Тема 5: «Лексико-семантична система сучасної української літературної мови. Омоніми

Синоніми. Антоніми. Пароніми»

Питання для вивчення

1. Розрізнення полісемії та омонімії. Типи омонімів.

2. Синонімія, причини її розвитку. Типи синонімів. Синонімічний ряд.

3. Антонімія як визначення смислової протилежності слів. Оксюморон (оксиморон).

4. Паронімія та парономазія.

Завдання для виконання

Завдання 1. Запишіть подані речення та з’ясуйте, які з виділених слів є багатозначними словами, а які – омонімами.

Згадаю що чи що побачу, то так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу хоч на годину на Вкраїну (Т. Шевченко). Я таки часом шила. – На годинах «рукоділля», як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра (Л.Українка). Барометр уперто показував «дощ»… Він і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке, хоч нам дуже потрібна година (М.Коцюбинський). Тим часом Кирила повели аж на край міста (М.Коцюбинський). Хата була третя од кінця й стояла край вишневого садочка (І. Н.-Левицький). Десь у небі журливо курликали журавлі, відлітаючи в теплий край (В. Кучер). Далеко серед пасовиськ видніється колодязь із журавлем – водопій для худоби (О. Гончар). Скоро схід забагровіє, засміється з далини ясне сонечко весни (Г. Бойко). Схід побратимів назначений був на неділю (І. Франко). Висока гора, і схід на неї крутий, змією кругом шпиля так і обвився (П. Мирний). Вона [агава] бачить море і скелі, перша стрічає схід сонця, остання ловить червоний захід (М. Коцюбинський). Вона [перекладачка] страждала від своєї ролі посередника у великому діалозі між Сходом і Заходом, як пишуть у газетах (П. Загребельний).Я пасток на тебе не наставляла (Л.Українка). Веде коня за поводи та плаче Ярина, старий батько іде рядом, наставляє сина (Т. Шевченко). Три уважніше і охайніше (Ю. Збанацький). Їх було три сестри (І. Вільде). Вирують весняні струмки, кличуть ключі журавлині (М. Луків). Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок (І. Н.-Левицький). По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині, то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі (І. Цюпа). Ліворуч було якесь глибоке, бездонне провалля (Г. Хоткевич). Згори, де стояла її хата, глянула на село. Цибуля спала, осяяна глухим світлом місяця, спала тим глибоким передранішнім сном, міцнішим за який може бути лише сама смерть (Є. Гуцало). Осінь уже глибока стояла, вітер холодний віє, так наскрізь і пронизує (Панас Мирний). Синок, вірний образ батька та єдина потіха…, в тих самих росте ідеях (І.Франко). До півночі молилась вона перед образами, прохала в бога щастя-долі своїй першій дитині (І. Н.-Левицький). Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував у образі орла-беркута (М.Коцюбинський). Погода тут, як на злість, бридка, - іде сніг і зараз розтає, вітер противний, мокрий (Л.Українка). Здається, я ж її не неволив, я не согрішив, я ж їй слова противного не промовив (Г. Барвінок). Ой, скажи, дай пораду, як прожити без долі?! Як одрізана гілка, що валяється долі (Л. Українка). Одрадяни вже лічили, скільки-то заробітку спаде на їх долю, що треба зоставити на харч, а що – продати (П. Мирний). Рука шпарко бігла по лінійках сторінок, слова вишикувалися стрункими шеренгами (Ю. Смолич). Привезли Вересая ввечері додому на панській лінійці (Ф. Бурлака). Гість лави не засидить, ліжка не залежить (М. Номис). Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося проектів! (М.Коцюбинський). У дві лави задніпрянці з москалями стали, аж за милю – меж лавами понесли клейноди (Т. Шевченко). З вікна видно Везувій. Увечері на вершку горять вогнем два потоки лави (М.Коцюбинський). Вона крутнулась, миттю вискочила з кімнати, ще й причинила одну половину дверей (І. Н.-Левицький). Увечері Стасик повів мене на мамину половину (М. Коцюбинський). Жив тепер у тій хаті якийсь москаль з своєю невінчаною половиною (П. Мирний). Анна Федорівна служить мені живим прикладом, як люди поправляються в Сан-Ремо, просто в очах і до непізнання (Л. Українка). А що мені не розбито голову прикладом, не розпорото живіт штиком, не прострелено груди кулею так, як іншим, то се ж тільки випадок…(Л. Українка). На чистім снігу свіжий слід малої ноги (П. Мирний). Ярина сидить бліда, непорушна, з слідами переляку та боротьби на обличчі (М. Коцюбинський). Читала все, що під руку попадало. Так і слід. Літературу, як і життя, треба знати з усіх боків (Л. Українка). При світлі воскової свічки… вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон (М. Коцюбинський). Отакий-то на чужині сон мені приснився! (Т. Шевченко). Уся зелена степова скатерть була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фіолетовим соном (І. Н.-Левицький). Де п’ють, то там і ллють, без шкоди не бува (П. Г.-Артемовський). Чия шкода, того і б’ють (Укр. присл.). Кров не вода, розливати шкода (Укр. присл.). Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають (П. Чубинський). Чорна риза не спасе, а біла в гріх не введе (М. Номис). Перші дні по моєму приїзді треба було згаяти на службові справи (П. Мирний). Адвокат розпитався,переглянув справу й похитав головою (М. Коцюбинський). Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (М. Коцюбинський). Бо, сліпі, не знають, бо не бачать, що є брови чорні, карі очі, і високий стан козачий, і гнучкий дівочий (Т. Шевченко). На щит Палланта положили,.. із бою потаскали в стан (І. Котляревський). У нас вдома вічний лазарет… Я нічого не можу робити, а тим часом мушу писати і такий стан дуже мучить мене (М. Коцюбинський).

