Розрахунки за допомогою кредитних карток

В економіці надмірне розбухання готівкового обороту, значна його тінізація та істотне підвищення розміру трансакцій найзаможнішого прошарку насе­лення викликали гостру потребу в запровадженні безготівкових інструментів. Ключову роль у переведенні масових платежів на безготівко­ву основу відіграють кредитні картки. Самі по собі вони не є грішми і не здійснюють обігу. Вони лише є підтвердженням то­го, що їхні власники мають на своїх рахунках певну суму гро­шей, яку можуть привести в рух з допомогою карток і погасити свої зобов'язання. Одним із функціональних призначень банківських кредитних карток є здійснення за їх допомогою платежів, завдяки чому всі їх можна назвати платіжними. Вони бувають дебітові та кредитові. Кредитними називаються картки, видача яких супроводжу­ється відкриттям їх власником кредитних ліній, за рахунок і в межах яких здійснюються платежі чи видача готівки за допомо­гою цих карток. При видачі кредитних карток банки-емітенти уважно вивчають кредитоспроможність своїх клі­єнтів і тільки після цього визначають, чи можливо реалізувати кредитну картку конкретному клієнту і якого розміру ліміт кре­дитної лінії йому встановити. За кредитними картками їх власники можуть здійснювати пла­тежі за товари та послуги), одер­жувати готівку в банківських установах чи в банкоматах, одержу­вати певні пільги від банків-емітентів тощо.

Дебетними називаються пластикові картки, за допомогою яких платежі здійснюються списанням коштів безпосередньо з поточного рахунку власника картки, а не за рахунок наданого кредиту.

Тому за своїм призначенням це суто платіжні картки. Проте й вони не виключають користування їхнім власником у деяких ви­падках кредитом, а саме:

— якщо він має поточний рахунок з овердрафтом, то в межах ліміту овердрафту клієнт користується для платежів за карткою банківською позичкою. У цьому разі дебетна картка мало чим відрізняється від кредитної;

— між моментом оформлення за карткою купівлі товару чи послуги в торговельній структурі і списанням коштів з поточного рахунку власника може проходити певний період часу, протягом якого покупець користується придбаним товаром, отже, одер­жує кредит. Дебетні картки теж бувають кількох видів. Залежно від спря­мованості операцій, що здійснюються такою карткою, виділяють:

— картки для операцій з готівкою, за допомогою яких влас­ники можуть отримати готівку зі своїх рахунків безпосередньо в банку або через автоматичні пристрої (банкомати), мережа яких охоплювати всю країну та інші держави.

— картки для оплати товарів (послуг) через термінали в торговельних залах.; чекові гарантійні картки, що використовуються для іден­тифікації чекодавця і гарантування платежу за чеком. За технологією використання виділяються два види карток:

— картки з магнітною лінією;

— картки з мікросхемою (смарт-картки).

Картки з магнітною смугою характеризуються тим, що ін­формація, необхідна для використання її в банкоматах та в елект­ронних платіжних терміналах, записана на магнітній смузі, роз­міщеній на звороті картки. Важливим елементом цієї інформації є персональний ідентифікаційний номер (РГМ). Цей номер (код) має бути відомий власнику картки, і він його вводить у банкомат чи термінал за допомогою спеціальної клавіатури..

Смарт-картка характеризується тим, що замість магнітноїсмуги в неї вмонтована мікросхема, якаєікропроце­сором, здатним самостійно обробляти і запам'ятовувати зміну інформації, зокрема визначати вільний залишок коштів на поточ­ному рахунку чи залишок ліміту кредитної лінії на позичковому рахунку платника.

Фізичні особи одержують такі вигоди від застосування пластикових карток у масових платежах:

— позбавляються ризиків, пов'язаних з втратою, крадіжкою, пошкодженням готівки і водночас збережуть майже всі переваги платежів готівкою (негайність, простота платежу);

— підвищується престиж власника картки у суспільстві, щ₀ має позитивне значення для працевлаштування, для професійно­го зростання тощо.

Водночас застосування пластикових карток має для клієнтів і негативні наслідки:

— зростають витрати, пов'язані зі здійсненням таких платежів (оплата картки, сплата вступного внеску, сплата процента за кре­дит, обов'язковий депозит на рахунку для платежів по картці тощо);

— обмеженість мережі магазинів, п-в сфери послуг, які готові приймати платежі на основі електронних платіжних карток, стримує застосування останніх і зумовлює широке корис­тування готівкою.

Вказані недоліки в умовах тривалої ек-чної' кризи можуть переважити позитивні наслідки запровадження пластикових кар­ток та істотно загальмувати весь процес їх розвитку.