Тактико-стройові заняття за своїм призначенням поділяються на звичайні, спільні і контрольні

Звичайні тактико-стройові заняття проводяться з відділенням, взводом, ротою і батальйоном і призначені для відпрацювання техніки виконання прийомів і способів дій підрозділів на полі бою.

Спільні тактико-стройові заняття проводяться з ротою (батальйоном) із засобами посилення “піший по машинному” або на матеріальній частині за темами, які визначені програмою. Вони призначені для відпрацювання питань організації і здійснення взаємодії між штатними, приданими, підтримуючими підрозділами (танковими, артилерійськими, зенітними, інженерними, вогнеметними, РХБ захисту та ін.) і сусідами. Причому перші такі заняття плануються як показові і проводяться під керівництвом командира частини.

Контрольні тактико-стройові заняття проводяться на заключному етапі підготовки роти і батальйону з метою перевірки їх злагодженості. Зміст такого заняття визначає для роти командир батальйону, для батальйону – командир частини.

Організують і проводять тактико-стройові заняття з підрозділами безпосередні командири. У тому випадку, коли до ротних або батальйонних тактико-стройових занять залучаються підрозділи інших військ, а також, коли вони проводяться як контрольні, то керівниками є, відповідно, командир батальйону або частини.

Проводити тактико-стройові заняття можна на тактичному навчальному полі або на необладнаній ділянці місцевості. Найбільш ефективні і навчальні заняття, які проводяться на тактичному навчальному полі, де поряд з мішенями, інженерними спорудами і загородженнями можуть застосовуватися і звукові ефекти бою. При проведенні занять на необладнаній місцевості для позначення противника використовуються мішені з ротного тактичного комплекту або група солдат (2–4 чол.) з мішенями і засобами імітації, які після відпрацювання кожного навчального питання або його елементу за розпорядженням керівника заняття переміщаються в новий район для створення тактичної обстановки для наступного навчального питання. Крім того, тактико-стройові заняття можуть проводитися із застосуванням імітаторів стрільби і ураження.

Тривалість тактико-стройових занять встановлюється керівником, виходячи з поставлених цілей, і може складати 2-4 години.

Основним методом навчання на тактико-стройових заняттях є вправа (тренування) у виконанні прийомів і способів дій на полі бою (у ході відпрацювання тактичних нормативів). Можуть застосовуватися також пояснення і показ.

Тактичні заняття – основна форма злагодження відділення (екіпажу, обслуги) і взводу. Їх сутність полягає в тому, що всі навчальні питання теми відпрацьовуються з дотриманням тієї послідовності, що характерна для реального бою, без пауз і перерв, на фоні єдиної тактичної обстановки з позначеним противником. При необхідності, з метою усунення допущених помилок, окремі прийоми і дії можуть повторюватися.

У ході тактичних занять командири відділень (танків) і взводів не тільки отримують практику в управлінні підлеглими підрозділами, але і удосконалюють свої вміння і навички в організації бою. Тому в зміст тактичних занять включаються питання прийняття рішення, постановки завдань підлеглим, організації взаємодії і бойового забезпечення, а також питання психологічного забезпечення.

Тактичні заняття проводяться, як правило, односторонніми з позначеним противником. Місцем їх проведення, як правило, є тактичне навчальне поле. Не виключено проведення такого заняття і на необладнаній ділянці місцевості, але вона повинна забезпечувати відпрацювання намічених навчальних питань з використанням мішеневого обладнання ротного тактичного комплекту (РТК) і різних засобів імітації. На такі заняття відділення (екіпажі танків) і взводи виводяться зі штатним озброєнням і військовою технікою. Не виключено проведення тактичних занять зі взводом із застосуванням лазерних імітаторів стрільби і ураження. У цьому випадку заняття проводяться, як правило, двосторонніми: з одного боку – один взвод, з іншого боку – два інших взводи роти.

Тактичні заняття організують і проводять: з відділенням (екіпажем танка) – командир взводу, із взводом – командир роти. Тривалість тактичного заняття з відділенням складає 3–4 години, зі взводом 6–8 годин. При проведенні тактичних занять вночі доцільно відпрацьовувати питання переходу від денних дій до нічних. За своїм призначенням тактичні заняття поділяються на звичайні і контрольні.

