Форми підготовки Збройних Сил України

Форма навчання - організаційна сторона навчально-виховного процесу.

Вона залежить: від мети та складу тих, хто навчається, визначає структуру заняття, визначає місце та тривалість відпрацювання навчальних питань, ролі керівника заняття, використанню елементів матеріально-технічної бази.

Форми підготовки Збройних Сил України включають:

для індивідуальної підготовки – курсову підготовку, заняття з визначених предметів навчання (фізична, мовна тощо);

для колективної підготовки:

- в підготовці органів військового управління – тренування (роздільні, спільні, командно-штабні), командно - штабні навчання (переважно багатоступеневі, двосторонні), командно-штабні воєнні (військові) ігри;

- в підготовці частин (підрозділів) – заняття (тактичні, тактико-спеціальні, інструкторсько-методичні, тактико-стройові, з предметів навчання тощо), тренування (з виконання стандартів, мобілізаційні), навчання (тактичні, тактико-спеціальні, мобілізаційні).

Методи підготовки Збройних Сил України:

Методи підготовки це прийоми і способи, за допомогою яких здійснюється передавання і засвоєння знань, формування навичок і вмінь, виховання високих морально-ділових якостей особового складу, забезпечується бойове злагодження екіпажів, підрозділів.

Методи підготовки Збройних Сил України розподілятимуться на:

• словесно-наочний,
• вправ,
• тренувальний,
• ситуативно-пізнавальний,
• пошуковий
• творчий.

Їх сутність полягатиме:

словесно-наочного – у систематичному та послідовному доведенні керівником навчального матеріалу, показу (демонстрації) предметів, що вивчаються для отримання тими, хто навчається, початкових нових знань та формування відповідної уяви. Застосовується переважно під час курсової підготовки, проведення занять з предметів навчання тощо;

вправ – у багаторазовому виконанні простих (нескладних) дій під наглядом керівника, для закріплення отриманих знань та формування у тих, хто навчається, необхідних навичок. Застосовується переважно під час проведення занять з предметів навчання, тренувань тощо;

тренувального (репродуктивного) – у виконанні комплексних дій згідно з визначеним керівником заняття алгоритмом (завчасно встановленим порядком) для формування необхідних умінь та забезпечення злагодженості військово-організаційних структур. Застосовується переважно під час курсової підготовки, проведення занять з предметів навчання, тренувань, навчань тощо;

ситуативно-пізнавального – у проведенні розгляду та обговоренні реальних (імовірних) воєнних дій (їх оперативних або тактичних епізодів), ознайомленні з досвідом управління військами (силами) у воєнних конфліктах та розвитку навиків інформаційно-аналітичної діяльності. Застосовується переважно під час курсової підготовки;

пошукового (евристичного) – у самостійному пошуку тими, хто навчається, інформації (оптимального варіанту дій) за напрямом, який визначив безпосередній начальник (керівник) для здобування додатково необхідних знань (виконання отриманого завдання). Застосовується переважно під час командно-штабних навчань (тренувань);

творчого (дослідницького) – у самостійному пошуку шляхів розв’язання проблемної ситуації (виконання поставленого завдання) для здобування глибоких та всебічних знань з використанням творчих та нестандартних підходів. Застосовується переважно під час воєнних ігор, командно-штабних навчань.

індивідуальна підготовка проводиться з метою набуття особовим складом знань, умінь і практичних навичок на індивідуальному рівні, необхідних для виконання обов’язків за посадою в бою, в діях при озброєнні та на військовій техніці, опанування ними суміжних спеціальностей, а також виконання завдань у повсякденній діяльності.

В основу індивідуальної підготовки військовослужбовців покладено проведення занять з максимальним використання приказарменої навчальної матеріально-технічної бази та тренажерів.

В Програмі підготовки та оцінки танкових (механізованих) підрозділів наведений відповідний розрахунок часу на відпрацювання індивідуальної підготовки:

Тактична підготовка	24 год.
Вогнева підготовка	41 год.
Водіння	24 год.
Розвідувальна підготовка	3 год.
Технічна підготовка	2 год.
Підготовка зі зв’язку	4 год.
Захист від зброї масового ураження	3 год.
Інженерна підготовка	8 год.
Військова топографія	2 год.
Військово-медична підготовка	8 год.
Міжнародне гуманітарне право	3 год.
Заходи безпеки	6 год.
Статути Збройних Сил України	2 год.
Стройова підготовка	під час стройових тренувань
Фізична підготовка	проводиться часи спортивно-масової роботи
Пожежна безпека	2 год.
Мовна підготовка	В загальний розрахунок часу не входить
РАЗОМ	132 год.

