Розробка котлованів і траншей у мерзлому ґрунті

Грунт, що підлягає розробці, повинен бути попередньо під­готовленим і розмороженим. Мерзлі ґрунти розробляють різними способами; буро підривним, ударним, різанням машинами та механізмами, відтаюванням різними дже­релами тепла (електроенергією, гарячою водою, парою). Найбільш надійний спосіб - механічний із застосуван­ням бульдозера з розпушувальними зубами на тракто­рах Т-130, Т-180. Розробляючи ґрунт ударним способом, потрібно забезпечити людей від поранення частинками ґрунту, що розлітаються. Для цього відділяють охоронну зону та встановлюють захисні сітки перед склом кабіни механізаторів. Перебування робітників ближче ніж за 5 м від місця робіт заборонено. Вибухові роботи проводять спеціалізовані організації відповідно до технічної доку­ментації далеко від промислових чи житлових будівель.

При прогріванні мерзлого ґрунту електрострумом робітник може бути травмований, якщо він попаде на оголені проводи. Щоб запобігти електротравмуванню, майданчик обгороджують, а для проведення струму за­стосовують шлангові кабелі типу КРПТ або гумові типу ПРГ-500. У разі прогрівання ґрунтів гарячою водою чи парою персонал застережуть від опіків, майданчики обго­роджують і здійснюють постійний технічний нагляд.

Цегляні роботи. Під час виконання цих робіт небез­пека виникає, як правило, внаслідок прорахунків у техніч­ній документації у визначенні геологічних умов та неза­довільного

— 219 —

авторського нагляду. Тому цегляні роботи, ви­конані узимку, потребують особливого контролю за якістю. Проводять роботи під безпосереднім наглядом інженер­но-технічних працівників, а також не менше трьох разів на добу записують у журнал виконання робіт температуру, за якої робилась цегляна кладка. Електропрогрівання про­водять під напругою 220...380 В.

Бетонні роботи. Взимку монолітні роботи обов'язково прогрівають найпоширенішим методом - електропрогрі­ванням. Оскільки це потребує підвищеної обережності, ділянки електропрогрівання обгороджують і освітлюють, а лампи встановлюють на відстані не менш як 3 м від межі електронебезпечної ділянки. Цю роботу виконують електромонтери, застосовуючи індивідуальні засоби захисту, при напрузі, не вищій ніж 380 В, а при напрузі 220 В прогрівають неармований бетон. Хлорид кальцію та інші розчини, що їх застосовують як прискорювачі, ви­користовують тільки розведеними і набирають черпаками з довгими ручками. Щоб запобігти опікам, застосовують респіратори та рукавиці. При паро прогріванні ретельно ізолюють паропровід, вентилі та крани.