Антична культура Стародавньої Греції та Риму

З 9 ст. до н.е. по 5 ст. н.е. у Греції та Римській імперії розвивалася антична культура, що дала поштовх розвиткові всіх європейських культур, в тому числі й української як сюжетами, так і зразками мистецьких творів. У перекладі з латини античний означає „давній”. Ряд чинників, що сприяли бурхливому розвиткові Еллади: вигід­не географічне положення, торгово-ремісницька морська цивіліза­ція, активні контакти із сусідами та запозичення їхніх досягнень. Культура Стародавньої Греції характеризується такими досягненнями культури: високий рівень майстерності будівництва та архітектури (міста-держави Мікени, Фіви, Афіни; фортеці, храми, гробниці, храм Артеміди в Спарті, храм Аполона в Коринфі, афінський Акрополь Фідія (храми Парфенон (Афіни -діви), богині перемоги Ніки); створення міфологі­чного світогляду, у центрі якого знаходяться боги, які мають образ прекрасних людей (Зевс, Посейдон, Гера, Аід, Деметра, Афродіта; Апполон, Артеміда, Гефест та інші); розвинуто землеробство; створюється різножанрова література («Іліада»та «Одіссея» Гомера; гімни, байки Езопа); затверджено ідеал гармонійно розвинутої людини; високого рівня досягає скульптура (скульптори Фідій(12-метрова статуяАфіни Палади,13-метрова статуя Зевса Олімпійського), Мирон (Дискобол), Лісіп (Геракл із левом), Поліклет (Дорифор або Списоносець), «Лаокоон», скульптури Агесандра «Афродіта Мілоська», Леохар «Апполон Бельведерський») живопис; удосконалюються філософські погляди (ві­домі філософи - Піфагор, Фалес, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель); розвиваються науки медицина (Гіпократ), механіка (Архімед), географія та історія (Геродот). Визначним досягнення давньогрецької культури став театр, відомими драматургами є Есхіл (“батько трагедії”) - “Прометей закутий”, “Семеро проти Фів”; Софокл – “Цар Едіп”, “Електра”, “Антігона”; Евріпід - “Медея”, “Електра”; Арістофан (батько комедії) – “Оси”, “Лісістрата”, “Мир”.

Міфологічна свідомість стародавніх греків. Політеїзм (багато­божжя) та пантеїзм (обожнення природи) у релігійній свідомості. Ідея «богорівності». Відсутність могутньої жрецької організації - важливе культурне надбання стародавніх греків. Важливе місце в культурному житті класичної Греції посідали Діонісії та Олімпійські ігри.

У часи елінізму (ІІІ ст. до н.е. - І ст. до н.е.) ство­рено Олександрійську бібліотеку в І ст. до н. е., яка налі­чувала 700 тис. сувоїв. В Олександрії - Мусейон як храм науки у якому працювади Евклід (його «Начала»), Архімед, Гіппарх. Збудовано Фороський маяк.

Характерні для римлян галузі, у яких було досягнуто високого ступеня розвитку: споруди цільового призна­чення, портрет, історичний рельєф, інтер'єр, настінні розписи. Споруди практи­чного призначення не заради краси, а заради вигоди: міські та оборонні стіни (стіна Адріана), водопроводи, мости, складські приміщення, базиліки, споруди для проведення видовищ (великий цирк, “Колізей”). Римляни почали використовувати бетон, що дало їм змогу створювати у будівництві арки, куполи (відомий храм усіх богів у римі – “Пантеон”, тріумфальні арки, зокрема тріумфальна арка імператора Тіта), для возвеличення імператорів створювали пам’ятники, у тому числі відома колона імператора Траяна, висотою більше 120 метрів, прикрашена рельєфами, на яких зображувалися його переможні походи у Європу. У період імперії намагалися створити культуру, відповідну до величі Риму. Навколо імператора Августа та римського ба­гатія Мецената об’єднувалися талановиті римляни: Вергілій (“Енеїда”), Тіта Лівій (історик). На цей період припадає творчість поетів Овідія, Катулла, Тібула, історика Таціта («Історія» та «Аннали»). Розвиток філософської думки: Сенека, Марк Аврелій, Ціцерон,«Життєписи» Плутарха. Значний вплив на культуру Риму мало поширення християнства: почали зводитися християнські храми, створюватися релігійні тексти (“Євангелія”, одкровення, послання та інші) Загалом культура риму стала спадкоємницею давньогрецької культури, зберігши для нас у копіях скульптури видатних грецьких майстрів, твори давньогрецьких драматургів, поетів, науковців, проте для римської культури характерний більший психологізм та індивідуалізація в скульптурних портретах, грамадянське звучання у поезії, пишність та величність в архітектурі.