Зразок оформлення списку використаних джерел

Характеристика джерела	Приклад оформлення бібліографічного запису
Навчальні посібники, підручники, монографії: один автор	Шмигель А.Д. Организация бухгалтерского учета в промышленности / А.Д. Шмигель. – К.: изд. объед. “Вища школа”, 1978. – 208 с.
Два автори	Сопко В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник / В.В. Сопко, В. Завгородній. – К.: КНЕУ, 2000. – 428 с.
три автори	Організація бухгалтерського обліку: підруч. [для студентів спец. “Облік і аудит” вищих навчальних закладів] / за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця – [3-є вид., доп. і перер.] - Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 592 с.
чотири автори	Голов С.Ф. Фінансовий облік: підруч. / Голов С.Ф., Костюченко В.М., Кравченко І.Ю., Ямборко Г.А. – К.: Лібра, 2005. – 976 с.
Перекладні видання	Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. [В 2-х томах] / Т.1. / Ф. Вуд. [пер. с англ.] – М.: Аскери, 1999. – 341с.
Складові частини журналу	Білоусов А. Удосконалення документального оформлення операцій з основними засобами в умовах застосування П(С)БО 7 “Основні засоби ” / А. Білоусов // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. – № 3. – С. 49-56.
Тези доповідей	Кірейцев Г.Г. Розвиток функцій бухгалтерського обліку / Г.Г. Кірейцев // Розвиток науки про бухгалтерський облік: Зб. Текстів доп. на між нар. наук.-практ. конф. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – С. 67-71.
Закони	Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: закон України від 16 липня 1999 p. № 966-XIV// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану
Інструкції	Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи: наказ Міністерства статистики України від 07.08. 1996 р. № 228/253 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.
Методичні рекомендації	Порядок застосування типових форм первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів: наказ Міністерства фінансів України від 22.11.2004 № 732 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.
Положення	П(С)БО 7 “Основні засоби”: наказ Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92 // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.rada.gov.ua. – Заголовок з екрану.

Якщо видання має лише одного автора, його прізвище все одно повторюється в області відповідальності після скісної лінії. Інформація, яка взята не з титульного аркуша книжкового видання, береться у квадратні дужки. Так, у квадратних дужках потрібно писати відомості про упорядників, авторів, вид видання, котрі наведені на звороті титульного аркуша. У квадратні дужки береться також вся інформація, яка взята не безпосередньо з видання, а встановлена самостійно на основі аналізу видання. Усі частини бібліографічного опису, крім перших слів нових зон бібліографічного опису та власних назв, пишуться з малої літери. Таким чином, додаткові відомості про назву (підручник, посібник тощо), інформація про відповідальність (автор-упорядник, редактор) потрібно писати з малої літери.

Після списку літератури, відступивши на 2 інтервали, праворуч, студент вказує дату закінчення курсової роботи (наприклад: 22. 02. 11р.) і ставить підпис.

4.3. Вимоги до оформлення додатків

Додатки оформляють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Заголовок додатку друкують угорі симетрично тексту сторінки малими літерами (з першої великої). Посередині рядка, над заголовком малими літерами (з першої великої) друкується слово “Додаток А 1”. Велика літера позначає номер додатку. Додатки нумерують послідовно у межах кожної частини курсової роботи великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додатки до вступу: А.1, А.2, тощо; додатки до параграфа 1: Б.1, Б.2, Б.3 тощо; додатки до параграфа 2: В.1, В.2, В.3 тощо. Номер окремої частини додатка складається з літери та номера. Наприклад: Дод. В. 3. 1; дод. Д. 4. 2, тощо.

Ілюстрації, таблиці і формули, які містяться у додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2. – другий рисунок додатка Д.1; формула (А.1.1) – перша формула додатка А.1. При посиланні у тексті курсової роботи на додатки, вказується їх номер, наприклад: (дод. А.1.).

Документи, що додаються та використовуються у курсовій роботі, облікові регістри, форми звітності та інші носії інформації необхідно повністю, ретельно, правильно оформити, достовірно вказати усі реквізити. Замість підпису посадових осіб на документах вказують їх прізвища. Додатки, розміри яких більше формату А 4, враховують як одну сторінку і згортають за форматом листів курсової роботи.

