Основні форми анімаційних театралізованих шоу формувалися віками, акумулюючи в собі особливості культур різних епох і народів

Практика організації анімаційних театралізованих шоу передбачає наявність у них специфічних відмінних рис – у залежності від місця їх проведення, особливостей сценічного майданчику і технічних засобів забезпечення.

Шоу поділяються на такі, що влаштовуються у приміщенні, і такі, що проходять просто неба.

Класифікувати анімаційні шоу можна також за ступенем театралізації: заходи з мінімальним ступенем театралізації і театралізовані вистави.

Форми закритих розважальних вистав з'явились ще в Стародавній Греції. Це були пісенні агони в спеціально збудованих приміщеннях – одеонах.

Але сучасні розважальні вистави в тому вигляді, в якому їх бачать туристи, почали формуватися в Європі з середини XVIII ст. Перші з них – у кафешантанах (франц. cafe сhantant, букв. – кафе зі співами).

Кафешантани – це невеликі кафе, де з метою залучення більшої кількості клієнтів влаштовувались концерти шансоньє (сhanson – пісня) – авторів і виконавців своїх пісень.

Подібні заклади були розповсюджені по всій Європі, але найбільше у Франції. Відвідувачами таких кафе були робітники, моряки, дрібні буржуа. Відповідною потребам клієнтів була і видовищно-музична програма. До середини ХІХ ст. у кафешантанах виступали переважно виконавці посереднього рівня.

Але французи любили ці заклади. Мешканці Парижу, наприклад, відвідували кафе "Концерт Беренже" з метою послухати оркестр і солістів, особливо тоді, коли там виступав відомий скрипаль Лоран. Студенти полюбляли програму кафе "Кабаре" (у перекладі з французької – кабачок). Подобалось молоді і кафе "Мокко", де співала дружина власника закладу Матьє. У деяких кафе, наприклад, "Кафе Муз", програми складалися не лише з музики і пісень. Там показували пантоміму, фокуси і трюки.

Інтер'єри цих закладів були скромними, але в багатьох з них вже у ХІХ ст. споруджувались підмостки для виступів.

У сучасній практиці туристичної анімації кафешантанні акустичні виступи музикантів, співаків, артистів цирку є досить популярними серед туристів.

З середини ХІХ ст. дрібні кафешантани почали витіснятись більш масштабними видовищними закладами – кафконсами. Тут покращились умови для концертування, значно збільшився його обсяг, підвищилась і платня за вхід. У цей час з'явилися такі заклади як "Ельдорадо", "Зимовий Альказар" і "Амбасадор", відомі нині як популярні кабаре. Розважальні програми, що пропонувались у цих закладах називались кафе-концертами.

Еволюція кафе-концертів у Франції і поява у 30-40-х рр. ХІХ ст. концертних програм у великих залах ресторанів при готелях в Англії породили нове, більше масштабне театралізоване видовище – мюзик-холл.

Мюзик-холл – музичний зал при постоялих дворах і готелях Англії. Мандрівники, що зупинялись у готелях, отримували розваги разом з вечерею, зрозуміло, за більш високу платню.

Довгий час програма складалась з виступів комедійних співаків і артистів цирку. Виставою керував ведучий, що сидів у кутку сцени і представляв артистів, виконуючи роль конферансьє.

Першим мюзик-холлом вважається заснований у 1832 р. "Стар-мюзик-холл" у місті Болтон. Дослідники англійського мюзик-холлу згадують бізнесмена Шарля Мортона (1819-1904), засновника декількох лондонських мюзик-холлів: "Кентерберійський пагорб", "Харчевня кабана", "Альгамбра", "Палас-театр".

Мортон запропонував своєрідну концепцію ресторанного шоу, коли будувались великі зали (“Кентерберійський пагорб" вміщував 700 людей) з просторовою сценою, різножанровою програмою, що проходила під акомпанемент виделок і бокального дзвону. Дослідник Д. Чеши писав про мюзик-холл того часу: "Недраматичні форми розваг здебільшого пов'язані з їжею та напоями".

У 70-80-х рр. ХІХ ст. найбільші паризькі кафе-концерти стали також називатись мюзик-холлами, а на сценах звична дивертисментна програма змінилася на виставу-ревю, де за ще більшої кількості акторів, в оточенні розкішних декорацій з'являються нові засоби виразності: хореографія, гра світла і тіні, підкреслений еротизм. Все це відбувалося на великій сцені з завісою і рампою.

