою Цивільного права та процесу н початку навчального семестру. Студент самостійно обирає тему курсової роботи і узгоджує її з науковим керівником курсової роботи. Контрольна робота оцінюється позитивною оцінкою лише при мові, якщо вона є самостійно виконаним дослідженням і оформлена у відповідності до вимог, які зазначені нижче.

2. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ.

Процес виконання курсової роботи поділяється на наступні етапи:

· Вибір теми курсової роботи

· Формування інформаційної та статистичної бази написання роботи

· Складання плану роботи

· Формування тексту роботи

· Оформлення роботи

· Захист роботи.

При виборі теми курсової роботи слід враховувати її актуальність та важливість для правозастосувальної практики, а також рівень законодавчого забезпечення з огляду на те, що з прийняттям Цивільного кодексу України (2007р.) необхідно було внести зміни і доповнення до багатьох законодавчих і під законодавчих актів, які до цього часу не внесені.

В процесі підготовки до написання курсової роботи підбираються і вивчаються нормативно-правові та літературні джерела, складається бібліографія. Пошук джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів (систематичного, алфавітного), реферативних та наукових журналів, бібліографічних довідників, засобів Інтернету. Особливої уваги слід приділяти періодичним виданням, роз’ясненням Конституційного суду України, постановам пленуму Верховного Суду України, роз’яснювальним листам Вищого господарського Суду України, вивченню іноземних джерел.

Попереднє вивчення нормативно-правових актів і літературних джерел з теми курсової роботи є основою для складання плану роботи.

План курсової роботи включає в себе:

Вступ.

I розділ – дається суспільно-політична характеристика питання, що розглядається, характеристика теоретичних основ об’єкта дослідження.

II розділ – подається аналіз проблеми, розкривається її практична значимість та сучасний стан проблем (проблеми).

III розділ – центральна частина роботи. Аналізується викладення положень курсової роботи в підручниках, посібниках, науковій літературі, положень змісту відповідних нормативно-правових актах, судової практики. Необхідно наводити позицію студента щодо питань, з яких є різні позиції окремих авторів. Обов’язково необхідно робити посилку на джерело запозичення тексту курсової роботи або вказаної позиції автора щодо спірних питань, які розглядаються в курсовій роботі.