Лекція 4. Виробнича санітарія і гігієна праці в тваринництві

Працівники тваринництва за умовами праці та навколишнього їх санітарно-гігієнічної обстановці щодня перебувають під впливом різноманітних факторів: температури, вологості, руху повітря, насиченості його шкідливими газами, пилом, мікроорганізмами, контакту з хворими тваринами при догляді за ними, з машинами і механізмами при роздачі кормів, доїнні, поении, навозовидалення, вентиляції і т.д. Всі перераховані вище фактори за певних умов можуть зробити шкідливий вплив на здоров'я людини та її працездатність. Щоб цього не сталося, працівники тваринництва повинні суворо дотримуватися гігієни праці особисту гігієну і техніку безпеки.

Тривалість робочого дня для працівників тваринництва повинна становити не менше 7 годин безпосередньої роботи. При цьому передбачається перерва протягом робочого дня для відпочинку і прийому їжі до 1 години. Така організація праці застосовується на великих промислових комплексах і птахофабриках, де всі виробничі процеси механізовані й автоматизовані. На цих підприємствах робочий день починається о 8 годині ранку і закінчується о 17 годині вечора. На невеликих фермах і комплексах з частковою механізацією виробничих процесів використовується двозмінна робота, де за однією групою тварин закріплюється два оператори, один з яких працює в ранкову зміну, другий - у вечірню зміну.

Така система полегшує працю тваринників і збільшує його продуктивність. Для полегшення праці та створення санітарно-гігієнічних умов працівникам тваринництва на фермах і комплексах необхідно здійснювати такі заходи: механізувати приготування і роздачу кормів, напування тварин, доїння корів, стрижку овець, прибирання гною; забезпечити санітарно-гігієнічні умови в приміщеннях для тварин (мікроклімат, справний стан і безвідмовну роботу вентиляції, каналізації та опалення), ветсанпропускників обладнати шафами для зберігання особистого одягу та взуття і службової одягу, душовими установками, умивальниками, милом, рушником і дезінфікуючими розчинами, забезпечити кожного працівника спецодягом та взуттям.

Для обслуговуючого персоналу обладнати комфортабельні кімнати для відпочинку з температурою повітря не нижче 18оС і відносною вологістю 40-60;%. У перелік заходів щодо поліпшення умов праці необхідно також включати: обладнання куточків з техніки безпеки, виробничої санітарії та пожежної безпеки, організації навчання тваринників безпечним прийомам праці.

Важливе значення в правилах гігієни праці мають медичні огляди працівників ферм і комплексів. У відповідності з інструкцією обслуговуючий персонал, який приймається на роботу, проходить попередній медичний огляд, а потім не рідше 1 разу на квартал проводяться профілактичні медичні огляди. Оператори машинного доїння на комплексах і доярки на фермах один раз на місяць проходять профілактичний огляд і 1-2 рази на рік - диспансерний з обстеженням на туберкульоз і бруцельоз. Органи санітарного та ветеринарного нагляду не повинні допускати до роботи осіб, хворих на інфекційні захворювання.

Особливу увагу звертають на техніку безпеки при обслуговуванні тварин. До обслуговування тварин забороняється допускати осіб молодше 16 років, а по догляду за кнурами, биками і жеребцями-виробниками - молодше 18 років. Іноді (бики, кнури і жеребці-виробники) при необережному і невмілому поводженні травмують обслуговуючий персонал. Щоб попередити подібні випадки кожен працівник повинен бути ознайомлений з правилами особистої безпеки з догляду та утримання цих тварин. Особливо уважно з дотриманням найсуворішої техніки безпеки доглядають за хворими тваринами і тваринами, підозрюваними у зараженні інфекційними хворобами. Хворих тварин ізолюють. До обслуговування і догляду за ними допускаються особи, проінструктовані про заходи особистої безпеки, правила спілкування із зараженим матеріалом та догляду за хворими тваринами.