Завдання 2. Доведіть, що подані словаможуть вступати в омонімічні відношення, увівши їх у словосполучення або речення. З’ясуйте типи омонімів.

Термін, п’яти, кувати, світи, проспект, їм, виходити, задачу, ударний, розвідка, зашию, полька, ніс, приклад, поспівати, поволі, ячмінь, грамота, склад, ящур, цеглина, дуло, умови.

Завдання 3. З’ясуйте значення наведених нижче міжмовних омонімів.

Достигати – достигать, весілля – веселье, літній – летний, май – май, нагадати – нагадать, неділя – неделя, орати – орать, підручник – подручник, пристрасний – пристрастный, річ – речь, боронити – боронить, родина – родина, роковий – роковой, стать – стать.

Завдання 4. Серед поданих синонімічних рядів знайдіть домінанту. Відповідь обґрунтуйте.

Міркувати, гадати, думати, метикувати, роздумувати, мислити, кумекати;

Плечистий, коренастий, жилавий, кремезний, дебелий, широкоплечий;

Шлях, стежка, путь, магістраль, дорога, тракт, шосе, траса, автострада;

Сяк-так, негаразд, недобре, погано, незадовільно, негоже, зле, жахливо, кепсько.

Завдання 5. З поданих речень випишіть синоніми до слів іти, говорити.

Так чи інакше, але ви бредете під холодним травневим дощем…(Ю. Андрухович). Всю ніч без перепочинку пленталися змучені люди і тварини безкрайньою сухою пустелею (З. Тулуб). Руслан цибав на одній нозі (О. Ульяненко). Він свідомо, зумисне чимчикує узбіччям (В. Шкляр). Сусід несмішливо тупцяв за нею в той самий затишний куточок саду (Ю. Винничук). Чоломбитько, як понятий, сновигав услід за мною…(В. Шкляр). Бо здавалось тобі, що вірним шляхом кульгаєш, товаришу, а виявилось – ні (Ю. Андрухович).

