Основна частина

Основна частина розкриває зміст курсової роботи. У ній досліджується стан висвітлення проблеми у спеціальній науковій та навчальній літературі, аналізується методичний і практичний досвід, наводяться способи, методи та прийоми та пропонуються практичні рекомендації щодо їх використання в обліковому процесі та у роботі апарату бухгалтерії.

Досягнення поставленої мети курсової роботи значною мірою залежить від уміння правильно структурувати роботу, забезпечити повне і логічно послідовне розкриття змісту теми виділеними параграфами. В основній частині курсової роботи найчастіше зустрічаються такі недоліки: 1) назви параграфів за своїм змістом наближаються до теми курсової роботи або навіть виходять за її межі; 2) або, навпаки, усі параграфи у сукупності не охоплюють змісту теми курсової роботи, і навіть скрупульозний розгляд окремих питань не дозволяє її розкрити.

У курсовій роботі найкраще виділяти 4-7 параграфів, кожен з яких може складатися з двох-трьох питань. Кожен окремий параграф присвячують вирішенню певного питання. Параграф, як правило, починають з анонсу питань, що будуть у ньому висвітлені, а завершують короткими висновками. При цьому слід пам’ятати, що зміст та висновки кожного параграфа важливі не самі по собі, а тільки у контексті вирішення завдання, визначеного темою курсової роботи, тому матеріал всіх параграфів повинен компонуватися таким чином, щоб розкрити основний зміст теми. Такий підхід дозволить викласти матеріал курсової роботи у логічній послідовності та забезпечить взаємозв’язок між окремими параграфами.

Для основної частини курсової роботи найчастіше застосовують наступну послідовність викладення матеріалу. У першому параграфі висвітлюються положення наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених та викладається суть проблеми, формується понятійний апарат, обирається методологія дослідження і обґрунтовується вибір методів, що забезпечать вирішення завдань, поставлених у вступі. Критична оцінка положень наукових праць або нормативно-правових документів щодо проблеми дослідження, дозволить обґрунтувати власні шляхи її вирішення.

У наступних параграфах висвітлюється порядок організації обліку, регламентований нормативними документами, який порівнюється із практикою базового підприємства. Для цього необхідно критично оцінити організацію документування господарських операцій та організацію документообігу на усіх його стадіях, організацію аналітичного і синтетичного обліку, організацію технології облікового процесу, організацію роботи персоналу бухгалтерії та організацію нормативно-правового забезпечення, встановити їх відповідність діючим нормативним документам та ефективність у процесі формування, інтерпретації, зберігання та передавання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.

У разі застосування різних методів і способів організації облікового процесу, кожний з них необхідно критично оцінити, висвітлити переваги та недоліки та обґрунтувати пропозиції щодо їх використання на базовому підприємстві. Усі пропозиції та рекомендації повинні носити практичний характер і бути доведені до рівня практичного застосування на базовому підприємстві. Практику організації обліку необхідно розглядати із урахуванням ринкових умов господарювання, самостійності суб’єктів підприємницької діяльності у питаннях організації обліку та наявності комп’ютерної техніки і сучасних технологій збирання, обробки, зберігання та передавання облікової інформації. Особливу увагу слід звертати на проблеми організації обліку в умовах використання комп’ютерних технологій. У процесі дослідження необхідно використовувати показники базового підприємства.

Організацію обліку кожного об’єкта господарювання необхідно розглядати із урахуванням його економічних особливостей, що безпосередньо впливають на вибір методичних і технічних прийомів збирання, обробки та узагальнення інформації та визначені нормативними документами – П(С)БО.

Для прикладу, розглянемо структуру курсової роботи на тему: «Організація обліку основних засобів». У першому параграфі курсової роботи «Теоретичні засади організації обліку основних засобів» необхідно дослідити економічну сутність необоротних активів та, зокрема, субстанціонарні (змістовні) характеристики основних засобів, які безпосередньо впливають на організацію обліку; розробити економічну класифікацію об’єктів основних засобів базового підприємства як основу побудови робочого плану рахунків; розробити проект та блок-схему організації обліку основних засобів (дод. А 5). У проекті організації обліку основних засобів зазначають основні положення з обліку основних засобів (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Макет проекту організації обліку основних засобів