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА є основою польової виучки військ. Вона найбільш повно забезпечує комплексне навчання військовослужбовців і підрозділів вмілим і злагодженим діям на полі бою в умовах, максимально наближених до бойових. Основною умовою досягнення успіху в тактичній виучці є дотримання принципу - "вчити війська тому, що необхідно на війні". Тільки в обстановці, максимально наближеній до реальної бойової дійсності, можуть бути вироблені висока бойова майстерність та морально-психологічна стійкість, фізичне загартування і витривалість. Для успішного вирішення тактичних завдань у бою особовий склад ще в мирний час повинен мати знання і навики, необхідні для бою.З урахуванням послідовності відпрацювання навчально-бойових завдань підрозділом плануються і теми з тактичної підготовки.

У ході тактичної підготовки здійснюється підготовка особового складу до ведення бойових дій як самостійно, так і в складі підрозділів.

Тактико-стройові заняття є основою формою індивідуальної підготовки солдата, першим і необхідним ступенем злагодження підрозділів. На них відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій солдата та підрозділів у різних видах бою, здійснюється підготовка до виконання завдань. Сержанти і офіцери отримують практику в управлінні підпорядкованими підрозділами. На заняттях кожний прийом і спосіб дій спочатку відпрацьовується за елементами, а потім у цілому в межах часу, що встановлений нормативами.

Основним методом навчання на тактико-стройових заняттях є вправа (тренування) з виконання прийомів і способів дій. За необхідності можуть застосовуватися пояснення і показ(словесно-наочний метод).

Недостатньо засвоєні елементи прийому і прийом в цілому повинні повторюватися до тих пір, доки військовослужбовці не навчаться виконувати їх правильно та у встановлений нормативом час.

Тактико-стройові заняття можуть проводитися, як на обладнаній місцевості (ділянці тактичного навчального поля), так і на необладнаній місцевості з виставленням необхідної мішеневої обстановки, яка відповідає темі заняття. Тактична обстановка на занятті створюється для відпрацювання кожного навчального питання окремо і не пов’язана єдиним замислом.

ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА є складовою частиною польової виучки військ. Висока якість вогневої підготовки забезпечується методичною послідовністю у навчанні, правильною організацією та ефективним проведенням занять, систематичним проведенням вогневих тренувань і стрільб, раціональним застосуванням навчально-матеріальної бази.

Заняття звивчення озброєння та боєприпасів проводяться на матеріальній частині, в танкових вогневих містечках, на танкових директрисах, у парках, а також у класах з використанням навчально-тренувальних засобів. Заняття організовуються у складі роти або повзводно під керівництвом офіцерів, прапорщиків або найбільш підготовлених сержантів. Основний метод навчання — розповідь, пояснення в поєднанні з показом будови (словесно-наочний метод), роботи частин і механізмів на схемах, макетах, навчальних зразках зброї та боєприпасів, а також виконання практичних робіт. На заняттях ті, хто навчається, набувають твердих знань з будови озброєння та боєприпасів, навики в підготовці озброєння до стрільби, виявленні та усуненні можливих затримок і простих несправностей, а також їх технічному обслуговуванні (метод вправ).

Заняття звивчення основ і правил стрільби проводяться, як правило повзводно, під керівництвом командирів взводів методом розповіді, пояснення, показу (словесно-наочний метод) та тренування у вирішенні вогневих завдань, щодо застосування основ і правил стрільби з використанням тренажерів, прицілів, макетів місцевості та наочних посібників (плакатів, схем).

Вогневі тренування проводяться у вогневих містечках, вправи стрільб виконуються на танкових директрисах. На них відпрацьовуються, удосконалюються і підтримуються на необхідному рівні навики, тих хто навчається, у діях при озброєнні і рішенні вогневих задач.

Вогневі тренування проводяться з метою вироблення, вдосконалення або відновлення навиків у діях при озброєнні та у вирішенні вогневих завдань.

Стрільби проводяться під час виконання підготовчих та навчальних вправ. За метою стрільби підрозділяються на тренувальні, показові, кваліфікаційні та змагальні.

Підготовчі вправи проводяться для правильного засвоєння тими, хто навчається, дій при озброєнні, правил стрільби або відновлення втрачених навиків.

Вправи навчальних стрільб призначені для подальшого вдосконалення практичних навиків в діях при зброї і в стрільбі, а також для визначення рівня підготовленості військовослужбовців і підрозділів до ведення вогню, оволодіння новою зброєю.