4.4. Вимоги до оформлення рисунків, таблиць і формул

Рисунки (дод. А.5) та таблиці (дод. А.6) ілюструють текстовий матеріал курсової роботи, тому у кожному параграфі необхідно побудувати декілька схем, таблиць або рисунків. Таблиці, формули й рисунки потрібно виконувати у спосіб, у який виконано текстову частину курсової роботи. У машинописному тексті забороняється виконувати таблиці або рисунки ручним способом, а також не допускається їх сканування. У рукописному тексті таблиці і рисунки виконують тільки чорною пастою або чорнилом, а не розфарбовують їх різними кольорами. Усі частини таблиць і рисунків виконуються в одному кольорі лініями однієї товщини.

Таблиці і рисунки розміщують після першого згадування про них на цілому аркуші або його частині у такий спосіб, щоб їх можна було читати без повороту роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Не рекомендується вставляти в роботу рисунки чи таблиці, розміром більшим за стандартний формат (210х297мм). На одній сторінці курсової роботи може розміщуватись декілька рисунків або таблиць, але їх обов’язково розділяють текстом. Не допускається розрив речення таблицею чи рисунком. На кожну таблицю чи рисунок у тексті повинні бути посилання, наприклад: «Структуру облікового процесу можна зобразити за допомогою блок-схеми (рис. 1.6)»; «Як видно із рис. 2.3»; «Показники табл. 2, свідчать, що...».

Підпис рисунку складається з таких елементів:

- найменування рисунку, що позначається скороченим словом “Рис.”;

- порядкового номера рисунка;

- тематичного заголовка рисунка;

- експлікації, у якій деталі рисунку позначають цифрами, розшифрованими у підпису.

Перед назвою рисунка вказують умовні позначення суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії з поясненням. Наприклад:

Умовні позначення: прямий взаємозв’язок між показниками;

зворотний зв’язок.

Рисунки нумерують послідовно в межах параграфа. Їх номер складається з номера параграфа і порядкового номера рисунку, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис.1.2 (другий рисунок першого параграфа). Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ним.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов’язково повинні бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Цифровий матеріал подають, як правило, у вигляді таблиць. Таблиці нумеруються послідовно (за винятком таблиць, наведених у додатку) в межах параграфа. Номер таблиці складається з номера параграфа і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого параграфа). Якщо у курсовій роботі одна таблиця, її не нумерують і слово «Таблиця» не пишуть.

Кожна таблиця повинна мати заголовок, який розташовують над таблицею і друкують на початку рядка. Напис «Таблиця» із зазначенням її номера розміщують у правому верхньому куті над заголовком таблиці. Заголовок і слово «Таблиця» починають з великої літери. Підкреслювати заголовок не слід. Точка в кінці заголовка не ставиться. Заголовки граф починають з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з прописних, якщо вони самостійні. Розподіл заголовка таблиці по діагоналі не допускається. Висота рядків у таблиці повинна забезпечувати чітке відтворення включеної в неї інформації. Графа «№ п / п» в таблицю не включається.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слово «Продовження». Якщо в роботі кілька таблиць, то після слова «Продовження» вказується номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2». При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) заголовок міститься тільки над першою її частиною.

Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

Текст, що складається з одного слова, при повторенні можна заміняти лапками після його першого написання; якщо з двох і більше слів, то при першому повторенні він замінюється словами «Те ж», а далі - лапками. Ставити лапки замість повторюваних цифр та інших символів не допускається. Якщо цифрові або інші показники в якому-небудь рядку таблиці відсутні, то він прокреслюється.

Назви показників, які характеризуються у таблиці (підмет таблиці) наводять у боковику, значення показників показують у прографці.

Зразок побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка	Заголовки граф
	Підзаголовки граф
Рядки
(показники)

Боковик (заголовки рядків) Графи (колонки)

Кожен заголовок графи характеризує усі показники цієї графи, кожен заголовок рядка – усіх показники цього рядка. Заголовки кожної графи чи рядка повинні бути короткими. Заголовки повинні починатися з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої – якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою ніж 8 мм.

