Порядок виконання роботи. 1) Виявлення несправностей рульового керування

1) Виявлення несправностей рульового керування.

1.1. Несправності рульового керування.Ці несправності найбільшою мірою впливають на безпеку руху, тому при виявленні їх необхідно негайно усувати. Основними несправностями є збільшення сумарного люфту (вільного ходу) рульового колеса, збільшення зусилля, необхідного для його повороту, стукоти й шуми в рульовому механізмі.

При збільшенні рульового люфту ускладнено керування автомобілем (автомобіль «не тримає дорогу»). Причинами цієї несправності можуть бути збільшення зазорів у підшипниках маточин керованих коліс, у шарнірах рульових тяг, у підшипниках або в зачепленні робочої пари (черв'яка й ролика в автомобіля ГАЗ-53-12, поршня й зубчастого сектора в автомобілів ЗИЛ) через зношування деталей і ослаблення кріплення картера рульового механізму, рульової сошки й важелів поворотних цапф. Крім цього, у автомобіля ГАЗ-53-12 причиною збільшення люфту рульового колеса може бути ослаблення затягування або поломка пружин наконечників рульових тяг, а в автомобілів ЗИЛ - збільшення зазорів у карданних зчленуваннях рульового керування й ослаблення затягування клинів кріплення карданного вала.

Зусилля, необхідне для повороту рульового колеса, збільшується й (або) стає нерівномірним при заїданні підшипників рульового механізму, ушкодженні його деталей, порушенні регулювання зазору в зачепленні робочої пари, а в автомобілів ЗИЛ, крім того, - при недостатньому натягу ременя привода насоса гідропідсилювача, недостатньому рівні масла в картері гідропідсилювача і бачку насоса, наявності повітря в гідросистемі, забрудненні масла, ослабленні затягування гайки упорних підшипників гвинта рульового керування, періодичному зависанні пропускного клапана. Якщо зависання пропускного клапана постійне або ослаблене кріплення сідла запобіжного клапана насоса, гідропідсилювач перестає працювати та зусилля, необхідне для повороту рульового колеса, різко зростає. Причиною зниження рівня масла може бути його витік через зношування або ушкодження ущільнювальних кілець, сальника вала сошки, ослаблення з'єднань шлангів і трубопроводів гідропідсилювача. Можливе викидання масла через запобіжний клапан насоса при його надмірно високому рівні, засміченні або ушкодженні фільтра, деформації колектора або руйнуванні його прокладки.

Стукоти в рульовому механізмі автомобіля ГАЗ-53-12 з'являються при руйнуванні робочих поверхонь черв'яка або ролика, а в рульовому механізмі автомобілів ЗИЛ - при збільшеному зазорі в зубчастому зачепленні. Підвищений шум при роботі насоса гідропідсилювача викликається слабким натягом ременя його привода, зниженням рівня масла в бачку, при влученні повітря в гідросистему, засміченні або ушкодженні фільтра, деформації колектора або руйнуванні його прокладки.

1.2. Способи виявлення несправностей рульового керування.Перед перевіркою рульового керування доводять до норми тиск повітря в шинах, перевіряють і при необхідності регулюють кути установки й підшипники маточин керованих коліс, підтягують кріплення картера рульового механізму, рульової сошки й важелів поворотних цапф, перевіряють наявність змащення у вузлах рульового керування й маточинах коліс, а в автомобілів ЗИЛ - рівень і якість масла в бачку насоса гідропідсилювача. Автомобіль установлюють на рівну площадку, а керовані колеса - у положення для руху прямо.