Звичайні тактичні заняття з відділенням і взводом проводяться на завершальному етапі вивчення теми з метою перевірки навченості командирів в організації бою і управлінню підрозділами, а особового складу – у виконанні прийомів і способів дій у ході динаміки бою.

Контрольні тактичні заняття проводяться з відділенням і взводом на заключному етапі вивчення тактичної підготовки як предмету навчання перед проведенням бойової стрільби і є допуском до її проведення. Мета - перевірити навченість і злагодженість відділення (взводу) і їх готовність до проведення тактичних навчань відділень (взводів).

На контрольному тактичному занятті керівник зобов’язаний перевірити, в першу чергу, особисту підготовку командирів відділень (взводів), їх вміння творчо застосовувати теоретичні положення бойового статуту на практиці, орієнтуватися в складній обстановці, яка швидко змінюється, вміння приймати грамотні рішення, навички в організації бою на місцевості і керувати підлеглими в ході його ведення, а також визначати злагодженість відділення (взводу), його готовність до дій в умовах сучасного бою.

Контрольне тактичне заняття проводиться на контрольній смузі тактичного навчального поля. Зміст такого заняття для відділення і взводу визначає командир роти.

Основним методом навчання на тактичних заняттях є практична робота тих, які навчаються, з виконання своїх посадових обов'язків в умовах, наближених до бойових.

Бойові стрільби є вищою формою навчання відділення, взводу, на яких тактичні дії пов’язані з вогнем. Вони проводяться на завершальному етапі їх злагодження. Сутність бойових стрільб полягає у тому, що командири і підрозділи навчаються веденню бою з практичним виконанням бойових завдань бойовим патроном (снарядом) штатними засобами і з приданими підрозділами. При їх проведенні основна увага приділяється правильним тактичним діям, вмілому і ефективному застосуванню озброєння і бойової техніки для виконання вогневих завдань і управління підрозділами і вогнем у ході бою, а також суворому дотриманню вимог безпеки.

Бойові стрільби проводяться з однієї з тем тактичної підготовки, які передбачають дії підрозділів у наступі, у обороні, похідній охороні вдень і вночі.

Основним методом навчання на бойових стрільбах є практична робота з виконання всіма тими, які навчаються, своїх функціональних обов'язків, у тому числі і у вирішенні вогневих завдань.

Далі розкриваючи зміст тактичного навчання, необхідно довести до студентів, що

Тактичні навчання є основною формою польової виучки підрозділів (рот, батальйонів) і частин, найбільш ефективним засобом і найважливішим елементом підвищення бойової готовності військ, що дозволяють якісно готувати їх до ведення сучасного бою.

Командири, штаби, підрозділи і частини в ході навчань практично виконують завдання в загальній, безперервно наростаючій тактичній обстановці, за єдиним задумом, у різних видах бою, на різноманітній місцевості, на велику глибину, безперервно вдень і вночі.

У ході навчань командири підрозділів вчаться самі і одночасно навчають підлеглих проводити заходи щодо підготовки озброєння, бойової техніки і особового складу до бою в різних умовах обстановки, самі організують бій на місцевості і керують підрозділами у бою. Підрозділи в ході навчань у залежності від теми виконують весь комплекс робіт, необхідних у сучасному бою: інженерне обладнання позицій, окопів і інших фортифікаційних споруджень, маскування, обладнання загороджень, пророблення проходів у мінно-вибухових загородженнях противника, заходи щодо бойового, тилового і технічного забезпечення.

На кожному навчанні підрозділ повинен реально вести розвідку, разом з підрозділами армійської авіації Сухопутних військ відпрацьовувати питання взаємного розпізнавання, взаємодії, наведення і цілевказанням.

За цільовим призначенням тактичні навчання можуть бути звичайними (плановими), показовими, контрольними (перевірочними), дослідницькими; за масштабом – ротними, батальйонними, бригадними, за способом виконання бойових завдань – без бойової стрільби і з бойовою стрільбою. За складом сторін, що навчаються, можуть бути односторонні (з позначеним противником) і двосторонні. У двосторонніх навчаннях беруть участь, як правило, рівні за складом та бойовими можливостями підрозділи, здатні активно протидіяти один одному. Так, наприклад, батальйону, який наступає, протидіє рівна за бойовими можливостями рота. Якщо навчальній стороні протидіють незначні сили і тільки на окремих етапах навчання, то таке навчання буде одностороннім з позначенням противника.

