II. Вимоги безпеки перед початком роботи. 2.1. Перед початком роботи необхідно ознайомитись із записами в журналі заявок працівників школи

2.1. Перед початком роботи необхідно ознайомитись із записами в
журналі заявок працівників школи.

2.2. При виконанні роботи за нарядами-допусками чи розпоряд-
женнями місце і назву роботи, керівника роботи, членів бригади, заходи
безпеки визначає відповідальний за електрогосподарство в школі.

2.3. При виконанні роботи в порядку поточної експлуатації органі-
заційно-технічні заходи необхідні для її безпечного виконання визначає
працівник - виконавець роботи.

2.4. Привести в порядок спецодяг, при потребі спецвзуття та засоби
індивідуального захисту, попередньо перевіривши їх придатність до
використання.

2.5. Перевірити справність електрообладнання, стан ізолювальних
підставок, решіток, пускових приладів, занулень (заземлень) тощо. Пере-
вірити справність слюсарно-монтажного інструменту, що буде вико-
ристовуватись при виконанні роботи:

- плоскогубці, кусачки, викрутки тощо повинні мати ізолювальні
руків'я, у викруток, крім того, повинен бути ізольований стержень;

- гайкові ключі повинні бути справні і відповідати розміру гайок.

Не слід застосувувати прокладки і подовжувати ключі трубами.

Користуватись зубилами і молотками із пошкодженими ударними частинами і бойками, а також молотками, які погано насадженні на рукоятки і не закріплені клином, напилками без рукояток не слід.

2.6. Основні ізолювальні захисні засоби (покажчики напруги,
ізолювальні та струмовимірювальні кліщі тощо) повинні бути:

- сухими і чистими з непошкодженим лаковим покриттям із непро-
строченим терміном використання;

- при виявленні порушень лакового покриття чи інших несправностей
ізолювальних частин засобів захисту, користуватись ними не слід.

2.7. Шляхом зовнішнього огляду перевірити:

- стан освітлення, розеток і вимикачів;

- незахаращенність підходів до щитків збірок, ящиків управління;

- наявність захисних засобів, їх справність і терміни останнього випро-
бування, комплектність первинних засобів долікарської допомоги;

- наявність і справність інструменту і пристроїв.

2.8. Перевірити наявність і стан інструменту та електроінструменту,
роботу електроінструменту на холостому ходу.

2.9. Перевірити стан основних засобів захисту (покажчика напруги,
діелектричних рукавиць, інструменту з ізолювальним руків'ям) і терміни
проведення їх перевірок, наявність плакатів безпеки; наявність і стан
допоміжних засобів захисту.

2.10. Про всі виявлені несправності, порушення ПТЕ повідомити
відповідального за електрогосподарство.

2.11. Використовувати несправний інструмент чи електроінструмент
і основні засоби захисту з простроченими датами перевірки не слід.

Для підготовки робочого місця до роботи, яка вимагає зняття

напруги, слід вжити у вказаному порядку такі технічні заходи:

- здійснити необхідні відключення і вжити заходів, що перешкод-
жають помилковому чи самочинному ввімкненню комутаційної апаратури;

•- вивісити заборонні плакати при приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою;

- перевірити відсутність напруги на струмопровідних частинах, які слід заземлити, для захисту людей від ураження електричним струмом;

- встановити заземлення (ввімкнути заземлюючі ножі, встановити
переносні заземлення);

- обгородити, за необхідності, робочі місця або струмопровідні частини,
що залишилися під напругою, і вивісити на огородженнях плакати
безпеки.

2.13. Перевірити покажчиком напруги або переносним вольтметром
відсутність напруги в електроустановках до 1000 В.

2.14. Перевіряти відсутність напруги необхідно повіреним покаж-
чиком напруги заводського виробництва. Якщо покажчик напруги падав

або був підданий механічним ударам, то користуватись ним без повторної перевірки забороняється. Користуватись "контрольними лампами" не слід.

2.15. Перевірку відсутності напруги слід проводити між усіма фазами
та між кожною фазою і землею, а також кожною фазою і нульовим прово-
дом, а на вимикачі і роз'єднувачі - на всіх шести вводах і затискачах. Якщо
на місці робіт є розрив електричного кола, то відсутність напруги переві-
ряється на струмопровідних частинах з обох боків розриву.

