Соціальні діалектизми як засоби відтворення сучасних реалій у творах С. Жадана

Сергій Жадан – один із найяскравіших постмодерністів. Він є пред­став­ником нової хвилі в українській літературі, яка переймається проблемами су­часного суспільства. У своїй прозі автор показує без вуалі та гриму людські характери та явища сучасного світу. Прагнення якомога реаліс­тич­ніше описати їх, на­дати думкам емоційності, налаштувати читача на певне сприйняття творів зумовлює використання специфічної лексики в текстах.

Соціальні діалектизми покликані допомогти читачу зосередити свою увагу на особливості мови певних груп людей. Оскільки досліджена в роботі проза майже не містить діалогів та прямої мови, то жаргонізми та сленгізми, вжиті у творах, не лише описують мовлення конкретних прошарків суспіль­ства, а й показують ставлення автора до сьогодення, допомагають відтворити реальну картину світу, показують мовне полотно українського простору без прикрас.

Зарахування конкретних лексем, ужитих у творах С. Жадана, до слегу та жаргону є не зовсім простим завданням. Труднощі виникають через те, що частина сленгу походить із різних жаргонів. Залежно від того, до якого прошарку суспільства належить людина, вона може бути по-різному обізнаною із такими лексемами. Тому ми проведемо загаль­ний аналіз цих соціальних діалектизмів та подамо відносну класифікацію, яка не є категоричним ствердженням істинної мовної ситуації і яка базується на визначенні кількості людей, що користуються цими лексемами, а та­кож на семантиці лексем.

Жаргоном вважатимемо ті лексеми, які дають змогу чітко визначити їх носіїв, а сленгом узагальнено називатимемо часто вживану жаргонізовану розмовну мову населення та молодіжний сленг. Оскільки кожен автор прагне, щоб його твори були якомога зрозумілішими широким колам читачів, а твори Сергія Жадана спрямовані переважно на молодь, то у прозі сленг є на­багато більшим пластом лексики, ніж жаргон.

Серед лексем із творів автора яскраво вираженими жаргонізмами можна вважати слова, що виникли:

1) у кримінальному середовищі: шпана (члени тюремної спільноти), зек (ув’язнений), відкинутися (звільнитися з місця ув’язнення);

2) серед наркоманів: вторяк (удруге заварена макова соломка), гашиш, косяк;

3) в армійському середовищі: дємбєля (демобілізовані).

Слід зазначити, що деякі з цих слів можуть мати декілька значень. Так, у кримінальному середовищі слово «вторяк» означає повторно зава­ре­ний чай, а слово «відкинутися» серед наркоманів – знепритомніти від пере­дозування. Проте у досліджених текстах значення слів випливають із контексту.

Сергій Жадан часто вживає лексеми жаргонізованої розмовної мови, яка вже є зрозумілою для більшості читачів. Цим він підкреслює розвиток таких елементів у мові, їх трансформацію.

Жаргонізовані розмовні лексеми, що зустрічаються у творах автора, можна поділити на ті, що походять:

1) із кримінального жаргону: бабки (гроші), нал (готівка); водяра (горілка);

2) із наркоманського жаргону: депресняк (депресивний стан після закінчення дії наркотиків), кумар (стан наркотичного сп’яніння);

3) із автомобільного жаргону: копійка, мерс (автомобілі марок «Жигулі» та «Mercedes»);

4) із інших сфер життя: ящик (телевізор), совок (СРСР), йорш (суміш пива та горілки);

5) із інших мов: бакси (долари).

Власне молодіжний сленг є найчастіше вживаним у творах Сергія Жа­дана, оскільки має яскраве експресивне забарвлення, підсилює емоційність висловлювання і, що важливо, є зрозумілим фактично всім читачам. Якщо і є певні невідомі елементи, то їх значення легко відтворити із контексту. Влас­не, суть вживання сленгу полягає у тому, що одні й ті ж слова можуть сприй­матися по-різному в різних контекстах.

Частина молодіжного сленгу теж походить із різних жаргонів. У такому випадку значення жаргонізмів переосмислюється та розширюється, під­ви­щується їхня експресивна функція.

Розглянемо вже згадані та деякі інші лексеми. Так, слово «депресняк» у молодіжному сленгові означає депресивний стан. Слова «чувак» та «гопник» походять із кримінального жаргону, проте теж розширили як своє значення, так і сферу вживання.

Молодіжний сленг має певні лексико-семантичні поля. Скористаємося нашим узагальненням класифікації, запропонованої Лю Ставицькою. От­же, наявні у прозі Сергія Жадана молодіжні сленгізми можна поділити на такі основні категорії:

1) назви та характеристики осіб: гопник, чувак, клофелінщиця, мажорна;

2) дії, почуття, емоції: депресняк, шиз, в лом, загнутися, пасувати;

3) транспорт: мерс, товарняк, застопити, шосейка;

4) спиртне: йорш, водяра;

5) куріння, наркотики: кумар, канабіс;

6) правоохоронні органи: гебешник, мінтовня;

7) навчання: шара, петеу;

8) інші: фішки, чос.

Цікавим явищем є не просто введення соціальних діалектизмів у текст, а використання їх як частини художніх засобів. Зокрема, сприяє цьому омо­німія. Яскравим зразком для ілюстрації може бути така фраза: «… виру ­ бає світло і сам вирубається …». Як бачимо, слово «вирубати» означає вимкнути щось, а «вирубається» – засинає. Крім того, вищезазначений при­клад ілюструє один із шляхів виникненя і трансформації сленгізмів, оскільки спочатку виникло перше значення цього слова, а вже з нього – друге.