На односторонніх навчаннях дії противника позначаються стосовно організації і тактики дій імовірного противника. Для цього використовуються полігони, тактичні навчальні поля, комплекти мішеневого обладнання, спеціально виділені підрозділи. Вони порівняно прості по організації, для їх забезпечення не потрібно великих затрат сил і засобів.

Двосторонні навчання більш навчальні. На них реально діють і навчаються підрозділи обох сторін і бойові дії розігруються за рішеннями їх командирів, що в значній мірі наближає обстановку на навчаннях до реальних бойових умов. Обидві сторони відпрацьовують самостійні, але взаємозалежні теми і діють відповідно до організації і тактики дій бойових статутів Збройних сил України.

На тактичні навчання підрозділи виводяться в повному складі зі штатним озброєнням, установленими нормами військових запасів і необхідною кількістю військової техніки, що забезпечує якісне відпрацювання навчальних питань, і обов'язково з засобами посилення. Велика частина часу повинна приділятися динаміці бою, у тому числі не менш 30% вночі.

Ротні тактичні навчання проводяться з однієї з тем основних видів загальновійськового бою (наступ або оборона). Однак у зміст теми доцільно включити питання ведення розвідки, зустрічного бою, пересування, розташування на місці, відходу і виходу з бою, бою в оточенні, а також з миротворчої тематики. Теми ротних тактичних навчань із засобами посилення визначаються командиром частини, батальйонних - командиром частини. Їх зміст повинен відповідати бойовому призначенню частини, вимогам керівних документів і забезпечувати підвищення польової виучки підрозділів та їх бойової готовності.

Керівниками навчань є: командир батальйону - при проведенні одностороннього і двостороннього ротних тактичних навчань із залученням рот свого батальйону; командир бригади – при проведенні двосторонніх ротних тактичних навчань із залученням рот різних батальйонів, а також одностороннього і двостороннього батальйонних тактичних навчань із залученням батальйонів своєї бригади.

Основним методом навчання на тактичних навчаннях є практична робота тих, які навчаються, з виконання своїх функціональних обов'язків у тактичній обстановці по навчанню.

Для перевірки навченості підрозділів запроваджуються такі форми оцінювання як:

самооцінка – командиром роти, батальйону після завершення відповідного етапу злагодження підрозділу у ході інтенсивного періоду;

оцінка 1 рівня (сертифікація) – командиром бригади (полку) або командувачем оперативного командування після завершення інтенсивного періоду;

оцінка 2 рівня – командуванням виду Збройних Сил України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Головною інспекцією Міністерства оборони України, у ході підтримуючого періоду один раз на два роки.

При цьому, перевірку військових частин (підрозділів) передбачається здійснювати шляхом проведення тактичних (тактико-спеціальних), командно-штабних навчань у відповідності зі стандартами підготовки.

Третє навчальне питання " Порядок роботи керівника при підготовки до занять. "

Якість занять, що проводяться з особовим складом, а також і загальний рівень підготовки тих, хто навчається, залежать перш за все від рівня особистої підготовленості керівника занять.

Систематично та послідовно викладати навчальний матеріал теми, можна тільки при умові глибокого знання предмета, розуміння мети кож­ного заняття в загальній системі підготовки екіпажів бойових машин. Тому керівник заняття повинен добре знати прог­раму, мету навчання, обсяг знань і практичних навичок, що необхідні для тих, хто навчається.

Таким чином, успішна організація заняття вимагає ретельної підготовки керівника заняття, безперервного удосконалення їх методичних навичок.

Підготовка до проведення занять включає:

- підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;

- підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;

- підготовку тих, хто навчається, до занять.

Підготовку керівника до занять можна розділити на два етапи:

- попередню;

- безпосередню підготовку до проведення конкретних занять.

Далі акцентувати увагу студентів на тому, що

Добра попередня підготовка керівника, є однією з основних умов якісного проведення заняття. Вона здійснюється методом самостійної ро­боти і на заняттях по вдосконаленню спеціальної та методичної підготов­ки, що проводяться за планами і програмами командирської підготовки.