2.16. Усі роботи з електрообладнанням без зняття напруги на струмопровідних частинах або поблизу них виконуються тільки за нарядом або розпорядженням з проведенням відповідного інструктажу. Роботи без
проведення інструктажу не допускаються.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

З.1. Під час роботи в електроустановках до 1000 В без зняття напруги на струмопровідних частинах чи поблизу від них необхідно:

- обгородити розташовані поблизу робочого місця інші струмопровідні частини, що перебувають під напругою і до яких можливий випадковий дотик;

- працювати в діелектричному взутті чи стоячи на ізолювальній
підставці або на діелектричному килимку;

- застосовувати інструмент з ізолювальним руків'ям (у викруток, крім
того, має бути ізольований металевий стержень), за відсутності такого
інструменту слід користуватися діелектричними рукавичками.

3.2. Ізолювальні засоби при цьому необхідно:

- тримати за руків'я до обмежувального кільця;

- розміщувати так, щоб не виникла небезпека перекриття на поверхні
ізоляції між струмопровідними частинами двох фаз чи замикання на корпус;

- користуватися тільки сухими чистими ізолювальними засобами
захисту з непошкодженим лаковим покриттям.

У разі виявлення порушень лакового покриття чи інших не справностей ізольованих частин засобів захисту користуватись ними не слід.

3.3. При роботі без зняття напруги не слід використовувати ножівки
по металу, напилки і металеві метри.

3.4. Роботи без зняття напруги на струмопровідних частинах та поблизу них слід виконувати не менше як двом працівникам з III групою з електробезпеки.

3.5. У процесі роботи із застосуванням електрозахисних засобів
допускається наближення працівника до струмопровідних частин на відстань, яка визначається довжиною ізолювальної частини цих засобів.

3.6. Без застосування електрозахисних засобів забороняється
торкатись ізоляторів електроустановок, що перебувають під напругою.
В процесі виконання робіт біля неогороджених струмопровідних частин забороняється розташовуватися таким чином, щоб ці частини знаходились позаду чи з двох боків.

3.7. Відстань від людини у будь-якому можливому її положенні та
інструментів і пристосувань, що використовуються нею, від тимчасових
огорож повинна бути не менше як 0,6 м.

3.8. У разі використання приставних драбин необхідно надійно
закріпляти верхівку і низ драбини на конструкціях.

У процесі обслуговування та ремонту електроустановок застосування металевих драбин забороняється.

Роботу із застосуванням драбин виконують два працівники, один з яких перебуває внизу.

3.9. Перед використанням приставної драбини необхідно перевірити
її стан і придатність до використання. Довжина драбини повинна бути
не більше 5 м. Для надійного упору до землі чи м'якої підлоги нижні
кінці драбини повинні мати металеві шипи, а для гладкої і твердої по-
верхні - гумові набої чи наконечники. Забороняється працювати на
драбині більш ніж одному працівнику, а також ставати ногами на два
верхні щаблі.

3.10. Драбина не повинна прогинатись під вагою електромонтера.
Розсувні драбини мають бути міцно з'єднані між собою гаками, що не
допускають вільного розсування під час роботи!

3.11. Драбини, приставлені до трубопроводів, повинні мати на верхніх
кінцях спеціальні гаки для захвату за трубу.

3.12. Забороняється для підставок використовувати випадкові пред-
мети (ящики, бочки тощо).

3.13. Встановлюючи переносну драбину, необхідно страхувати надій-
ність її установки другою особою. Переносити драбини необхідно, як
правило, двом особам. Якщо драбину переносить один працівник, то її
необхідно нести так, щоб передній кінець був вище заднього і над землею
не вище 2 м.

3.14. На зовнішніх роботах під час снігопаду, дощу, туману заборо-
няються роботи, які вимагають застосування захисних ізолювальних
засобів.

3.15.Не слід виконувати роботи в неосвітлених місцях.

3.16. Встановлення і зняття запобіжників, як правило, проводиться
за знятої напруги. Під напругою, але без навантаження, допускається
знімати та встановлювати запобіжники на приєднаннях, в схемі яких
відсутні комутаційні апарати, що дозволяють зняти напругу. Під напру-
гою і під навантаженням в освітлювальних мережах і вторинних колах
допускається знімати і встановлювати запобіжники пробкового типу.

3.17. Під час зняття і встановлення запобіжників під напругою необ-
хідно користуватись в електроустановках до 1000 В - ізолювальними
кліщами чи діелектричними рукавичками.

Не відключені струмопровідні частини, доступні для випадкового доторкання, мають бути на час роботи обгороджені щитами, ширмами, екранами тощо, виготовленими із ізоляційних матеріалів. На тимчасовій огорожі слід написати: «Стій! Напруга» або прикріпити відповідні плакати безпеки.