Сумарний люфт рульового колеса й зусилля, необхідне для його повороту, визначають за допомогою динамометра - люфтомера. Люфт рульового колеса не повинен перевищувати 20°. Зусилля, необхідне для повороту рульового колеса в обидва боки від середнього положення для автомобіля ГАЗ- 53-12, повинне становити 16...22 Н. У автомобілів ЗИЛ зусилля перевіряють у трьох положеннях рульового колеса при працюючому двигуні. У першому (рульове колесо повернене більш ніж на 2 оберти від середнього положення) необхідне зусилля 5,5...13,5 Н, у другому (рульове колесо повернене на 3/4... 1 оберт від середнього положення) не більше 23 Н, у третьому (рульове колесо проходить середнє положення) на 8...12,5 Н більше, ніж у другому положенні, але не більше 28 Н.

а) б)

Рис.7.1. Перевірка: а – люфта рульового колеса; б – осьового переміщення рульового вала.

При збільшеному люфті рульового колеса визначають його причину, поперемінно повертаючи рульове колесо в праву й ліву сторони та одночасно перевіряючи шарніри рульових тяг і з'єднання рульового керування. Зазори в шарнірах рульових тяг визначають по переміщенню пальців щодо наконечників або головок рульових тяг.

Осьове переміщення рульового колеса визначають, взявшись за нього двома руками й поперемінно переміщаючи в осьовому напрямку на себе й від себе. Відчутне переміщення рульового колеса свідчить про збільшення осьових зазорів у підшипниках рульового керування.

Для перевірки рівня і якості масла в бачку насоса гідропідсилювача керовані колеса автомобіля встановлюють прямо й знімають із бачка кришку, попередньо очистивши її від бруду й промивши бензином. При роботі двигуна в режимі холостого ходу верхній рівень масла повинен бути над сіткою заливного сітчастого фільтра. Мутне масло й піна в бачку свідчать про влучення повітря в гідросистему.

Тиск масла перевіряють при роботі двигуна на холостому ходу з малою частотою обертання колінчастого вала й при температурі масла 65...75 °С. Для перевірки між насосом гідропідсилювача та шлангом високого тиску встановлюють пристосування, що має манометр і вентиль, що перекриває подачу масла до підсилювача. Відкривши вентиль, повертають рульове колесо, до упору із зусиллям не менш 100 Н. Тиск масла повинне бути не менш 6 МПа. При меншому тиску вентиль загортають, стежачи за показаннями манометра. Якщо тиск підвищиться до 6,5 МПа, насос справний, а рульовий механізм - ні. Якщо підвищиться, але не перевищить 6 МПа,- несправні і насос, і рульовий механізм.

2) Способи усунення несправностей рульового керування.При збільшенні зазорів у шарнірах поздовжніх тяг їх регулюють, затягуючи різьбові пробки до упору, після чого їх відпускають до першого можливого положення для шплінтування, але не більше ніж на 1/4 оберту, і шплінтують. При збільшенні зазорів у шарнірах поперечних тяг їх не регулюють, а заміняють зношені деталі (пальці, вкладиші, пружини).

Для регулювання осьового зазору в підшипниках черв'яка (ГАЗ- 53-12) рульовий механізм знімають із автомобіля й зливають масло з його картера. Потім знімають нижню кришку 3 картера рульового механізму (див. рис.7.2, а) і видаляють одну тонку прокладку 4. Установивши кришку 3 на місце, перевіряють наявність осьового зазору в підшипниках черв'яка. Якщо він не усунутий, то заміняють товсту прокладку на раніше зняту тонку. Сумарну товщину прокладок зменшують доти, поки осьовий зазор не буде обраний.

Зачеплення черв'яка з роликом регулюють, ввертаючи спеціальним ключем регулювальний гвинт 2 на кілька вирізів у стопорній шайбі (рис.7.2, б).

При наявності осьового переміщення рульового колеса автомобілів ЗИЛ рульовий вал від'єднують від карданного вала й відгинають кромку (вусик) стопорної шайби так, щоб вона вийшла з пазу регулювальної гайки (рис.7.3, а). Регулювальну гайку затягують до досягнення моменту обертання вала рульового керування, рівного 30...80 Н-м. Момент обертання замірять динамометром. Неприпустиме надмірне затягування гайки з наступним її отвертуванням, тому що це може викликати ушкодження підшипників.

