Такі структури цілком допустимі в поезії

Приклад. На редагування.надійшла таблиця, вжсій є Така головка:

	.> !.
'	• '

„ ' '' II І І І.-1.................................................. 11 ,1 . II

Проведення контролю можливості генерування з правил нормативної бази такої структури головки таблиці показує, що вона не може бути отримана (на кожному наступному кроці поділу дані можна тільки розщеплювати, але не об'єднувати, результат поділу рубрик повинен вкладатися в структуру деревовидного ієрархічного графа). Згідно з правилами структура головки таблиці може мати лише такий вигляд:

ч ' ' ''. ' ' '
h 1

Запропонований автором компонент видання може, проте, бути таблидеподібною формою.

8.4.5. Аналітичні методи.

Аналітичні методи контролю полягають у тому, щб над математичними та логічними компонентами повідомлення (цифровими даними, поняттями, умовисновками, дове­деннями) виконують обчислення (відповідно математичні або логічні) й порівнюють їх Із даними, прямо чи опосередковано зафіксованими в цьому повідомленні або опублі­кованими в довідниках. Якщо результат аналітичного опрацювання компонентів повідомлення не тотожний цим даним, то в компонентах є помилка.

Під час проведення контролю аналітичними методами редактор повинен уміти виділити
з повідомлення математичні й логічні компоненти, а також користуватися різними методами
математичних і логічних обчислень. '

Математичні методи. Перелічимо та проілюструємо основні математичні методи
контролю повідомлень. v '

Метод арифметичних підрахунків. Передбачає, що над цифровими даними в повідомленні виконують арифметичні дії, а отриманий результат перевіряють на тотожність даним повідомлення чи довідників. Вибрати спосіб—алгоритм—підрахунку (на основі самого повідомлення або власного запасу знань) редактор повинен самостійно.

Приклад. На етикетці харчовдго продукту написано: ...складається з 56,7% білків, 26,5%
вуглеводів і 18,8% жирів. Сума відсоткового складу- білків вуглеводів та жирів, як відомо,
повинна становити 100%. Перевіримо подангв повідомленні дані: 56,7% + 26,5% + 18,8% -
- 102,0%. Отже, оскільки теоретично очікуваний результате 100%) не тотожний отриманому
(102,0%), то в наведеному фрагменті є пбмилка. ' ^ '

Метод функціональних залежностей. Полягає в тому, що на основі відомої редакторові функції та області її визначення підраховують значення цієї функції, а далі порівнюють його з тим, яке є в повідомленні.

Приклад. У звіті про спортивні змагання написано:...У змаганнях зі стрільби з дрібнокаліберної рушниці Г. Кузьменко набрав 486 Ьчок і став переможцем змагань. Друге і третє місце зайняли В. Івченко та Б. Стальський, що набрали відповідно 495 і 483 очок. Функція для контролю такого фрагмента редакторові повинна бути відомою (перше місце посідає той, хто набрав найбільшу кількість очок), ц* застосування щодо цього фрагмента показує, що в уривку є помилка: або в прізвищі переможця, або в кількості очок, які набрай В. Івченко.

Метод ранжування даних. Полягає в тому, що наведені дані (ряди) упорядковують (ранжують) за іншим принципом, ніж це зроблено в повідомленні, а далі контролюють правильність заповнення упорядкованого ряду.

\ Приклад. У повідомленні написано: ...За останні десять років —- з 19)85 по 1995 р. —

чемпіонами області з бальних танців були В. Прохоренко та 1. Мінченко (198ТЩ993 p.),

С. Герасим та P. Павлів (1985, 1986, 1992 р.), К. Стешенко та О. Караїм (1989 р.),

В. Кудрявцев та М. Білецьш (1991,1987 р.), О. Дзюбак та X. Мавська (1988), С. Колісниченко

та В. Домбровська (1994,1995 р.). Лроранжуємо ці дані не за парами, як у повідомленні, а за

іншою ознакою'— роками:

— 1985 — С. Герасим та Р. Павлів;

— 1986 — С. Герасим та Р. Павлів;

— 1987 -¹- В. Прохоренко та І. Мінченко; Кудрявцев та М. Білецька;

— 1988 — О. Дзюбак та X. Мавська;

— 1989 — К. Стешенко та О. Караїм;

— 1990—?

— 1991 — В. Кудрявцев та, М. Білецька;

— 1992 — С. Герасим та Р. Павлів;

— 1993 — В. Прохоренко та І. МінченКо;

— 1994 — С. Колісниченко та В. Домбровська;

— 1995 — С. Колісниченка та В. Домбровська.

Як свідчать отримані результати, в 1987 р. виявилися одночасно^ дві пари переможців, що сумнівно, а переможець 1990 р. не вказаний взагалі. Отже, у повідомленні є помилка.

Логічні методи. Тепер покажемо можливість застосування аналітичних методів
щодо одиниць дотіш, зокрема пояісидогізмів. і

Приклад. На редагувайня надйщов уривок повідомлення: В однієї єгиптянки крокодил украв дитину; жінка попросила крокодила не їєтц дитину, а повернути їй. На це крокодил відповів жінці: "Я поверну тобі дитину, а не з'їм тоді й лише тоді, коли-ти відгадаєш, що я з нею зроблю: з'їм чи не з'їм?" На це єгиптянка відповіла: "Звичайно, крокодиле, ти не віддаси мені дитину, а з'їси її". Крокодил задумався: як він повинен учинити, щоби дотримати слова?' І Далі у повідомленні йде опис рішення цієї задачі крокодилом/. Контроль таких складних полісилогізмів найкраще здійснювати аа методикою, описаної і роботі А. Гжегорчика?. Ця методика контролю передбачає, що розглядають усі можливі комбінації істинності суджень (істинні судження позначають "1", а хибні "0"), записують їх у вигляді ланцюжка суджень, об'єднаних логічними операторами, а далі за правилами логічних перетворень і на підставі готових таблиць істинності суджень здійснюють розрахунок отриманих записів. Виконання таких дій іноді вимагає від автора спеціальних знань та навичок із логіки.

* * *

Вище подано досить прості приклади виявлення математичних і логічних структур, а також методи їх обчислень. У реальних повідомленнях вода^ як правило, бувають

і складнішими, і більшого обсягу.

и

8.4.6. Когнітивні методи

Когнітивні методи належать до числа тих, які передбачають контроль значення компонентів повідомлення (слів, словосполучень, речень тощо). Опрацюванню цими методами підлягають усі без винятку компоненти гговідомяення. Поки що в практичній діяльності ЗМІ формалізація таких методів контролю € неможливою: Когнітивні методи класифікують на метоли контролю за уявою, за тезаурусом і методом екстрагування.

¹ Гжегорчик А. Популярная логика. Общедоступный очерк логики предложений 3-е изд. М.: Наука,
1978. С. 105—109. *