3.19. При роботах з ручним електроінструментом або на свердлильних
верстатах деталь, яку обробляють, потрібно надійно закріпити на столі,
плиті чи в лещатах. Стружку та тирсу можна змітати тільки спеціаль-
ними гачками та щітками-змітками після повної зупинки механізму
обертання. Заміна свердла дозволяється після зняття напруги з електро-
інструменту.

3.20. При заточуванні інструменту та інших деталей необхідно корис-
туватись захисними окулярами, деталі до круга підводити повільно і
плавно. Заточувати, шліфувати малі деталі потрібно за допомогою
зажимів-тримачів, щоб не пошкодити руки.

3.21. Забороняється працювати на електроточилі, свердлильному
верстаті в рукавицях.

3.22. Замінювати електролампи в світильниках потрібно тільки в
діелектричних рукавичках.

3.23. Не слід при виконанні робіт переставляти або знімати заземлення, переносні плакати, огорожі, встановлені при підготовці робочих місць, без прямої вказівки керівника робіт.

3.24. Про всі виявлені несправності в електроустановках електро-
монтер повинен доповісти відповідальному за електрогосподарство і
вжити заходів з їх усунення.

Залишати без нагляду з відкритими струмовідними частинами
електроустановки забороняється.

3.25. Освітлювальну арматуру (скляні ковпаки, рефлектори, металеві
частини тощо) і лампи всіх видів освітлення слід очищати у такі строки:

- 4 рази на місяць у приміщеннях із значними виробничими виді-
леннями пилу;

- 2 рази на місяць у приміщеннях із незначними виробничими виді-
леннями пилу;

- 2 рази на рік у зовнішніх установках.

3.27. Пил усередині електрообладнання слід видаляти у такі строки:

- 2 рази на рік - для електричних машин з нормальним іскрінням частин;

- 1 раз на 2-3 місяці - для електрообладнання, встановленого на
механізмах, які зазнають трясіння, вібрації тощо;

- 1 раз на рік - для решти обладнання.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Після повного закінчення робіт робочому місцю слід надати належного вигляду. Послідовно виконуються:

зняття тимчасових огороджень і плакатів;

- зняття заземлень;

- встановлення на місце стаціонарних огороджень і плакатів;

- зняття огороджень і плакатів, вивішених перед початком роботи;

- закриття на замки дверей, приміщень.

4.2. Інформація про закінчення робіт, виконаних за нарядом чи
розпорядженням, повідомляється відповідальному за електрогоспо-
дарство, який видавав наряд (розпорядження) після огляду устаткування
і місця роботи, перевірки відсутності сторонніх предметів та інструментів
на робочих місцях, наданню робочому місцю належної чистоти.

- Електроустановка може бути ввімкнена тільки після закінчення обіт.

- Вмикати електроустановку можна тільки після одержання на це дозволу від працівника, який має право давати розпорядження на обслуговування даної електроустановки.

4.3. Електрообладнання, вимкнене за усною заявою неелектротех-
нічних працівників для виконання певних робіт на технологічному
обладнанні, може бути увімкнене лише на вимогу особи, яка дала заявку
на вимкнення, або особи, яка її заміщає.

Вимога про вимкнення і вмикання заноситься в оперативний журнал. Перед пуском тимчасово вимкнутого обладнання за заявкою неелект-ротехнічних працівників електромонтер зобов'язаний його оглянути, переконатися в готовності до прийому напруги, попередити працюючих на ньому про вмикання, виконати запис в оперативному журналі про те, на чию вимогу виконане вмикання, результати огляду і час вмикання в роботу.

4.6. Зібрати і перевірити наявність свого інструменту, почистити його
і скласти в ящик.

4.7. Привести в порядок робоче місце, прибрати пристосування,
деталі, матеріали.

4.8. Закрити наряд (розпорядження), виконати відповідні записи в
оперативному журналі, журналі обліку робіт за нарядами і розпорядженнями.

4.9. При виконанні роботи в порядку поточної експлуатації працівник,
який виконав роботу, робить запис в оперативному журналі про її
виконання.

4.10. Після закінчення роботи необхідно перевірити якість її вико-
нання ввімкненням в роботу електроустановки, якісне випробування
зв'язане з пуском технологічного обладнання необхідно погодити із
працівниками, що його обслуговують.

4.11. Не поспішати, не нервуватись, не примушувати робити це інших.

