Заходи оздоровлення повітряного виробничого середовища

До загальних заходів та засобів попередження забруднення по­вітряного середовища на виробництві та захисту працівників на­лежать такі:

- автоматизація, механізація і дистанційне управління тех­нологічними процесами;

- удосконалення технологічних процесів і обладнання, вилу­чення шкідливих речовин з технологічних процесів;

- герметизація виробничого обладнання, локалізація виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;

- своєчасний контроль за наявністю шкідливих речовин у по- ііі грі та перевищення ГДК, застосування систем автоматичного контролю, сигналізації і сповіщення;

видалення забрудненого повітря з приміщень за рахунок за­гал ьнообмінної вентиляції, робота технологічного обладнання під розрідженням, кондиціюванням повітря;

висока, то небезпека отруєння підвищується пропорційно підви­щенню температури, що призводить до порушення терморегуляції організму. Висока температура впливає і на леткість хімічних речовин. Встановлено також вагомість високої вологості повітря у підвищенні токсичності деяких речовин. Фізична робота також може підсилити дію шкідливих речовин, особливо тих з них, які впливають на процеси обміну речовин. Велике значення з точки зору токсичного впливу хімічних речовин на організм має функціональний стан останнього, особливо його нервової систе­ми. Шкідливі речовини можуть посилити хід хвороби або зміни­ти стійкість організму до загальних захворювань.

Таблиця 2.2 Класифікація шкідливих речовин за ступенем небезпеки Показник Норма для класу небезпеки І II III IV Граничнодопустима концентра­ція (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони, мг/м3 Середня смертельна доза при введенні у шлунок, мг/кг Середня смертельна доза при на­несенні на шкіру, мг/кг Середня смертельна концентра­ція у повітрі, мг/м3 <0,1 < 15 < 100 500 0,1-1,0 15-150 100-500 500-5000 1,1-10,0 151-5000 501-2500 5001-50000 > 10,0 > 500 >2500 > 5000 Граничнодопустима концентрація(ГДК) шкідливих речовин — це рі­вень шкідливих речовин у повітрі, дія якого при роботі, що триває пев­ний термін протягом всього трудового стажу, не призводить до травми, захворювання або розладів у стані здоров'я теперішнього і наступного поколінь

Виробничий пил

Цілий ряд технологічних процесів та робочих операцій на заліз­ничному транспорті супроводжується утворенням дуже подріб­нених частинок (пилу) твердої речовини, які можуть потрапляти в повітря робочої зони і більш-менш тривалий час знаходиться там у завислому стані. Вдихання цього пилу може викликати те чи інше захворювання робітників або спричинити травму внаслідок вибуху.

За своїм походженням виробничий пил поділяється на органіч­ний, неорганічний і змішаний.

В свою чергу органічний поділяється на:

- рослинний (борошняний, кам'яновугільний, деревний, па­перовий і інші);

- тваринний (вовняний, кістковий, хутряний та інші);

Неорганічний поділяється на:

- металевий (залізний, цинковий, свинцевий та інші);

- мінеральний (піщаний, кварцовий, азбестовий та інші).

Тривале подразнення пилом слизової носа може призвести до

виникнення хронічної запальної реакції, а при вдиханні великої кількості пилу можуть розвинутись катари верхніх дихальних шляхів та бронхів. Деякі види виробничого пилу можуть викли­кати бронхіальну астму. Пил може проникати в шкіру та в отвори сальних і потових залоз. При цьому в деяких випадках може розви­нутися запальний процес, дерматити чи інші захворювання шкіри. 1 Іід впливом виробничого пилу виникають кон'юнктивіти та інші захворювання очей. Особлива небезпека виникає під час вдихан­ня пилу і потрапляння його в альвеоли легень. Внаслідок цього розвиваються різної інтенсивності запалення легень, розростан­ня сполучної тканини (фібрози), що призводить до порушення функцій серця та легень.

Заходи оздоровлення повітряного виробничого середовища

До загальних заходів та засобів попередження забруднення по­вітряного середовища на виробництві та захисту працівників на­лежать такі:

- автоматизація, механізація і дистанційне управління тех­нологічними процесами;

- удосконалення технологічних процесів і обладнання, вилу­чення шкідливих речовин з технологічних процесів;

- герметизація виробничого обладнання, локалізація виділень за рахунок місцевої вентиляції, аспіраційних укрить;

- своєчасний контроль за наявністю шкідливих речовин у по­вітрі та перевищення ГДК, застосування систем автоматичного контролю, сигналізації і сповіщення;

видалення забрудненого повітря з приміщень за рахунок за- і.иіьнообмінної вентиляції, робота технологічного обладнання під розрідженням, кондиціюванням повітря;

- проведения періодичних медичних обстежень працівників; вжиття необхідних заходів: переведення на іншу роботу, спеціаль­не лікування, направлення на лікувально-трудову експертну ко­місію та інші;

- застосування засобів індивідуального захисту: протигази, рес­піратори та інші.

2.5. Вентиляція та опалення

У комплексі заходів із забезпечення безпечних умов праці вен­тиляція і опалення відіграють вагому роль, доповнюючи собою той позитивний ефект, який досягнутий плануванням виробничих приміщень, організацією технологічного процесу, розміщенням та конструктивними рішеннями технологічного устаткування.

На залізничному транспорті вентиляція та кондиціювання широко використовуються у депо, диспетчерських пунктах, приміщеннях операторів сортувальних гірок та чергових по станції, а також на рухомому складі, постах електричної цент­ралізації, в акумуляторних приміщеннях тощо.