Попередня підготовка керівника заняття повинна супроводжуватись веденням робочого конспекту. Форма і порядок ведення робочого конс­пекту можуть бути різними. Конспект рекомендується вести по окремим питанням чи по темам програми. При складанні кон­спекту необхідно залишати чисті сторінки для накопичення та розширен­ня матеріалу. Записи всередині кожної тами доцільно систематизувати по окремих основних питаннях. При цьому корисно вказувати джерела ма­теріалу, що конспектується (найменування керівництв, підручників, статей).

Робочий конспект, якого добре складено, та який безперервно ве­деться, є одним з основних посібників по підготовці і сприяє підви­щенню якості занять, що проводиться.

Вихідними даними для підготовки до заняття є:

- розклад занять в роті;

- програма бойової підготовки (навчальна програма);

- вказівки старшого начальника по уточненню навчальних задач.

Рекомендується наступний приблизний порядок роботи керівника при підготовці до проведення заняття:

1. Уяснити з ротного розкладу найменування теми, дату, час та місце проведення заняття.

2. Вивчити обсяг навчального матеріалу з програми бойової підготовки. При цьому слід урахувати вказівки старших начальників та особливос­тей вивчення окремих питань.

3. Визначити навчальну та виховну мету і метод проведення заняття.

4. Уточнити стан матеріальної частини там, де заплановано заняття (в технічному класі, парку); Підібрати та привести до готовності до заняття матеріальну частину та. інші навчально-методичні посібники.

5. Підібрати необхідні керівництва та посібники та вивчити їх в обсязі даної теми.

6. Виконати розрахунок часу для відпрацювання навчальних питань занят­тя.

7. Скласти план-конспект.

8. Провести тренування у застосуванні найбільш доцільних методичних прийомів у викладенні навчального матеріалу і показу.

9. Уточнити розрахунок часу, методичні вказівки в план-конспекті та затвердити план-конспект.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.

Самостійна робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на ті питання бойової підготовки, що з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб їх у ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.

Крім того до початку занять керівник зобов'язаний вивчити весь комплекс основних питань по всій програмі навчання, використовуючи для цього основні навчальні посібники, методичну літературу та навчально-матеріальну базу, що є в наявності. Крім того, щоб заняття були цікавими та повчальними, керівник повинен постійно слідкувати за літературою, що видається, вивчати все нове що та підбирати харак­терні приклади із досвіду бойової підготовки.

Вихідні дані для проведення заняття включають: тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів, необхідних для заняття. Ці дані керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння), вказівок безпосереднього начальника під час показових, інструкторсько-методичних занять, інструктажів.

При вивченні вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущену кількість боєприпасів, моторесурсу і імітаційних засобів.

У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання.

На полігоні керівник заняття уточнює: можливості його навчальних об'єктів щодо проведення заняття; наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів; визначає площу і оснащення кожного навчального місця, порядок їх заміни; наявність зв'язку між навчальними місцями; орієнтири та інші питання забезпечення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційних, операційно-методичних карток, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні і виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, яка використовувалася при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, порядок роботи на кожному навчальному місці (зразки алгоритмів роботи керівника під час проведення заняття, операційні, операційно-методичні картки додаються).

Далі довести до студентів, що

Підготовка навчальних місць та їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні площі навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Для підвищення наочності в ході пояснення висвітити графічну ілюстрацію

Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях із всім особовим складом вивчаються вимоги безпеки, необхідні для особового складу в період підготовки до заняття, може бути перегляд кінофільмів і відеофільмів з наступної теми, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Питання для самоконтролю:

1. Основні форми навчання.

2. Методи навчання які використовуються у ЗС України.

3. Зміст методу вправ

4. Зміст тренувального методу навчання

5. Зміст пошукового методу навчання

6. Зміст словесно-наочного методу навчання

7. Зміст ситуативно-пізнавальног о методу навчання

8. Зміст творчого методу навчання

9. За якими ознаками можливо класифікувати загальні форми навчання?.

10. Форми та методи, які використовуються при навчанні фізичній підготовки?

11. Форми та методи навчання, які використовуються у вогневій підготовці?

12. Форми та методи навчання, які використовуються по водінню бойових машин?

13. Що включає підготовка до проведення занять?

14. Етапи підготовки керівника до занять?

15. Вихідні дані для підготовки до проведення занять.

16. Порядок роботи керівника до проведення занять?

17. Зміст плану – конспекту?