4.12. Якщо спецодяг мокрий, то його необхідно помістити в сушку,
щоб він висох.

4.13. Після закінчення роботи помити руки з милом, по можливості
прийняти душ.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. Під час роботи можливі такі види аварійних ситуацій:

- аварії з електрообладнанням, електроустаткуванням;

- пожежі.

5.2. Причинами аварій є:

- порушення правил експлуатації, технічних оглядів електрооб-
ладнання;

-раптові поломки електрообладнання, руйнування внаслідок стихій-них явищ;

- підпали, порушення вимог пожежної безпеки при веденні вогневих
робіт.

53. У виняткових випадках нагальної роботи з усунення несправностей устаткування, які можуть призвести до аварії, допускається виконувати роботи без наряду за розпорядженням із записом в оперативному журналі. Розпорядження видає особа, відповідальна за електрогосподарство.

5.4. При різних аварійних ситуаціях з електрообладнанням з нього
негайно повинна бути знята напруга.

5.5. При виникненні пожежі в приміщенні електроживлення воно
повинне бути негайно відключене від електромережі.

5.6. У випадку аварії необхідно вжити заходів з надання першої
медичної допомоги потерпілим і виведення їх із небезпечної зони,
повідомити керівника про аварійну ситуацію, викликати при необхід-
ності швидку медичну допомогу та інші інженерні служби, вжити заходів
щодо нерозповсюдження аварійної ситуації.

5.7.У випадку ураження працівника електрострумом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від дії струму. Зняття напруги для звільнення потерпілого від дії електричного струму має бути виконане негайно, без попереднього дозволу.

5.8.Перша дія надання допомоги - звільнення потерпілого від дії струму. Звільняючи потерпілого, необхідно слідкувати, щоб не потрапити під напругу електроустановки чи крокову напругу. Необхідно врахувати, що в момент зняття напруга може зникнути освітлення й потерпілий може впасти з висоти.

5.9. В усіх випадках ураження електрострумом необхідно викликати
лікаря незалежно від стану потерпшого. Телефон швидкої допомоги «03».

5.10. Якщо потерпший дихає судорожне і дуже рідко, пульс слабкий,
то необхідно роботи штучне дихання.

5.11. Для підтримання кровообігу у потерпілого у випадку зупинки
серця або його фібриляції необхідно одночасно зі штучним диханням
проводити непрямий масаж серця.

5.12. При виникненні пожежі в електроустановці необхідно негайно
вимкнути рубильник, повідомити пожежну службу за телефоном 01.

5.13. Гасити пожежу в електроустановках необхідно вуглекислотними
чи порошковими вогнегасниками.

5.14. У випадку отруєння газом потерпілого необхідно терміново
винести на свіже повітря.

5.15. Надаючий допомогу перед входом в загазоване приміщення
повинен надіти маску кисневого ізолюючого приладу або шланговий
протигаз.

5.16. Після винесення потерпілого із загазованого приміщення йому
необхідно надати медичну допомогу.

5.17. При ударах, коли нема перелому чи вивиху, достатньо до місця
удару прикласти холодний предмет, а коли біль стихне - тісно перебин-
тувати.

5.18. При пораненні не слід промивати рану водою. Треба відкрити
індивідуальний перев'язочний пакет, накласти на рану і забинтувати.

5.19. Для зупинки кровотечі необхідно стиснути кровоносні судини.

5.20. У випадку хімічного опіку для його нейтралізації слід викорис-
товувати 5-10 % для шкіри тіла (або 2-3 % для очей) розчин питної соди.

5.21. При тепловому опіку необхідно винести потерпілого від джерела
тепла, зняти обсмалений чи просякнутий гарячою рідиною одяг і нанести
суху пов'язку. Відривати від тіла приклеєний одяг не слід - пов'язку
накласти поверх нього. Потерпілого слід направити в лікарню.

5.22. При захворюванні чи травмуванні на роботі, в побуті повинні
відразу ж бути проінформовані про це відповідальний за електрогос-
подарство та директор школи.

5.23. При нещасних випадках треба надати потерпшому першу долі-
карську допомогу, викликати працівників медслужби. Зберегти до розслі-
дування обстановку на місці пригоди такою, якою вона була в момент
пригоди, якщо це не загрожує життю і здоров'ю оточуючих і не приведе
до аварії.

5.24. При виявленні небезпеки, яка загрожує життю і здоров'ю дітей та
працівників, необхідно негайно попередити оточуючих людей і поставити
до відома директора та відповідального за електрогосподарство чи
заступника директора з навчально-виховної роботи.

