Капітал і наймана праця. Робоча сила як товар

Як зазначалося раніше, капітал і наймана праця співіснують поруч. їх існування пов'язане з тим, що робоча сила є товаром. Питання про товар взагалі розглядалося в темі 5. Тут ми зупи­нимося на особливостях товару робоча сила. Робоча сила, тобто здатність людини до праці, її фізичні та розумові здібності до праці, тією чи іншою мірою притаманні кожній дорослій здоровій людині. Однак людина і її робоча сила — це не одне і те саме.

Людина — ширше поняття, вона в певних умовах сама може продаватись та купуватись, тобто бути товаром: раб, кріпосний селянин (кріпак). Явища, пов'язані з торгівлею людьми, на жаль, можна спостерігати і в теперішньому світі.

Однак у класичних ринкових умовах продається і купуєть­ся не людина, а її робоча сила. Як і всякий товар, робоча сила як товар має споживну вартість і вартість. Споживною варті­стю робочої сили, тобто її корисністю, є здатність її приносити додаткову вартість (прибуток, доход). Фірма (підприємець) наймає робочу силу лише тоді, коли вона приносить фірмі (підприємцю) доход (прибуток). Якщо на це робоча сила не здатна, то для роботодавця вона не являє ніякого інтересу.

Вартість робочої сили - це те, чого вона коштує. Однак це особлива вартість. Згідно з К. Марксом, це вартість усіх життєвих засобів, необхідних для існування носія робочої сили — людини. У більш вузькому розумінні вартість робо­чої сили - це вартість життєвих засобів — предметів спожи­вання, необхідних для відновлення витрат робочої сили, здійснених у процесі. Згідно з Марксом, у вартість робочої сили глави сім'ї (робітника) входить також вартість засобів для підтримки життєдіяльності членів його сім'ї, і, насампе­ред, дітей, яків майбутньому повинні замінити його в про­цесі виробництва.

Окрім того, вартість робочої сили, крім витрат, необхідних для під гримання життєдіяльності самого робітника і членів його сім'ї, виключає витрати на навчання робітника, тобто на підви­щення його освіти і кваліфікації.

На противагу іншим (звичайним товарам) поняття вартості товару робоча сила включає в себе історичний і моральний еле­менти. Це означає, що розмір необхідних потреб, життєві за­пити робітника, способи задоволення їх залежать здебільшого під культурного рівня країни і від того, за яких умов сформу­вався клас (прошарок) найманих працівників.

Вартість робочої сили у грошовому виразі є її ціною. Ціна робочої сили, як правило складається, під впливом попиту та пропозиції на ринку праці. Оскільки пропозиція на ринку праці здебільшого перевищує її попит, то ціна робочої сили часто скла­дається на рівні, нижчому за вартість робочої сили.

Важливо мати на увазі чітке розмежування між вартістю робочої сили і вартістю продукту (товару), створеного робочою силою. Останнє, як правило, перевищує вартість робочої сили. Таке перевищення вартості створеного (новоствореного) про­дукту над вартістю робочої сили і є додатковою вартістю, яка на поверхні виступає як прибуток, рента чи процент, що здебільшого, привласнюються тими, хто не бере участі у ви­робництві (власники підприємств, державні службовці, куль­тові особи тощо).