Складова частина проекту	Зміст складової частини проекту
Загальні положення	Нормативні документи з обліку основних засобів. Класифікація основних засобів. Вибір одиниці обліку основних засобів. Методика розробки інвентарних номерів. Методика оцінки основних засобів.
Документування операцій з руху основних засобів	Розробка порядку приймання об’єктів до складу необоротних активів; приймання відремонтованих, реконструйованих об’єктів; списання об’єктів зі складу необоротних активів. Вибір документів для обліку руху необоротних активів. Складання робочих інструкцій по заповненню документів і розробка графіків документообігу
Облік наявності основних засобів	Організація обліку основних засобів в інвентарних картках. Організація ведення описів інвентарних карток. Організація інвентарних списків основних засобів. Організація складання Журналу 4 та відомості 4.1.
Облік зносу (амортизації) основних засобів	Методика і техніка нарахування амортизації основних засобів за їх групами; вибір регістрів обліку амортизації
Організація праці персоналу	Розробка положення про відділ, посадових інструкцій, структурного та індивідуальних графіків облікових робіт

У другому параграфі «Облікова політика щодо основних засобів» висвітлюють положення облікової політики щодо основних засобів, зокрема, вартісні критерії розмежування основних засобів та інших необоротних матеріальних активів та вартісні ознаки предметів, що входять до складу основних засобів; критерії вибору одиниці обліку для кожного інвентарного об’єкта; методику розробки інвентарних номерів; порядок визначення строку корисного використання об’єкта основних засобів; методи амортизації основних засобів; поріг суттєвості для проведення переоцінки та порядок її проведення; періодичність (період) зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку; тощо.

У третьому параграфі курсової роботи «Організація документування операцій з руху основних засобів» необхідно висвітлити порядок приймання об’єктів до складу основних засобів та порядок їх списання при ліквідації або у разі продажу; організацію документування операцій з руху основних засобів; методику та техніку складання документів з оприбуткування або списання основних засобів; організацію документообігу на кожній стадії руху документів; порядок розробки та затвердження графіків руху документів з обліку основних засобів. У цьому параграфі студентам необхідно розробити перелік номенклатур первинного обліку основних засобів, адаптованих до структури підприємства та вимог звітності та навести їх у спеціальній табличці. Рух документів необхідно висвітлювати за допомогою графіків, побудованих за таблично-текстовою формою або оперограм (табл.3.3).

Таблиця 3.3

Оперограма акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів

Вид, назва робіт	Виконавці
комісія	керівник	гол. бух.	бухгалтер	архіваріус
Приймання об’єктів та оформлення акту	*
Затвердження акту		*
Перевірка акту			*
Заповнення інвентарних карток				*
Реєстрація інвентарних карток в описі				*
Заповнення інвентарних списків				*
Складання карток обліку руху основних засобів, журналу 4				*
Передача до архіву					*

У роботі слід детально проаналізувати діючу організацію документування операцій з руху основних засобів та встановити її відповідність нормативним документам та специфічним особливостям об’єкта дослідження, оцінити її ефективність з точки зору забезпечення потреб управління основними засобами та складання звітності, а також запропонувати напрямки оптимізації структури та змісту документів, порядку їх складання, передавання та зберігання.

У четвертому параграфі курсової роботи «Організація аналітичного і синтетичного обліку основних засобів» висвітлюють: порядок вибору регістрів інвентарного обліку основних засобів, у тому числі і за місцями їх використання (експлуатації); порядок присвоєння інвентарних номерів об'єктам, що введені в експлуатацію; організацію матеріальної відповідальності за збереження основних засобів та дотримання умов їх експлуатації; методику та техніку аналітичного і синтетичного обліку основних засобів.

У роботі потрібно висвітлити побудову аналітичного і синтетичного обліку основних засобів та встановити її ефективність з точки зору забезпечення збереження об’єктів як приватної власності засновників (учасників), а також формування своєчасної та детальної інформації щодо їх раціонального використання та ефективної експлуатації, потрібної для управління основними засобами. На основі такої критичної оцінки форми обліку студенту необхідно розробити напрямки її вдосконалення, зокрема, шляхом запровадження регістрів аналітичного обліку із багатоступеневим ієрархічним групуванням інформації, що забезпечує її формування на різних рівнях управління та дозволяє провести поглиблений, послідовний аналіз наявності та змін, що відбуваються у складі основних засобів.

Студенту необхідно ознайомитись із робочим альбомом носіїв інформації, проаналізувати його структуру та функціональність. У разі виявлення вузьких місць, запропонувати більш оптимальну структуру та порядок формування.

