За якими принципами поділяються гігієнічна класифікація умов праці?

Важливим нормативним актом є Гігієнічна класифікація умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я від 31.12.97 № 382. Цей документ необхідний для оцінювання конкретних умов і характеру праці на робочих місцях. На основі такого оцінювання приймаються рішення, спрямовані на запобігання впливу несприятливих виробничих факторів або максимальне обмеження його. Відповідно до принципів Гігієнічної класифікації умови праці поділяються на чотири класи:

І клас — оптимальні умови праці — такі умови, за яких не лише зберігається здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності;

II клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді;

III клас — шкідливі умови праці — характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. За величиною перевищення гігієнічних нормативів і вираженості змін в організмі працюючих розрізняються чотири ступеня шкідливих умов праці;

IV клас — небезпечні (екстремальні) умови праці — що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу. До факторів виробничого середовища належать: показники мікроклімату: вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку, випромінювання, освітленості та ін.