5.25. При пожежі або загоранні необхідно:

- виключити напругу з електрообладнання в зоні пожежі або загорання;

- негайно повідомити в пожежну службу за телефоном 01;

- повідомити дирекцію школи;

- приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежогасіння,
які є в наявності.

VI. Відповідальність за порушення вимог ПТЕ, та інструкції з охорони праці

6.1. За порушення в роботі електроустановок несуть персональну відповідальність:

- працівники, які обслуговують і ремонтують електроустановки,
електромережі освітлення, - за порушення, які стались з їх вини, а також

за неправильну ліквідацію будь-яких порушень в роботі на обслуго-вуючій дільниці;

-працівник, який проводить ремонт чи обслуговування електричного обладнання школи, за порушення в роботі, за неякісне виконання роботи;

- вимоги інструкції є обов'язковими для працюючих, невиконання цих вимог повинно розглядатись як порушення виробничої дисципліни.

Розроблено:

Відповідальним

за електрогосподарство_________________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію

роботи з безпеки життєдіяльності_________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Головою комісії з питань

охорони праці і техніки безпеки__________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкцію отримав(ла)

і з її змістом ознайомлений(а)____________________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено:

Наказам директора школи
від «__»_____ 200_ р., №___

Директор:

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №

з охорони праці під час експлуатації парових та водогрійних котлів

І. Загальні положення

1.1. До обслуговування котлів можуть бути допущені особи, не молодші 18 років, які пройшли медичне обстеження з метою визначення їх фізичного стану та відповідності вимогам цих професій, спеціальне навчання і мають посвідчення кваліфікаційної комісії на право обслуговування котлів, пройшли вступний та первинний на робочому місці інструктажі з охорони праці.

Особи, які не пройшли навчання, до роботи на обладнанні котельні не допускаються.

Періодична перевірка знань операторів котлів проводиться не рідше одного разу на 12 місяців. Позачергові перевірки знань у них проводяться:

а) при переході на інше підприємство;

б) у випадку переведення на обслуговування котлів іншого типу;

в) при переведенні котлів на спалювання іншого виду палива;

г) при перерві в роботі понад 6 місяців;

д) за рішенням адміністрації або за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці.

1.2. При перерві в роботі за спеціальністю більше 12 місяців оператори котлів проходять перевірку знань у комісії підприємства і, при задовільних результатах перевірки, допускаються до стажування для відновлення необхідних навичок згідно з програмою, затвердженою адміністрацією, підприємства.

1.3. Якщо котли обслуговують в зміні кілька операторів, то вони підпорядковуються старшому оператору, призначеному адміністрацією підприємства, керівництвом цеху, дільниці.

1.4. Приймання зміни та її здавання повинні проводитись з дотри-
манням вимог Правил внутрішнього розпорядку.

1.5. Під час роботи оператор повинен мати при собі посвідчення на
право обслуговування котлів.

1.6. Персонал котельні повинен чітко знати і виконувати вимоги даної інструкції та Правила внутрішнього трудового розпорядку.

1.7. Не дозволяється приймати і здавати чергування під час ліквідації аварії у котельні.

«

1.8. Оператор не повинен допускати в котельню сторонніх осіб, Вони можуть бути допущені тільки з дозволу адміністрації та у супроводі її представника.

Л.9. Приміщення котельні, котли і все устаткування повинні утриму-ватись у справному стані і належній чистоті. Забороняється захаращувати приміщення котельні чи зберігати в ньому матеріали і предмети. Проходи в котельному приміщенні і виходи з нього мають бути завжди вільними. Двері для виходу з котельні повинні легко відчинятися назовні.

1.10. Оператор котлів несе відповідальність за порушення вимог даної
інструкції та у відповідності з чинним законодавством України.

1.11. Оператор котлів зобов'язаний знати і виконувати вимоги норма-
тивних актів з охорони праці, бережно відноситись до устаткування,
інструментів, пристроїв, матеріалів та засобів індивідуального захисту,
утримувати в чистоті і порядку робоче місце та територію біля котельні

1.12. Оператору котельні забороняється:

а) залишати обладнання котельні без нагляду;

б) виконувати роботу, яка не входить в його прямі обов'язки.

1.13. Персонал котельні_повинен дотримуватись вимог особистої
гігієни:

а) верхній одяг, головний убір, вуличне взуття, особисті речі залишати
в гардеробній;

б) працювати в чистому спецодязі;

в) вживати їжу в кімнаті для приймання їжі.