У четвертому параграфі «Організація інвентаризації основних засобів» висвітлюють: методику складання графіків проведення інвентаризації; порядок формування інвентаризаційних комісій; організацію підготовчих робіт з проведення інвентаризації та порядок її проведення, порядок визначення результатів інвентаризації, їх обговорення та врегулювання. У цьому питанні необхідно дослідити, чи дотримуються на базовому підприємстві порядку і термінів проведення інвентаризації основних засобів відповідно до: 1) нормативних актів; 2) графіків, розроблених підприємством і встановити причини недотримання термінів або порядку проведення; а також висвітлити особливості проведення інвентаризації за групами об’єктів основних засобів та порядок врегулювання її результатів.

У наступному питанні «Організація роботи апарату бухгалтерії з обліку основних засобів» необхідно висвітлити: ким (сектором або одним бухгалтером) ведеться облік основних засобів; організацію нормативно-правового забезпечення роботи апарату бухгалтерії; організацію його умов праці, організацію робочого місця бухгалтера та організацію соціального і ергономічного забезпечення.

Виходячи із обсягів облікової роботи, її трудомісткості та інших об’єктивних чинників студенту необхідно розрахувати чисельність бухгалтерів, необхідних для обліку основних засобів та обґрунтувати структуру апарату бухгалтерії, тобто доцільність ведення обліку основних засобів сектором (відділом, групою) або окремим бухгалтером, вибравши найбільш економічно-ефективний варіант. Якщо облік ведеться окремим структурним підрозділом, то необхідно побудувати його блок-схему, висвітлити принципи поділу праці між бухгалтерами, склад функцій усього структурного підрозділу та склад функцій і обов’язків кожного бухгалтера, розробити індивідуальний графік роботи бухгалтера (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Індивідуальний графік роботи бухгалтера

з обліку основних засобів

Зміст роботи	Термін виконання	Час виконання
Приймання документів з руху основних засобів	Щоденно	8-14
Оформлення інвентарних карток основних засобів	Щоденно	8-14
Реєстрація інвентарних карток основних засобів в опису	Щоденно	8-14
Запис операцій з руху основних засобів в інвентарних списках	Вівторок, четвер	15 -18
Нарахування амортизації основних засобів	1-3 число кожного місяця	8-17
Складання журналу 4 та відомостей 4.1 та 4.3	4 число кожного місяця	8-17

Досліджуючи склад та зміст обов’язків і функцій бухгалтера з обліку основних засобів, необхідно критично оцінити поділ обов’язків між бухгалтерами, встановити, чи усі роботи з обліку основних засобів розподілені, а також виявити факти дублювання функцій або обов’язків та запропонувати більш оптимальний варіант.

Студенту необхідно критично оцінити склад і зміст організаційних регламентів, що регламентують роботу сектора (положення про сектор (відділ) бухгалтерії) та кожного бухгалтера (посадова інструкція). У разі відсутності їх на базовому підприємстві – розробити самостійно та рекомендувати для використання.

Досліджуючи забезпечення апарата бухгалтерії нормативно-правовими документами, що регламентують облік основних засобів, необхідно ознайомитись зі складом нормативних актах, що використовуються на підприємстві (законів, постанов уряду, П(С)БО, довідників, інструкцій, розпоряджень, наказів, витягів з рішень зборів АТ, бізнес-планів, кошторисів, протоків загальних зборів акціонерів, тощо) та порядком їх підбору, систематизації і безперервного поповнення та запропонувати заходи з удосконалення цього процесу.

В останньому параграфі курсової роботи “Організація обліку основних засобів в умовах використання комп’ютерних технологій” необхідно описати методику організації обліку основних засобів із використанням програмного забезпечення “1С-Бухгалтерія” або програмного забезпечення, що використовується базовим підприємством. Матеріал доцільно висвітлювати у такій послідовності: надати загальну характеристику програмного забезпечення та, зокрема, з обліку основних засобів; запропонувати постановку задач, вирішення яких необхідно у процесі організації обліку основних засобів із зазначенням конфігурації програми, що забезпечує потреби аналітичного і синтетичного обліку; описати масиви вхідної інформації та склад постійної інформації з обліку основних засобів; висвітлити технологію обробки інформації; описати перелік та надати характеристику вихідної інформації, утому числі на предмет задоволення потреб користувачів в інформації, необхідної для управління основними засобами. Студента потрібно розробити таку конфігурацію комп’ютерної програми, що дозволить істотно збільшити обсяги облікової інформації та забезпечити її максимальну деталізацію за ознаками, що найбільше відповідають потребам управління.

Обсяг основної частини курсової роботи 35-40 сторінок рукописного тексту (30-35 сторінок при друкуванні курсової роботи з використанням шрифтів текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом).