Природне світло

Для освітлення виробничих, службових, побутових приміщень використовують природне і штучне освітлення. Природне сонячне світло характеризується великою інтенсивністю, рівномірністю освітлення, відносно невеликою середньою яскравістю на одиницю площі, зміною освітленості протягом доби, а також за залежністю від пори року і погодних умов. Тому природне освітлення виробничих приміщень прийнято характеризувати не в абсолютних одиницях (люксах), а відносною величиною - коефіцієнтом природної освітленості.

Коефіцієнтом природної освітленості (КПО) називається відношення освітленості в даній точці горизонтальної поверхні всередині приміщення (Ев) до одночасної освітленості точки зовні приміщення (Ез), виражене у відсотках.

Якість природного освітлення всередині приміщень визначається світловим коефіцієнтом, який являє собою відношення засклено світлової поверхні до площі підлоги. Наприклад, для торгових залів виробничих приміщень підприємств торгівлі світловий коефіцієнт повинен бути не менше ніж 0,125 (1:8 - 1:6). Параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природно освітленості, освітленість, показники осліпленосгі та коефіцієнт пульсації при штучному освітленні) повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил.

Природне освітлення може бути боковим (через вікна в зовнішніх стінах), верхнім (через засклені прорізи в покритті) і комбінованим - поєднання бокового і верхнього.

Освітленість робочих місць визначається не тільки світловим коефіцієнтом, але й глибиною приміщень, відстанню від підлога до підвіконників, шириною простінків, ступенем затемнення приміщень сусідніми установками, спорудами тощо. Необхідно пам'ятати, що при забрудненні віконного скла освітленість приміщень може зменшитись в 5-7 разів. Для захисту від осліплювальної дії прямих сонячних променів на вікнах (в прорізах покриття) влаштовують різні пристосування: жалюзі, сонцезахисні козирки, світлорозсіюючі екрани, штори тощо.