Існуючі способи отримання заготовок, критерії вибору в сучасному виробництві можна представити наступними

Заготовка – це предмет виробництва, з якого зміною форми, розмірів, властивостей поверхонь і матеріалу виготовляють деталь або нерознімну складальну одиницю. Розрізняють такі групи способів отримання заготовок:

- ливарні;

- ковальсько-пресові, або способи обробки тиском;

- різанням прокату;

- комбіновані із застосуванням зварювання;

- з використанням методів порошкової металургії;

- способи переробки пластмас і гуми.

Кожен спосіб характеризується набором ознак, які визначають можливість і доцільність його використання для отримання заготовок залежно від матеріалу, конфігурації, маси або габаритних розмірів, точності і якості поверхонь. Кожному способу властивий певний коефіцієнт використання матеріалу, продуктивність і рівень механізації або автоматизації, а також вартість заготовок. Коефіцієнт використання матеріалу (КВМ) визначають за формулою:

,

де М_д і М_з – маси готової деталі й заготовки відповідно.

Вибір способу отримання заготовки, а він є функцією технолога з механічної обробки, суттєво впливає на обсяг і зміст процесу механічної обробки заготовок. Обґрунтований вибір охоплює попереднє виявлення можливих способів з урахуванням, передовсім, матеріалу, форми й маси заготовки та остаточний вибір – з урахуванням потрібної продуктивності і економічного критерію – вартості виготовлення деталі, яка має бути найменшою.