Екологiчний контроль

Екологiчний контроль — це дiяльнiсть вiдповiдних суб’єк- тiв, спрямована на забезпечення додержання вимог законодав- ства про охорону навколишнього природного середовища всiма державними органами, пiдприємствами, установами, органiза- цiями, громадянами.

Як зазначено в ст. 34 Закону України «Про охорону навко- лишнього природного середовища», завдання контролю у галу- зi охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченнi додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всiма державними орга- нами, пiдприємствами, установами та органiзацiями незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування, а також громадянами. Екологiчний контроль є важливим правовим засобом забезпе- чення рацiонального природокористування i охорони довкiлля. Окремi аспекти контрольної функцiї проявляються при здiйс- неннi iнших напрямiв державного управлiння, наприклад еко- логiчної експертизи, лiцензування, нормування тощо, однак в цих випадках вони здiйснюються лише побiжно. В окремих поресу- рсових кодексах в роздiли, що регулюють контроль в галузi ви- користання i охорони вiдповiдних об’єктiв, включенi статтi про монiторинг (глава 5 Водного кодексу України), що є не обґрун- товано. Монiторинг виступає самостiйною функцiєю управлiн- ня, яка позбавлена контрольного «забарвлення», державно-влад-

ного примусу.

Об’єктами екологiчного контролю є: стан довкiлля i його ком- понентiв, виконання заходiв щодо охорони довкiлля з боку при- родокористувачiв, забезпечення заходiв екологiчної безпеки, до- тримання екологiчного законодавства, екологiчних норм, правил i нормативiв1.

В залежностi вiд системи органiв, якi здiйснюють екологiч- ний контроль, можна розрiзняти такi його види: державний, ви- робничий, вiдомчий, самоврядний, громадський.

Державний екологiчний контроль здiйснюють спецiально уповноваженi державнi органи; вiн має надвiдомчi функцiї; по-

1 Голиченков А. К. Экологический контроль: теория, практика правового ре- гулирования. — М., 1992. — С. 125.

кликаний контролювати дiяльнiсть суб’єктiв всiх форм госпо- дарювання; допускає можливiсть застосування до порушникiв заходiв державного примусу. Основнi функцiї державного еко- логiчного контролю покладенi на Державну екологiчну iнспек- цiю, що дiє в складi Мiнприроди (положення про неї затвер- джено постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 17.11.2001 р. в редакцiї постанови вiд 16.06.2004 р.1) та iншi спецiальнi пiд- роздiли Мiнприроди України: Державну екологiчну iнспекцiю Азовського моря (Положення затверджене наказом Мiнприро- ди вiд 06.12.2006 р.), Державну Азово-Чорноморська екологiч- ну iнспекцiю (Положення затверджене наказом Мiнприроди вiд 06.12.2006 р.), Державну екологiчну iнспекцiю з охорони дов- кiлля Пiвнiчно-Захiдного регiону Чорного моря (Положення затверджене наказом Мiнприроди вiд 06.12.2006 р.).

Зокрема, в процесi здiйснення екологiчного контролю Дер- жекоiнспекцiя надiлена комплексом повноважень, закрiплених в п. 5 Положення, зокрема вона має право: обстежувати в уста- новленому порядку пiдприємства, установи i органiзацiї, з метою перевiрки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, рацiональне викорис- тання природних ресурсiв, екологiчну та в межах своєї компе- тенцiї радiацiйну безпеку; обмежувати чи тимчасово припиня- ти в установленому порядку дiяльнiсть пiдприємств, установ i органiзацiй та експлуатацiю об’єктiв i подавати Мiнприроди пропозицiї щодо припинення дiяльностi цих пiдприємств, уста- нов i органiзацiй у разi порушення вимог законодавства про охо- рону навколишнього природного середовища, екологiчну та в ме- жах своєї компетенцiї радiацiйну безпеки; перевiряти докумен- ти на право спецiального використання природних ресурсiв, крiм лiсових (лiцензiї, дозволи тощо); складати акти перевiрки i про- токоли про адмiнiстративнi правопорушення та розглядати спра- ви про адмiнiстративнi правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов’язковi до виконання приписи з питань, що належать до її повноважень та iншi.

Методами екологiчного контролю Держекоiнспекцiї є пере- вiрки, спостереження; видача чи анулювання дозволiв, дача обо- в’язкових вказiвок; накладення заборон i обмежень; притягнен-

1 Офiцiйний вiсник України. — 2004. — № 24. — Ст. 1589.

ня до юридичної вiдповiдальностi. Одним з методiв i важливих механiзмiв впливу на суб’єктiв, якi порушують екологiчнi вимо- ги, є можливiсть закриття, зупинення чи припинення роботи вiдповiдних пiдприємств. Детальнiше про пiдстави такого впли- ву йдеться у постановi Верховної Ради України вiд 29.10.1992 р.

