Гігієнічні нормативи шкідливих речовин у повітрі робочих приміщень

В організмі людини шкідливі речовини можуть проникати через дихальні шляхи, систему травлення, шкірний покрив і слизові оболонки. Шкідливі речовини поділяють на хімічні і виробничий пил.

За характером впливу на організм людини хімічні шкідливі речовини класифікуються:

Загальнотоксичні (токсичність - отруйність) речовини діють на багато які функції організму людини, викликаючи різні захворювання, алергію тощо (метиловий спирт, нафталін, бензин).

Подразнюючі - подразнюють верхні і глибокі дихальні шляхи (хлор, аміак, оксиди азоту, ароматичні вуглеводні). Сенсибілізуючі речовини після нетривалої дії на організм викликають в ньому підвищену чутливість до цієї речовини - алергічні захворювання у вигляді шкірних змін, астматичних явищ (тютюн, хлорофос).

Канцерогенні речовини викликають утворення злоякісних пухлин (бензол, сажа, кам'яновугільна смола,).

Мутагенні речовини діють на спадковий апарат організму люди-викликаючи мутації в потомстві (оксид етилену, етиленімін).

До речовин, що впливають на репродуктивну функцію (творення потомства) відносяться бензол і його похідні, свинець і ртуть та їх сполуки, нікотин.

За ступенем небезпеки впливу на організм шкідливі та отруйні речовини поділяють на чотири класи: І - надзвичайно небезпечні, II високонебезпечні, III - помірно небезпечні, IV- малонебезпечні. Для того, щоб усунути можливість отруєнь, професійних і виробничо обумовлених захворювань, санітарними нормами передбачені гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Граничне допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони -концентрації, котрі при щоденній роботі протягом 8 год або іншій тривалості, але не більше 40 год на тиждень, протягом всього чого стажу не можуть викликати захворювань чи відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень, в процесі роботи або у віддалені строки життя нинішнього або майбутніх поколінь. Часто у виробничих приміщеннях присутні не одна, а декілька шкідливих і отруйних речовин. Сумісна дія ряду токсичних речовин на організм може спричинити незалежні ураження, або сумарну односпрямовану дію.

Для гігієнічної оцінки повітряного середовища при умові односпрямованої дії сума відношень фактичних концентрацій кожної речовини (С1і, С2, Сn) в повітрі приміщень до їх ГДК (ГДК1і, ГДК2,..., ГДКn) не повинна перевищувати одиниці. Ця величина визначається за формулою:

Односпрямована дія шкідливих речовин на організм - це вплив двох або декількох речовин, як правило, близьких за хімічною будовою і характером дії на організм.

При отруєннях та інших ураженнях потерпілому потрібно подати першу допомогу до прибуття лікаря. З цією метою робочі місця забезпечуються спеціальними аптечками. Працівники повинні бути навчені способів подання долікарської допомоги стосовно до конкретних умов виробництва. При поданні допомоги перша і необхідна умова - це винести потерпілого на чисте повітря. Методи лікування отруєнь призначаються тільки лікарями.

Виробничий пил - це тонкодисперсні частинки, котрі утворюються під час різних виробничих процесів. Основними джерелами утворення промислового пилу є такі процеси: механічне подрібнення твердих тіл - подрібнення, розмелювання, різання; обробка поверхні матеріалу - шліфування, полірування і т. ін.; транспортування, переміщування, пакування подрібнених матеріалів. Крім цього, пил утворюється при горінні палива та під час інших процесів. У залежності від походження розрізняють органічний і неорганічний пил. До органічного відноситься рослинний і тваринний пил (борошняний, цукровий, бавовниковий, вовняний, зерновий, деревний т. ін.). До неорганічного відноситься металічний (залізо, мідь і т. ін.) мінеральний (кварц, цемент, азбест) пил.

При оцінці токсичної дії пилу необхідно враховувати такі фактори як дисперсність, форма частинок, розчинність, хімічний склад. Найбільш небезпечним є пил з частинками розміром від 3 до 10 мкм. Частинки розміром більше ніж 10 мкм осідають у верхніх дихальних шляхах, а розміром менше ніж 3 мкм видихаються, не затримуючись в легенях.

Розчинність пилу у воді і рідинах людського організму може мати і позитивне, і негативне значення. Якщо пил нетоксичний і дія його зводиться до механічного роздратування, то добра розчинність такого пилу є благотворним фактором, який сприяє швидкому видаленню його з легенів. У випадку токсичного пилу добра розчинність є негативним фактором.

Залежно від хімічного складу пил може бути отруйним і неотруйним. До пилу отруйних хімічних сполук відносяться аерозолі свинцю, цинку, ртуті, миш'яку, ДДТ (Дуст). Аерозолі цих сполук поряд з місцевим впливом на верхні дихальні шляхи проникають в легені і шлунково-кишковий тракт і викликають загальне отруєння організму.

Сажа, як один із складових компонентів пилу, поряд з подразненням викликає глибоке захворювання легенів. Адсорбуючи такий сильний канцероген, як бензипірен, сажа, потрапляючи в легені, акумулюється в них, викликаючи злоякісні пухлини.

Однак і неотруйний пил при значних концентраціях шкідливо впливає на організм. Він засмічує і подразнює слизові оболонки очей, шкіри, верхні дихальні шляхи і спричиняє різні легеневі захворювання. Захворювання легенів, пов'язані з впливом на них пилу, що вдихається, називаються пневмоконіозами. Залежно від природи пилу пневмоконіози можуть бути різних видів: силікоз - від впливу силікатів (азбестів, тальків, цементів), сидероз - від впливу залізорудного пилу тощо.

