Права, за якими судиться малоросійський народ (1743р) Заг.х-ка

Права, за якими судиться малоросійський народ («Права, по которымъ судится малороссійскій народъ») — збірка норм феодально-кріпосницького права першої половини XVIII століття, що діяли на Лівобережній Україні. Збірку складено з метою кодифікації правових норм різного походження, що діяли на Лівобережній Україні після її приєднання до Росії і нерідко суперечили одна одній. Ця збірка мала також наблизити ці норми до російських правових норм. За царським указом від 28 серпня (9 вересня) 1728 було утворено спеціальну кодифікаційну комісію з місцеперебуванням у Глухові. Її склад протягом багаторічної роботи над «Правами» не раз змінювався. До комісії входили українські правознавці — представники української шляхти, верхівки козацької старшини, вищого духівництва, що працювали над «Правами» до 1766.

«Права, за якими судиться малоросійський народ» 1743 р. мали чітку структуру і складалися з 30 глав, які поділялися на 532 артикули і 1607 пункти. Кодекс містив норми адміністративного, цивільного, торгового, кримінального і процесуального права. За високою юридичною технікою «Права...» є однією з найцінніших пам’яток української правової культури XVIII ст. Хоч Кодекс і не набув офіційної чинності, п’ятнадцятирічна праця українських правників мала позитивний вплив на подальший розвиток українського правознавства. Повнотою та чіткістю викладу норм закону й абстрактних правових дефініцій, досконалою юридичною термінологією Кодекс був досконаліший від існуючих тоді правних книг. По ньому вивчали українське право і використовували його як авторитетний юридичний підручник – коментар до Статуту Великого князівства Литовського і магдебурзького права цілі покоління українських правників.

Джерелами «Прав» були Литовські Статути, «Хелминське право», «Саксонське зерцало» тощо, а також українське звичаєве право й судова практика, російське законодавство. Кодифікатори додали й ряд нових норм. Проект цієї збірки 1744 було подано до сенату, звідти через 12 років його повернули комісії для перегляду. Проте роботу над проектом не було завершено у зв'язку з тим, що в другій половині XVIII століття, після скасування залишків автономії України, на неї було поширено загальноросійське законодавство. Збірка має 30 розділів, що складаються з 531 артикула, які поділяються на 1716 пунктів. До неї додано схему і перелік чинів військової і цивільної адміністрації в Україні, пояснення термінів і назв. «Права» вперше опубліковано 1879 під редакцією Олександра Федоровича Кістяківського за копією, оригінал виявив литовський радянський історик В. Рауделюнас.