Показники наводяться у таблиці з однаковим ступенем округлення (одиниці фізичних величин). У таблицях, що характеризують асортимент, наводять як абсолютні, так і відносні показники. Якщо у таблиці вказують показники, мають однакову одиницю виміру (грн, см, тощо), то її розміщують над таблицею. Цифри у графах таблиці потрібні ставитися так, щоб вони розташовувались одна під одною.

При використанні формул необхідно дотримуватись певних правил. Великі, громіздкі та нумеровані формули розміщують на окремих рядках. Формули нумерують послідовно в межах параграфа. Але нумерувати потрібно лише ті, на які є посилання в подальшому тексті. Номер формули повинен складатися з номера параграфа і порядкового номера формули в параграфі, між якими ставиться крапка. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього параграфа).

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів необхідно наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова “де” без двокрапки.

Формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

4.5. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен робити посилання на додатки, ілюстрації, таблиці, формули, літературні та інші джерела інформації.

При посиланні на нормативні документи вказують його порядковий номер у списку використаних джерел, взятий у квадратні дужки, наприклад, [2]. При посиланні на літературні джерела з великою кількістю сторінок вказують номери сторінок. Якщо джерела цитуються, то в кінці цитати, що закінчується лапками, ставиться порядковий номер використаного джерела та номер сторінки, на якій розміщена цитата (наприклад, [2, с. 32] або [2, с.30-31].

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: “як це видно з рис. 1. 2”. Посилання на таблиці вказують порядковим номером таблиці. При цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “у табл. 1. 3”. Посилання на формули вказують її порядковим номером, наприклад: “у формулі (3.2)”. Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки проводяться скороченим словом „дивись” (див.рис.1.1).

Загальні вимоги до цитування такі:

- текст цитати починається і закінчується лапками, та наводиться у граматичній формі автора, зі збереженням особливостей авторського написання;

- цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;

- кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

- при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, потрібно гранично точно передавати думки автора, бути коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело.

5. Організація перевірки, ОЦІНЮВАННЯ та захисту роботи

Курсову роботу слід виконувати суворо у відповідності із графіком, встановленим кафедрою. У терміни, визначені графіком, студент зобов’язаний подавати на кафедру для перевірки певну частину курсової роботи. Науковий керівник письмово зазначає позитивні сторони і недоліки курсової роботи (якщо вони мають місце) і дає рекомендації щодо подальшої роботи.

Оцінка курсової роботи формується з різних критеріїв, що комплексно характеризують як зміст роботи, так і відношення студента до її виконання (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Оцінювання курсової роботи керівником

Об’єкти контролю	Діапазон оцінки в балах	Фактична кількість балів	Примітки	Дата, П.І.П. керівника, підпис
1.Зміст курсової роботи (якість теоретичного матеріалу, його зв’язок з практичним, вміння представляти матеріал в логічній послідов-ності, наявність висновків та пропозицій)	від 0 до 20
2.Якість практичного матеріалу та додатків	від 0 до 10
3.Дотримання вимог щодо оформлення	від 0 до 10
4.Вчасне виконання роботи на всіх етапах у встановлені кафедрою терміни	від 0 до 10
РАЗОМ БАЛІВ*	від 0 до 50

Курсова робота, оцінена керівником менш ніж у 25 балів, до захисту не допускається і повертається студентові на доопрацювання разом з рекомендаціями щодо усунення недоліків. Після доопрацювання додатковий бланк оцінювання курсової роботи не складається, а у стовпчику «Фактична кількість балів» коригується попередня оцінка із зазначенням дати внесення змін та підпису керівника роботи.

Курсові роботи, що одержали більше 25 балів, захищаються перед комісією, створеною із викладачів кафедри. Комісія із захисту курсових робіт їх оцінює у діапазоні від 0 до 50 балів і обраховує загальну кількість балів, одержаних студентом за виконання роботи (табл. 5.2).

