Фразеологізми як засіб образного мовлення

Багато фразеологізмів знаходимо в дитячій літературі, оскільки саме на прикладі поведінки тварин, які є героями більшості фразеологізмів, дітей навчають сприймати світ, його традиції, а також формують окремі моделі поведінки.

Фразеологічні звороти, або фразеологізми належать до найяскравіших стилістичних засобів мовлення. Більшість мають оцінне значення, тобто відображують позитивну або негативну характеристику предмета, явища, вчинку. Вдало вживаний фразеологізм пожвавлює мовлення, робить його емоційнішим. Фразеологізми є невід'ємною складовою будівельного матеріалу речення, особливо емоційно наснаженою. Щоб правильно вживати фразеологізми в мовленні, слід добре знати їх значення, стилістичні властивості та можливості.

Фразеологізми всебічно й багатогранно відтворюють різні аспекти життя народу: возвеличують духовні цінності, висміюють вади, висловлюють співчуття, поради, вчать, наставляють і виховують.

Взаємодіючи з людьми, засвоюючи культурні традиції, діти, а потім і дорослі, оволодівають історично виробленими інструментами, засобами спілкування. У процесі включення в культурний контекст завдяки фразеологічному багатству народу відбувається розвиток комунікативних здібностей особистості – знань, умінь, навичок.

Традиційно фразеологію вивчають у середній школі. Однак експериментальні спостереження показують, що діти у віці 6–7 років вже в змозі не тільки розуміти, а й вживати окремі, зрозумілі для них, стійкі словосполучення.

Головною ознакою журналу «Барвінок» є не лише введення фразеологізмів до текстів видання, а їх тлумачення, оскільки засвоєння фразеологічних одиниць – поступовий, тривалий процес.

Проведене кількісне дослідження наявності фразеологічних одиниць свідчить, що більшість номерів містить по 7 фразеологізмів. Їх активно вводять в ігрові рубрики, наприклад: «Біла пустеля» [2; с. 10], «Кастинг від чахлика» [2; с. 10], «Путанка» [2; с. 17], «Ха-ха-кросворд» [2; с. 22]. Можна виділити основні, найбільш вживані фразеологізми. Для цього ми керуватимемося класифікацією В. Виноградова, що розрізняє три групи фразеологічних одиниць:

1. Фразеологічні зрощення:

· «бити баглаї» [2. – № 6. – с. 17];

· «ускочити в халепу» [2. – № 9. – с. 22];

· «кров з молоком» [2. – № 3. – с. 27];

· «пекти раків» [2. – № 10. – с. 10].

2. Фразеологічні єдності:

· «намилив шию» [2. – № 9. – с. 22];

· «вивести на чисту воду» [2. – № 10. – с. 10].

3. Фразеологічні сполучення:

· «зачепив гордість» [2. – № 2. – с. 23];

· «насупив брови» [2. – № 5. – с. 27].