Як розділяються травми за ступенем тяжкості?

Кваліфікуючими ознаками тяжкості травм, отриманих в
результаті нещасного випадку на виробництві (далі - травми), є
характер отриманих ушкоджень, ускладнення та наслідки, пов'язані з
цими ушкодженнями. За ступенем тяжкості травми розподіляються на 2 категорії: тяжкі і легкі.
До тяжких травм відносяться: За характером отриманих ушкоджень: - відкрита проникаюча черепно-мозкова травма; - перелом черепа; - внутрішньочерепна травма важкого і середньоважкого ступеня
тяжкості; - поранення, проникаючі в просвіт глотки, гортані, трахеї,
стравоходу, а також ушкодження щитоподібної і вилочкової залоз; - проникаючі поранення хребта; - ушкодження хребців шийного відділу хребта, у тому числі і
без порушення функції спинного мозку; - нестабільні ушкодження грудних або поперекових хребців; - закриті ушкодження спинного мозку; - поранення грудної клітки, що проникають в плевральну
порожнину, порожнину перикарду або клітковину середостіння,
зокрема без ушкодження внутрішніх органів; - поранення живота, що проникають в порожнину очеревини; - поранення, що проникають в порожнину сечового міхура або
кишечнику; - відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок,
наднирників, підшлункової залози); - розрив внутрішнього органа грудної або черевної порожнини
або порожнини таза, заочеревинного простору, розриви діафрагми,
розриви передміхурової залози, розрив сечоводу, розрив
перетинкової частини сечовипускального каналу; - переломи заднього півкільця таза з розривом
клубово-крижового зчленування і порушенням безперервності тазового
кільця або подвійні переломи тазового кільця в передній і задній
частинах з порушенням його безперервності; - вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок; - закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок; - множинні переломи п'ясних та плесневих кісток; - ушкодження крупної кровоносної судини: аорти, сонної
(загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової,
стегнової, підколінної артерій або супроводжуючих їх вен; - термічні (хімічні) опіки IV ступеня з площею ураження, що
перевищує 1% поверхні тіла; - опіки III ступеня з площею ураження, що перевищує 10%
поверхні тіла; - опіки III ступеня кисті, стопи, ділянок великих суглобів,
шиї, статевих органів з площею ураження, що перевищує 1% поверхні
тіла; - опіки II ступеня з площею ураження, що перевищує 20%
поверхні тіла; - опіки дихальних шляхів з опіками обличчя і волосистої
частини голови; - електротермічні ураження (низько- та високовольтні) з
ураженням шкіри та субфасціальних структур тіла; - відмороження III-IV ступеня, загальне охолодження
організму; - радіаційні ураження середнього (12-20 Гр) і важкого (20 Гр
і більше) ступеня тяжкості; - переривання вагітності; - ушкодження периферичної нервової системи з функціональними
порушеннями; - тривалі розлади здоров'я з тимчасовою втратою
працездатності на 60 днів і більше; - стійка втрата працездатності (інвалідність); - травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору. Травми, що в гострий період супроводжуються: - шоком будь-якого ступеня тяжкості і будь-якого генезу; - комою різної етіології; - гострою серцевою або судинною недостатністю, колапсом,
важким ступенем порушення мозкового кровообігу; - гострою нирковою або печінковою недостатністю; - гострою дихальною недостатністю; - розладом регіонального і органного кровообігу, що
призводить до інфаркту внутрішніх органів, гангрени кінцівок,
емболії (газової і жирової) судин головного мозку, тромбоемболії; - сепсисом. Травми, які призвели до тяжких наслідків: - втрата зору, слуху, мови; - втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції
(при цьому втрата найважливішої у функціональному відношенні
частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або
ноги); - психічні розлади; - втрата репродуктивної здатності; - невиправне понівечення обличчя.

До легких травм відносяться: - ушкодження, що не вказані вище; - розлади здоров'я з тимчасовою втратою працездатності
тривалістю до 60 днів.