Білоцерківський договір 1651: основні положення

Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651 — договір між польським урядом і гетьманом України Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви.

Умови договору були важкими для України. За Білоцерківським договором Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.

· Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах;

· територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;

· реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;

· Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.

· гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.

· гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.

Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою.

Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти Польщі. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір в травні 1652 був анульований Б. Хмельницьким.