«Про затвердження Порядку обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення дiяльностi пiдприємств, установ, органiзацiй i об’єктiв у разi порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища»1.

Вiдомчий контроль реалiзується у рамках вiдповiдних мiнi- стерств i комiтетiв, якi здiйснюють управлiння окремими при- родними об’єктами i поширюється на пiдпорядкованих їм суб’єк- тiв. Так, функцiї контролю за дотриманням екологiчних вимог при видобуваннi корисних копалин, будiвництвi пiдземних спо- руд здiйснюють органи Державного комiтету з промислової без- пеки, охорони працi та гiрничого нагляду.

Виробничий контроль має на метi перевiрку дотримання еко- логiчних вимог на конкретному пiдприємствi. Для цього в ме- жах пiдприємства створюються спецiальнi пiдроздiли (приро- доохороннi вiддiли, лабораторiї), якi здiйснюють постiйне спо- стереження за впливом пiдприємства на довкiлля.

Суб’єктами самоврядного контролю виступають органи мiс- цевого самоврядування. Вiн передбачений Земельним кодексом України лише щодо земельних ресурсiв (ст. 189).

Громадський екологiчний контроль, як передбачено в ст. 36 Закону України «Про охорону навколишнього природного се- редовища», здiйснюється громадськими iнспекторами охоро- ни навколишнього природного середовища, статус яких ви- значений Положенням про громадських iнспекторiв з охоро- ни довкiлля, затвердженим наказом Мiнекоресурсiв України 27.02.2002 р.2.

Громадськi iнспектори призначаються Головними держав- ними iнспекторами. Громадськi iнспектори надiленi рядом пов- новажень, якi дають можливiсть їм проводити нагляд за дотри- манням природоохоронних вимог господарюючими суб’єктами та певною мiрою контролювати ефективнiсть роботи державних

1 Вiдомостi Верховної Ради України. — 1992. — № 46. — Ст. 637.

2 Офiцiйний вiсник України. — 2002. — № 12. — Ст. 631.

екологiчних iнспекторiв. Зокрема, вони мають право: спiльно з працiвниками органiв Мiнприроди брати участь у проведеннi перевiрок додержання пiдприємствами, установами, органiзацi- ями всiх форм власностi та громадянами вимог природоохорон- ного законодавства, норм екологiчної безпеки та використання природних ресурсiв; за направленням органу Мiнприроди, який призначив громадського iнспектора, проводити рейди та пере- вiрки i складати акти перевiрок; складати протоколи про адмi- нiстративнi правопорушення i подавати їх вiдповiдному органу Мiнприроди для притягнення винних до вiдповiдальностi; пе- ревiряти документи на право використання об’єктiв тваринного свiту, зупиняти транспортнi засоби та проводити огляд речей, транспортних засобiв, знарядь полювання i рибальства, добутої продукцiї та iнших предметiв та ряд iнших.

У лiтературi видiляють форми попереджувального i поточ- ного державного екологiчного контролю. Завданням попереджу- вального контролю є недопущення господарської, управлiнської та iншої дiяльностi, яка в майбутньому може спричинити шкiд- ливий вплив на природу. Здiйснюється такий контроль на ста- дiях планування чи проектування такої дiяльностi, реалiзацiї проекту, вводу об’єкта в експлуатацiю. Поточний державний екологiчний контроль здiйснюється на стадiї експлуатацiї пiд- приємств чи iнших екологiчно значимих об’єктiв, у процесi при- родокористування1.

Особливим рiзновидом екологiчного контролю виступає еко- логiчний аудит, тобто документально оформлений системний незалежний процес оцiнювання об’єкта екологiчного аудиту, що включає збирання i об’єктивне оцiнювання доказiв для встанов- лення вiдповiдностi визначених видiв дiяльностi, заходiв, умов, системи управлiння навколишнiм природним середовищем та iнформацiї з цих питань вимогам законодавства України про охорону навколишнього природного середовища та iншим кри- терiям екологiчного аудиту (ст. 1 Закону України «Про екологiч- ний аудит»2.). Щоправда в Законi України «Про охорону нав- колишнього природного середовища» вiн включений складовою

1 Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды): Учеб- ник для высших юрид. учеб. заведений. — М., 1998. — С. 406.

частиною економiчного механiзму охорони довкiлля. Разом з тим приналежнiсть його до екологiчного контролю визначаєть- ся його завданнями, якi законодавчо закрiпленi ст. 8 Закону

«Про екологiчний аудит», а саме забезпечення додержання за- конодавства про охорону навколишнього природного середови- ща в процесi господарської та iншої дiяльностi.