Правила забудови та експлуатації інфекційних лікарень

Правила санітарно-епідемічного режиму та охорона праці персоналу інфекційних лікарень (відділень) визначає комплекс заходів, спрямованих на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій, охорону праці персоналу, що обслуговує інфекційних хворих, та недопущення поширення інфекції як у лікувальних закладах, так і за їх межами. Саме для запобігання зараженню персоналу та зазначеного кола осіб розроблені ці правила.

Є два типи побудови інфекційної лікарні: павільйонний (децентралізовани) і централізований. Найкраще можна організувати роботу, якщо інфекційна лікарня побудована за павільйонним типом. Це дає змогу в окремій будівлі розташувати хворих з однаковою інфекційною хворобою, а отже, краще їх ізолювати від інших хворих. Проте часто стаціонар розташовується у кількаповерховій будівлі (централізований тип).

Комплекс будівель інфекційної лікарні (корпусу) має розташовуватись на ізольованій території. Територію інфекційної лікарні (корпусу) потрібно огородити смугою зелених насаджень. При в’їзді на територію необхідно встановити вказівні знаки щодо проїзду до приймального відділення. При вході на територію має знаходитись окреме приміщення – довідкова для відвідувачів і родичів із забезпеченням централізованого приймання передач для хворих. Частину території виділяють для транспортування інфекційних хворих, інфікованих матеріалів, трупів інфекційних хворих; вона повинна мати суцільне водонепроникне покриття з пристосуванням для промивання водою (крани, шланги) та спускання стічної води в каналізацію. Територія має бути обладнана металевими урнами, контейнерами для збирання сміття, які встановлюються на бетонованих майданчиках. Сміття та відходи з території лікарні спалюються у спеціально обладнаних сміттєспалювальних печах, що встановлюються поблизу котельної. Печі мають забезпечувати спалення сміття, кремацію трупів лабораторних тварин, кип’ятіння решток їжі (як корм для тварин). Спалювання зазначених об’єктів у топках котлів центрального опалення категорично забороняється. Викидання незнезараженого сміття і відходів у загальні надвірні сміттєзбиральні категорично забороняється. На виїзді із «забрудненої» зони території лікарні має бути майданчик для дезінфекції санітарного транспорту. Перевезення хворих до інфекційної лікарні здійснюється на санітарному транспорті місцевої СЕС або міської дезінфекційної станції бригадою працівників, яка складається з медичної сестри, молодшої медичної сестри і водія. Не можна перевозити в одній машині кількох хворих з різними хворобами. Необхідно дотримуватись суворої ізоляції таких функціональних зон, як харчоблок, пральня та дезінфекційне відділення.

Будівлі та окремі приміщення, входи в окремі будівлі і групи приміщень (оглядові кабінети, відділення камерної дезінфекції, санітарні пропускники тощо) та виходи з них мають бути розташовані з урахуванням суворого розмежування чистих виробничих процесів від процесів, пов’язаних із госпіталізацією та утриманням інфекційних хворих. Приміщення інфекційних лікарень та інфекційних відділень загальних і дитячих лікарень, а також ізоляторів необхідно обладнати водопроводом, каналізацією, центральним опаленням, гарячим водопостачанням, припливно-витяжною вентиляцією з підігрівом припливного повітря. Витяжні пристрої в боксах, напівбоксах, ізоляторах для різних інфекцій мають бути відмежовані від витяжних пристроїв інших приміщень. Усі стічні води від інфекційних відділень перед спусканням їх у загальну каналізаційну мережу необхідно знезаражувати на території лікарні (від кожного відділення окремо). За відсутності загальноміської або селищної каналізації інфекційні лікарні повинні мати на своїй території місцеві каналізаційні пристрої і очисні споруди.