На підприємствах повинні проводитися заходи щодо профілактики професійних захворювань, що виникають від впливу пилу. Наприклад, змінюють технологічний процес, з тим щоб повністю усунути пилоутворення, механізують процеси, що супроводжуються виділенням пилу, періодичні процеси замінюють безперервними, систематично контролюють забрудненість повітря виробничих приміщень.

Санітарними нормами і ГОСТом 12.1.007-76 передбачені ГДК пилу в повітрі робочої зони.

Наявність та концентрацію шкідливих і отруйних речовин та пилу в повітрі виробничих приміщень визначають шляхом проведення санітарно-хімічного аналізу повітря. Методи аналізу є лабораторні, експресні й автоматичні. Найкращими є автоматичні методи контролю, оскільки воші забезпечують безперервний контроль повітря виробничих приміщень.

Прилади, настроєні на певний рівень загазованості повітря, що забезпечують подачу сигналу у випадку перевищення цього рівня, називаються газосигналізаторами, їх настроюють на ГДК шкідливих домішок в повітрі, обумовлену санітарними нормами.

При виявленні такої концентрації ці прилади через систему автоматики подають сигнал на пульт управління.

Велике значення має систематичний контроль рівня запиленості повітря. Для цього використовуються різні методи і прилади-коніметри (лічильники пилу), ультрамікроскопи, фотопиломіри, електронні коніметри, електронні пиломіри тощо.

Якщо неможливо усунути або зменшити кількість шкідливих речовин, законодавством про працю передбачені заходи по їх нейтралізації і компенсації: безплатна видача лікувально-профілактичного харчування і молока, скорочений робочий день і додаткова відпустка, підвищені посадові оклади і тарифні ставки на роботах з шкідливими і особливо шкідливими речовинами і небезпечними умовами праці. Усі працюючі з токсичними речовинами обов'язково проходять періодичні медичні огляди.

Під виробничим мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничого приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини. В процесі трудової діяльності людина перебуває у постійній тепловій взаємодії з виробничим середовищем. Кількість тепла, що утворюється в організмі, залежить від фізичного навантаження працівника, а рівень тепловіддачі - від мікрокліматичних умов виробничого приміщення. Оскільки робота за комп'ютером характеризується малими фізичними навантаженнями, то цей вид діяльності належить до категорії робіт за критерієм енерговитрат організму. Для того щоб. Фізіологічні процеси в організмі людини відбувалися нормально, теплова енергія, що виділяється під час роботи організмом, повинна повністю відводитись у навколишнє середовище.

Порушення теплового балансу може призвести до перегрівання або ж переохолодження організму людини і, з рештою, до захворювання.

Віддача тепла організму людини здійснюється, в основному, за рахунок випромінювання і випаровування вологи з поверхні шкіри. Чим нижча температура повітря і швидкість його руху, тим більше тепла віддається випромінюванням. При високій температурі значна частина тепла втрачається випаровуванням поту.

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випаровуванням. Через високу вологість випаровування погіршується і віддача тепла зменшується. Зниження вологості покращує процес тепловіддачі випаровування.

Рухомість повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаровуванням. Різкі коливання температури в приміщенні, яке продувається холодним повітрям значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.

Таким чином. Для нормального теплового самопочуття людини важливо забезпечити певне співвідношення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, тобто певні мікрокліматичні умови. Такі умови визначаються, в основному, категорією роботи, що виконується, та періодом року і можуть бути оптимальними та допустимими.

Відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та робочих місцях з ПК мають забезпечуватись оптимальні значення параметрів мікроклімату:

Період року	Категорія робіт	Температура повітря С	Відносна вологість повітря %	Швидкість руху повітря
Холодний   Теплий	Легка – Іа Легка- Іб Легка - Іа Легка- Іб	21-23 22-24 22-24 23-25	40-60 40-60 40-60 40-60	Од 0,1 0,1 0,2

Для забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов в будь-який період року приміщення, в яких розташовані комп'ютеризовані робочі місця повинні бути обладнанні системами опалення. Однак найкраще вирішення цього питання - це встановлення кондиціонерів, які автоматично підтримують задані параметри мікроклімату.

Іонний склад повітря

В повітрі зовнішнього середовища, як і в повітряному середовищі приміщень завжди є наявною певна кількість заряджених частинок, що називаються іонами. Так в 1 см³ чистого зовнішнього повітря міститься близько 1000 негативних іонів і понад 1200 позитивних. Іонний склад повітря може значно змінюватись під впливом цілої низки факторів, до яких також належить специфіка виробничої діяльності. Так, проведені дослідження підтвердили факт суттєвої трансформації іонного складу повітря на робочих місцях з ПК протягом виробничої зміни. Встановлено, що вже через 5 хвилин роботи ПК концентрація легких негативних іонів знизилась приблизно у 8 разів, а через 3 години роботи - була вже на рівні, близькому до нуля. Істотно знизилась концентрація середніх та важких негативно заряджених частинок. Разом з тим концентрація позитивних іонів зростала, і через 3 години роботи ПК у повітрі робочої зони переважали позитивно заряджені частинки усіх розмірів. Така зміна балансу призводить до несприятливого впливу на здоров'я користувачів ПК. Це призводить до втоми, працездатність, кровотворення і т. д. Передусім це впливає на короткотермінову пам'ять.

Сумський технікум харчової промисловості

Національного університету харчової промисловості

ЛЕКЦІЯ

Тема: Освітлення виробничих приміщень.

ПЛАН

1. Основні фізичні характеристики світла.

2. Природне освітлення виробничих приміщень.

3. Штучне освітлення виробничих приміщень.

ЛІТЕРАТУРА

1. В.Ц. Жидецький. Основи охорони праці. Львів, 1999р. стор. 95-127.

2. М.П. Купчик та ін., Основи охорони праці. Київ, 2000р. стор. 72142.