Одночасно зі сценічною трансформацією змінився склад публіки. Відвідувачами паризьких мюзик-холлів стають представники буржуазно-аристократичної еліти. Найпопулярнішим не лише серед заможних мешканців Парижу, а й серед його гостей у кінці ХІХ ст. став мюзик-холл "Фолі-Бержер". За популярністю серед туристів його можна порівняти хіба що з сучасним вар'єте "Мулен Руж".

Боротьба двох напрямів театрально-видовищної анімації за збереження чи руйнування морально-естетичних меж спостерігається протягом усього ХХ ст. Відразу після Першої світової війни в мюзик-холлі перемогло прагнення до еротичної відвертості. Одночасно продовжує спостерігатись тенденція до ще більшої масштабності, зовнішньої помпезності, декоративності видовища. Нова потужна хвиля еротизму на західному ринку видовищних розваг виникає вже після Другої світової війни.

Туристична індустрія активно використовує досягнення шоу-бізнесу. Натепер найрозповсюдженішими формами шоу є кабаре, вар'єте, меншою мірою – кафе-театр.

Кабаре як новий на той час вид шоу з'явилося у 1881 р., коли на Монмартрі відкрився кабачок "Чорний кіт". Тоді виступи в цьому кабаре мали крім видовищної ще й інтелектуальну спрямованість. Там влаштовувались дискусії, полеміка, виступали артисти різних жанрів (пародія, гумор, сатира), співали шансоньє.

Виступи в кабаре треба було не лише дивитись, але й слухати, тому більшість з них відмовились від пропозиції харчування під час виступу.

Одним з найкращих російських кабаре на початку ХХ ст. було московське кабаре "Летюча миша". Спочатку в ньому відмовились від харчування під час вистави, а потім і від столиків. Кабаре перетворилось на естрадний театр.

Натепер важко знайти суттєву різницю між кабаре і вар'єте. І там, і там акцент робиться на еротичний танець. І кабаре, і вар'єте мають просторі зали зі столиками. У програмах шоу крім танцювальної, досить чисельної групи, показують своє мистецтво вокалісти й артисти оригінального жанру. Оригінальність у вар'єте і кабаре залежить від фантазії режисерів, національних особливостей і фінансових можливостей закладів розваг.

Нині найпривабливішими для гостей Парижу є шоу-програми, що пропонують уже згадане вар'єте "Мулен Руж", кабаре "Лідо", "Алькасар", "Крейзі хорс".

У Північно-Східній Азії популярністю користуються шоу трансвеститів, наприклад шоу ”Алькасар” у Бангкоку.

У багатьох країнах світу туристам пропонуються фольклорні шоу: в Океанії і Африці – шоу аборигенів, в арабському світі – чоловічі танцювальні шоу, родзинкою яких є танець зі спідницею; у Південній Америці – латиноамериканські шоу. Останні вийшли за межі Латинської Америки і стали популярними у Північній Америці і Європі, наприклад, шоу "Парадіз Латен".

Одним з найвідоміших у світі шоу є ірландське шоу Майка Флетлі "Riverdance", що базується на народному танцювальному фольклорі.

В Україні цікавими для туристів є козацькі кінні шоу, з використанням засобів виразності, притаманних фольклорним історичним козацьким виставам.

Але найрозповсюдженішими є сценічні театралізовані шоу, що влаштовуються анімаційними командами туристично-рекреаційних закладів. Практично кожен курортний готель високого класу має у своїй програмі анімаційних заходів декілька подібних шоу.

У залежності від кваліфікації аніматорів, кількості виділених на організацію шоу-програм коштів, можливостей матеріально-технічної бази анімації закладу визначається репертуар, тематика вистави.

Добре підготовлені анімаційні команди влаштовують шоу для туристів свого закладу з розрахунку 5-7 заходів на 14 днів, тобто приблизно через день.

Проаналізувавши тематику шоу-програм різних готелів турецького курорту Анталія, можна визначити найпопулярніші теми анімаційних театралізованих шоу цього регіону.

1. "Собор Паризької богоматері" – театралізоване шоу за мотивами романа В. Гюго.

2. "Мулен Руж" – танцювальне вар'єте-шоу.

3. "Коти" – вистава за мотивами відомого бродвейського мюзиклу.

4. "Шоу королеви" – тема, навіяна творчістю групи "Quееn".

5. "Легенда про Тіля Уленшпігеля" – яскраве шоу, створене за мотивами народного епосу.

6. "Тисяча і одна ніч" – вистава за мотивами східних казок з використанням східного колориту, музики і танців.

Більшість з цих шоу демонструється туристам готелю "Phaselis Rose".

Багато великих готелів надають свою базу для проведення розважально-видовищних заходів: конкурсів краси, показів мод, спортивних шоу.