Таблиця 5.2

Оцінювання курсової роботи комісією по захисту

Об’єкти контролю	Діапазон оцінки в балах	Фактична кількість балів	Примітки	Дата, П.І.П. членів комісії, підписи
1.Зміст курсової роботи та якість практичного матеріалу	від 0 до 15
2.Дотримання вимог щодо оформлення	від 0 до 5
3. Знання теоретичного та практичного матеріалу, вміння відповідати на запитання	від 0 до 30
РАЗОМ БАЛІВ	від 0 до 50
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ БАЛІВ	від 0 до 100

Для переведення загальної кількості балів в оцінку за національною шкалою та шкалою ECTS використовують такі правила (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Правила переведення бальної оцінки в оцінку

за національною шкалою та шкалою ECTS

Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за національною шкалою
90-100	А	5 (відмінно)
80-89	В	4,5 (дуже добре)
70-79	С	4 (добре)
60-69	D	3,5 (задовільно)
50-59	E	3 (достатньо)
35-49	FX	2 (незадовільно)
0-34	F	1 (неприйнято)

6. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ

Основи організації бухгалтерського обліку

1. Форми бухгалтерського обліку та їх розвиток у сучасних умовах

2. Способи організації обліку та їх розвиток у сучасних умовах.

Організація обліку грошових коштів, фінансових інвестицій

та розрахунків з дебіторами

3. Організація обліку касових операцій

4. Організація обліку операцій на рахунках у банках

5. Організація обліку валютних коштів та операцій в іноземних валютах

6. Організація обліку інших коштів

7. Організація обліку поточних фінансових інвестицій

8. Організація обліку довгострокових фінансових інвестицій

9. Організація обліку цінних паперів

10. Організація обліку розрахунків з покупцями

11. Організація обліку розрахунків із замовниками

12. Організація обліку розрахунків з різними дебіторами

13. Організація обліку витрат майбутніх періодів

14. Організація інвентаризації коштів та відображення її результатів в обліку

15. Організація інвентаризації розрахунків та відображення її результатів в обліку

Організація обліку запасів

16. Організація обліку матеріалів

17. Організація обліку надходження виробничих запасів та формування їх собівартості

18. Організація обліку малоцінних та швидкозношуваних пред­ме­тів

19. Організація обліку палива

20. Організація обліку запасних частин

21. Організація обліку тари

22. Організація обліку наявності та руху сировини

23. Організація обліку дорогоцінних металів

24. Організація обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції

25. Організація обліку прямих витрат

26. Організація обліку витрат основного виробництва

27. Організація обліку діяльності допоміжних (підсобних) виробництв

28. Організація обліку діяльності обслуговуючих виробництв та господарств

29. Організація обліку та оцінка незавершеного виробництва

30. Організація обліку собівартості продукції та послуг допоміжних (підсобних) виробництв

31. Організація обліку браку

32. Організація обліку купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів

33. Організація обліку напівфабрикатів власного виробництва

34. Організація обліку відходів

35. Організація обліку витрат за центрами виникнення та місцями відповідальності

36. Організація обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції при позамовному методі

37. Організація обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції при попередільному методі

38. Організація обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції при нормативному методі

39. Організація обліку готової продукції та її оцінка

40. Організація переоцінки оборотних активів та відображення її результатів в обліку

41. Організація інвентаризації запасів та відображення її результатів в обліку

Організація обліку необоротних активів

42. Організація обліку капітальних інвестицій

43. Організація обліку основних засобів

44. Організація обліку будинків та споруд

45. Організація обліку земельних ділянок та витрат на поліпшення земель

46. Організація обліку транспортних засобів

47. Організація обліку багаторічних насаджень

48. Організація обліку зносу основних засобів

49. Організація обліку витрат на поліпшення основних засо­бі­в

50. Організація обліку операцій з оперативної оренди майна

51. Організація обліку операцій з фінансової оренди (лізингу) майна

52. Організація обліку інших необоротних матеріальних активів

53. Організація обліку малоцінних необоротних матеріальних активів

54. Організація обліку нематеріальних активів

55. Організація переоцінки необоротних активів та відображення її результатів в обліку

56. Організація інвентаризації необоротних активів та відображення її результатів в обліку