Показові стрільби проводяться для вироблення єдиної методики навчання військовослужбовців або показу використання нових зразків озброєння.

Кваліфікаційні стрільби проводяться для присвоєння відповідної класної кваліфікації за вправами Курсу стрільб вдень або вночі.

ВОДІННЯ є складовою частиною польового вишколу військовослужбовців. Висока підготовленість механіків-водіїв досягається систематичним проведенням занять з водіння, їх високою організацією та повним використанням технічних можливостей навчально-тренувальних засобів.

На заняттях із водіння застосовуються наступні методи навчання: словесно-наочний, самостійне вивчення навчального матеріалу, для формування вмінь і навичок - вправа (тренування) і практичне водіння.

Правила дорожнього руху та правила водіння, а також заходи безпеки вивчаються під час підготовки особового складу до кожного заняття в години самопідготовки та на навчальних місцях під час виконання вправ курсу водіння (словесно-наочний метод).

Вправа – це багаторазове повторення тими, хто навчаються, прийомів і дій із поступовим ускладненням умов для набуття необхідних навичок. Вправа необхідна для того, щоб навчити тих, хто навчаються, застосовувати знання на практиці, тому вона вважається основним методом оволодіння військовою майстерністю.

Різновидом вправ є тренування. На тренуванні створюються складніші умови, ніж під час виконання вправи, щоб удосконалювати вже існуючі навички і виробити вміння.

Вправа (тренування) з водіння проводиться на тренажерах і машинах, індивідуально або у складі групи (екіпажу, взводу).

На занятті може застосовуватися залежно від теми, змісту занять і ступеня підготовленості тих, хто навчаються, декілька методів, але один із них є основним. Він визначає будову і хід заняття, діяльність керівника і тих, хто навчаються. Наприклад, під час навчання прийомам дій приводами керування машиною застосовуються демонстрація, пояснення і тренування, основний метод - тренування.

Основними шляхами підвищення рівня підготовки з водіння машин необхідно вважати вдосконалення професійної та методичної майстерності командирів підрозділів, поліпшення змісту, організації та методики проведення занять із водіння, подальше наближення умов навчання до бойової дійсності, розповсюдження передового досвіду організації і проведення занять.

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ здійснюється на заняттях під час ранкової фізичної зарядки, у години спортивно-масової роботи та в процесі навчально-бойової діяльності. Заняття з фізичної підготовки проводяться офіцерами у складі роти або взводу тривалістю 1 – 2 години. Сержанти є помічниками керівників занять. Найбільш складні вправи прийомів і дій розучуються на заняттях за розділами фізичної підготовки, а вдосконалюються на комплексних заняттях. Комплексні заняття на початку періоду навчання спрямовані на підвищення загальної, а в подальшому і спеціальної фізичної підготовленості військовослужбовців.

Під час пересування підрозділів до місць занять і робіт, у ході занять з бойової підготовки та під час повернення з них проводиться супутнє фізичне тренування. До змісту занять включається прискорене пересування в пішому порядку і на лижах з подоланням природних і штучних перешкод, посадка в машини і висадка з них, інші прийоми та дії, що входять до змісту бойової підготовки.

ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА ПІДГОТОВКА Заняття з військово-медичної підготовки проводяться лікарями (фельдшерами). Теоретичні положення вивчаються в класі з широким використанням навчальних посібників (плакатів, схем, таблиць, макетів, діапозитивів, діафільмів), а практичні питання – на місцевості з використанням медичного оснащення військовослужбовців. На заняттях з військово-медичної підготовки військовослужбовці повинні навчитись: надавати першу медичну допомогу при пораненнях, кровотечах, отруєннях, травмах та інших бойових ураженнях з використанням табельних засобів, розшукувати та евакуювати поранених з поля бою.

Для практичного відпрацювання прийомів щодо надання медичної допомоги військовослужбовці діляться на дві групи та тренуються почергово. Навики у використанні шприц-тюбика відпрацьовуються на фантомах. Набуті у ході занять з військово-медичної підготовки знання і практичні навики вдосконалюються у подальшому на тактико-стройових заняттях, тактичних і тактико-спеціальних навчаннях, а також на самопідготовці

.

Друге навчальне питання " Форми та методи проведення занять під час колективної підготовки підрозділів. "

колективна підготовкапідрозділів проводиться під час інтенсивного та підтримуючого періодів бойової підготовки Збройних сил України.

Основний зміст заходів колективної підготовкипідрозділів полягає у набутті ними бойових спроможностей шляхом відпрацювання визначених безпосереднім командиром комплексних тактичних завдань