Колективний договір та його рольу системі нормативного регулювання взаємовідносин між власником і працівниками з питань охорони праці

Колективний договір (угода) є найважливішим документом у системі "нормативного регулювання взаємовідносин між власниками (уповноваженими

ними органами) і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.

Це ствердження випливає з вимог законів України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків, а також реалізація трудящими своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечується насамперед за допомогою колективного договору (угоди).

Висока оцінка значення колективного договору (угоди) у вирішенні нагальних проблем охорони праці справедлива лише за умов, коли відповідні двосторонні зобов'язання опрацьовані якісно, з урахуванням усіх положень чинного законодавства. Тому особливу увагу слід звернути на формування на належному рівні розділу «Охорона праці» колективного договору (угоди).

Зобов'язання, що їх пропонується включити до колективного договору (угоди) за підсумками переговорів, повинні бути всебічно обгрунтованими і реальними, адже після схвалення та підписання документа вони стають обов'язковою для виконання локальною нормою, що діє в межах підприємства (галузі).

Зобов'язання колективного договору (угоди) є двосторонніми, тому цей документ має містити не лише вимоги власника (адміністрації підприємства), а й зобов'язання працівників щодо безумовного виконання кожним норм, правил, стандартів та інструкцій з охорони праці, додержання встановлених вимог поводження з машинами, механізмами, інструментом та пристроями, обов'язкового користування засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Кожен працівник підприємства зобов'язаний виконувати положення колективної угоди з тих питань охорони праці, які його стосуються.

Законом «Про охорону праці» передбачено, що за допомогою лективної угоди необхідно вирішувати й низку інших важливе питань соціального характеру, а саме:

- встановлювати розмір вихідної допомоги (але не менше Вимісячного
заробітку) працівникові, який змушений розірвати трудовий договір з причин
невиконання власником вимог законодавства та зобов'язань колективної угоди з
охорони праці;

- визначати умови здійснення грошової компенсації на придбання
лікувально-профілактичного харчування, молока чи рівноцінних йому продуктів,
якщо робота працівників має роз'їзний характер;

- встановлювати строк вивільнення від основної роботи уповноваженого
трудового колективу з питань охорони праці (зі збереженням середнього заробітку)
дііЯ можливості виконання ним своїх громадських обов'язків та проходження
навчання з охорони праці.