Організація обліку зобов’язань

57. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками

58. Організація обліку короткострокових позик банку

59. Організація обліку довгострокових позик банку

60. Організація обліку розрахунків з бюджетом по податку на прибуток

61. Організація обліку розрахунків з бюджетом по податку на додану вар­тість

62. Організація обліку розрахунків з бюджетом по акцизному податку

63. Організація обліку плати за землю

64. Організація обліку розрахунків з бюджетом за єдиним податком

65. Організація обліку розрахунків з бюджетом за загальнодержавними зборами

66. Організація обліку розрахунків з бюджетом з податку на доходи фізичних осіб

67. Організація обліку вексельних операцій

68. Організація обліку зобов’язань з оренди

69. Організація обліку розрахунків зі страхування

70. Організація обліку єдиного соціального внеску

71. Організація обліку основної заробітної плати

72. Організація обліку додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компен­са­цій­них виплат

73. Організація обліку фонду оплати праці

74. Організація обліку розрахунків з оплати праці

75. Організація обліку доходів майбутніх періодів

Організація обліку власного капіталу та забезпечення зобов’язань

76. Організація обліку власного капіталу

77. Організація обліку статутного капіталу

78. Організація обліку додаткового капіталу

79. Організація обліку резервного капіталу

80. Організація обліку забезпечення зобов’язань

81. Організація обліку цільового фінансування і цільових надходжень

Організація обліку витрат діяльності та витрат за елементами

82. Організація обліку загальновиробничих витрат

83. Організація обліку адміністративних витрат

84. Організація обліку витрат на збут

85. Організація обліку інших витрат операційної діяльності

86. Організація обліку фінансових витрат

87. Організація обліку інших витрат звичайної діяльності

88. Організація обліку операційних витрат за елементами

89. Організація обліку матеріальних витрат

90. Організація обліку витрат з оплати праці

91. Організація обліку відрахувань на соціальні заходи

92. Організація обліку витрат з амортизації

Організація обліку доходів діяльності та фінансових результатів

93. Організація обліку доходів від реалізації

94. Організація обліку інших операційних доходів

95. Організація обліку доходів фінансової діяльності

96. Організація обліку доходів іншої звичайної діяльності

97. Організація обліку доходів та витрат надзвичайної діяльності

98. Організація обліку фінансових результатів діяльності

99. Організація обліку формування та використання прибутку

Фінансова звітність

100. Організація узагальнення облікової інформації, складання та подання фінансової звітності.

101. Організація складання бухгалтерського балансу

102. Організація складання звіту про фінансові результати

103. Організація складання звіту про власний капітал

104. Організація складання звіту про рух грошових коштів

105. Організація складання приміток до фінансової звітності

106. Організація складання та подання фінансової звітності суб’єкта малого підприємництва

107. Організація складання консолідованої фінансової звітності

108. Організація обліку процесу ліквідації та банкрутства підприємства

Особливості організації обліку окремих господарських операцій та організації обліку у галузях економічної діяльності

109. Організація обліку експортних операцій

110. Організація обліку імпорту та реекспорту товарів

111. Організація обліку обмінних (бартерних) операцій та операцій із давальницькою сировиною

112. Організація обліку суб’єктами малого під­приємництва

113. Організація обліку на підприємствах з іно­земними інвес­ти­ці­я­м­и

114. Організація обліку товарів

115. Організація обліку реалізації товарів

116. Організація обліку будівельних матері­а­л­і­в

117. Організація обліку та калькулювання собівартості будівельно-монтажних робіт

118. Організація обліку тимчасових (нетитульних) споруд

119. Організація обліку витрат та калькулювання собівартості продукції рослинництва

120. Організація обліку витрат та калькулювання собівартості продукції тваринництва

121. Організація обліку продукції сільськогосподарського виробництва

122. Організація обліку поточних біологічних активів

123. Організація обліку довгострокових біологічних активів

124. Організація обліку матеріалів сільськогосподарського призначення

125. Організація обліку послуг підприємств громадського харчування

126. Організація обліку послуг автотранспортних підприємств

127. Організація обліку продукції лісового господарства