а) б)

Рис.7.2. Регулювання рульового механізму:

а – регулювання підшипників рульового вала, 1 – бокова кришка, 2 – привід сигналу, 3 – нижня кришка, 4 – регулюючі прокладки;

б – регулювання зчеплення черв’яка з роликом, 1 – спеціальний ключ, 2 – регулюючий гвинт, 3 – колпачкова гайка, 4 – стопорна шайба.

Регулювання зчеплення сектора з рейкою-поршнем виконують регулювальним гвинтом (рис.7.3, б). При збільшенні зазорів у шарнірах або шліцах карданний вал заміняють або ремонтують.

При влученні повітря в гідросистему перевіряють затягування всіх з'єднань, знімають і промивають у бензині фільтри насоса гідропідсилювача. При значному засміченні фільтрів смолистими відкладеннями їх додатково промивають розчинником. Перевіряють стан прокладки під колектором і затягування болтів кріплення колектора. Забруднене масло заміняють.

Несправний насос гідропідсилювача знімають із автомобіля та здають у ремонт. При відмові гідропідсилювача в шляху через ушкодження насоса, руйнування шланга або ременя привода насоса, або при буксируванні автомобіля з непрацюючим двигуном допускається короткочасне користування рульовим механізмом до повернення на базу. Якщо відбувся розрив шлангів насоса гідропідсилювача, варто з'єднати нагнітальний отвір насоса з патрубком на його бачку, а нагнітальний і зворотний отвори гідропідсилювача закрити дерев'яними пробками або захистити від влучення бруду іншими способами. У бачок насоса долити масло. При відсутності масла для гідропідсилювача допускається заливання масла для двигуна, але в цьому випадку після повернення на базу масло необхідно замінити. При русі варто витримувати можливо малу частоту обертання колінчастого вала й стежити за температурою масла в бачку насоса гідропідсилювача. При надмірному нагріванні масла варто зробити зупинку й дати маслу охолонути.

Рис.7.3. Регулювання рульового механізму автомобілів ЗИЛ-130: а – осьового переміщення рульового вала; б – зачеплення сектора з рейкою-поршнем.

3) Технічне обслуговування рульового керування.При ЩО перевіряють герметичність з'єднань і шлангів системи гідропідсилювача рульового керування, люфт (вільний хід), стан привода рульового керування і рульової трапеції.

При ТО-1 перевіряють кріплення та шплінтування гайок важелів поворотних цапф, гайок і кульових пальців поздовжньої й поперечної рульових тяг, стан ущільнювачів кульових пальців, усувають виявлені несправності. Перевіряють кріплення та при необхідності закріплюють сошку рульового керування на валу, картер рульового механізму на рамі й контргайку регулювального гвинта вала рульової сошки. Перевіряють люфт і зусилля повороту рульового колеса за допомогою люфтомера - динамометра, люфт у шарнірах рульового приводу. При необхідності люфти усувають.

У автомобілів ЗИЛ перевіряють затягування та при необхідності затягують клини карданного вала рульового механізму, перевіряють і при необхідності регулюють натяг приводних ременів насоса гідропідсилювача рульового керування.

При ТО-2 додатково до робіт, виконуваних при ТО-1, перевіряють кріплення та при необхідності закріплюють рульове колесо на валу та колонку рульового керування на панелі кабіни, знімають і промивають фільтр насоса гідропідсилювача рульового керування.

Контрольні запитання:

1. Як визначають люфт рульового колеса і яка його допустима величина?

2. Вказати у рульовому керуванні місця, у яких можуть виникнути пошкодження, що приводять до збільшення люфту рульового колеса?

3. Як регулюють шарніри подовжньої тяги автомобіля?

4. Регулювання рульового механізму автомобіля ГАЗ-53А.

5. Які ознаки, причини і способи виявлення несправностей рульового керування?