Характеристика. Віддача зброї

Складовими частинами основ стрільби є відомості з внутрішньої, зовнішньої балістики і застосування теорії імовірностей до стрільби.

Внутрішня балістика - це наука, що займається вивченням процесів які відбуваються при пострілі і, особливо закони руху снаряда (кулі) у каналі ствола зброї. Крім того, внутрішня балістика поширюється на процеси, що відбуваються у двигунах порохових реактивних снарядів.

Постріл - викидання кулі (снаряда) з каналу ствола зброї енергією газів, що утворюються при згорянні порохового заряду

Явище пострілу включає:

- Вдар бойка по капсулю;

- Вибух ударного составу капсулю;

- Утворення полум’я і проникнення його до порохового заряду;

- Запалення основного порохового заряду;

- Створення високого тиску на: дно кулі; дно і стінки гільзи; стінки стволу; затвор;

- Рух кулі з міста;

- Врізання кулі у нарізи стволу;

- Рух кулі по нарізам каналу ствола з збільшенням швидкості;

- Викидання кулі зовні по напряму вісі каналу ствола;

- Рух зброї (ствола) назад від тиску газів на дно гільзи.

При пострілі визначають чотири послідовних періоди: попередній; перший (основний); другий; третій (післядії газів).

Попередній період - триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання кулі в нарізи ствола. В цей період на початку у стволі створюється тиск газів, необхідний для того, щоб зрушити кулю з місця і перебороти опір її оболонки в нарізи ствола. Цей тиск називається - форсування (250-500 Кг/см²) горіння порохового заряду в цей період відбувається в постійному об’ємі.

Перший (основний) період триває від початку руху кулі до моменту повного згоряння порохового заряду, цей період горіння порохового заряду відбувається у об’ємі, що швидко змінюється. Тиск газів швидко підвищується і досягає найбільшої величини (наприклад у стрілецької зброї під патрон зр. 1943 р. - 2800 кг/см²). Цей тиск називається максимальним тиском. Він створюється в стрілецькій зброї при проходженні кулею 4-6 см шляху. Потім унаслідок швидкого збільшення швидкості руху кулі об’єм за дулового простору збільшується швидше припливу нових газів і тиск починає падати. До кінця періоду він дорівнює приблизно 2/3 максимального тиску. Швидкість руху кулі постійно зростає. Пороховий заряд цілком згоряє незадовго до того як куля вилетить з каналу ствола.

Другий період - триває від моменту повного згоряння порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. Збільшується швидкість руху кулі. Швидкість кулі в момент вильоту її з каналу ствола називається дулова швидкість вона трохи менше початкової швидкості.

У деяких видів стрілецької зброї, особливо короткоствольних, (наприклад, пістолет Макарова), другий період відсутній, тому що повного згоряння порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу фактично не відбувається.

Третій період (період наслідку газів) - триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту припинення дії порохових газів на кулю. У ході цього періоду порохові гази, що вилітають з каналу зі швидкістю 1200-2000 м/с, діють на кулю і надають їй додаткову швидкість. Найбільшу швидкість куля (снаряд) досягає наприкінці третього періоду на віддаленні декількох десятків сантиметрів (5-10) від дулового зрізу ствола. Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів на кулю буде урівноважено опором повітря.

У таблицях стрільби і тактико-технічних характеристик дається значення початкової швидкості. Початкова швидкість кулі - швидкість руху кулі у дулового зрізу ствола. За початкову швидкість приймається умовна швидкість, що трохи більше дулової і менше максимальної

Вивчення теорії внутрішньої балістики дає можливість впливати на такі характеристики зброї як знос та живучість каналу ствола, віддача.

Знос каналу ствола - це руйнування і винос металу з поверхні каналу ствола від теплового, хімічного і механічного впливу кулі (снаряда) і порохових газів

Під живучістю ствола розуміється його здатність витримати визначену кількість пострілів зі зброї до втрати їм балістичних якостей. Живучість хромованих стволів стрілецької зброї досягає 20-30 тис. пострілів.

Віддача (відкат) - це рух зброї назад (у гармат - відкатних частин) під дією сили віддачі в наслідок тиску порохових газів, що діють на кулю (снаряд).

Сполучення впливу вібрації ствола і віддачі зброї приводить до утворення кута між напрямком осі каналу ствола до пострілу і її напрямком у момент вильоту кулі з каналу ствола, що впливає на стрільбу кожного екземпляра зброї. Для перевірки величини цього впливу на стрілецьку зброю в військах проводять перевірку її бою і при необхідності приводять зброю до нормального бою.