Марко теревенив і розпатякував цілу дорогу (Г. Тютюнник). Коли люди чогось не знають, вони плещуть усякі дурниці (Ю. Смолич). Він щоразу бачився з Ядвігою, говорив з нею, ляпав якісь дурниці (П. Загребельний). Так вони й життя прожили вкупі – Мотря пащекувала, базікала за десятьох, а Ягор мовчав, як глухий (О. Копиленко). Біля парників уже галакало жіноцтво, озброєне лопатами і граблями (М. Стельмах). Ті [парубки] було зійдуться на вечорниці та як стануть баляндрасить, то й мертвий би розреготався (О. Стороженко). Довго гомоніли, галдикали, били та морочили голову [бурсаки], дошукуючись – де справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко).Таке меле, що й купи не держиться (Нар. тв.).

Завдання 6. Подані слова згрупуйте в синонімічні ряди, визначте типи синонімів.

Сміятися, сумний, щирість, зубоскалити, товариство, відвертість, смутний, компанія, безпосередність, гигикати, засмучений, харчі, громада, невеселий, прямодушність, продукти, хіхікати, журливий, ватага, задушевність, продовольство, печальний, братія, іржати, щиросердечність, харч, безрадісний, бомонд, простосердечність, заливатися, припаси, зажурений, хліб, щиросердя, братва, провізія, заходитися, меланхолічний, панібратство, провіант, скорботний, хліб-сіль.

Завдання 7. До поданих слів доберіть антоніми. Перевірте себе за словником антонімів.

Абсолютний, скупий, пришвидшувати, архаїзм, верховина, всюди, відкритий, заощаджувати, достатки, жартома, альтруїзм, духовний, завжди, звинувачувати, природний, аналіз, прилетіти, порядок, світло, волого, екстраверт, високий, сумний, щедрий, літній, вгору, гострий, працьовитий, успіх.

Завдання 8. Утворіть за допомогою префіксів антоніми до поданих слів.

Багатолюдний, відцвітати, смачний, гармонійний, відлетіти, недооцінка, заходити, легальний, обдарований, забíгати, озброєний, розбігтися, внести, хмарний, роздягнений, обмежений, залазити, грамотний, заїжджати, закривати, підійти.

Завдання 9. З наведених прислів’їв та приказок випишіть слова-антоніми. Визначте загальномовні та контекстуальні антоніми. Доповніть завдання декількома прикладами.

На чорній землі білий хліб родить.

Порожня бочка гучить, а повна мовчить.

Борода, як у старого, розуму, як у малого.

Літній день за зимовий тиждень.

Краще синиця в руках, ніж журавель у небі.

Краще з розумним знайти, ніж з дурним загубити.

Завдання 10. Розмежуйте значення паронімів, склавши з ними словосполучення або речення.

Дипломант // дипломат // дипломник, висвітлювати // освітлювати, талан // талант, автоматизований // автоматичний // автоматний, духовий // духовний // душевний, диктант // диктат, поступальний // поступливий // поступовий, фанатичний // фантастичний, визначити // відзначити // зазначити, переконаний // переконливий, навчальний // повчальний, терплячий // терпимий, афект // ефект, економічний // економний, еміграція // імміграція // міграція, корисливий // корисний, орден // ордер, кваліфікаційний // кваліфікований.

Завдання 11. Утворіть словосполучення, правильно поєднавши іменник з відповідним паронімом, поданим у дужках.

Чистота, світогляд, погляд, пристрій (ідеалістичний, ідеальний);

Роль, засіб, зв’язок, шляхи (комунікативний, комунікаційний);

Матеріал, журнал, книга, цитата (ілюстративний, ілюстрований);

Площа, канава, земля, канал (зрошувальний, зрошуваний).

Тема 6: «Фразеологічна система сучасної української мови»

Питання для вивчення

1. Поняття фразеологізму, його відмінність від слова та словосполучення.

2. Класифікація фразеологізмів за ступенем семантичного злиття компонентів.

3. Граматична характеристика фразеологізмів.

4. Походження та стилістичне забарвлення фразеологізмів.

Завдання для виконання

Завдання 1. Відокремте вільні синтаксичні словосполучення від фразеологізмів. Які з них можна віднести до обох груп?

Відкрити очі, відкрити кран, відкрити душу; важка валіза, важкий день, важкі часи, важкий на підйом; тримати в тіні, тримати вдома, тримати хвіст трубою; купатися в річці, купатися в розкошах; легка задача, легкий хліб; пускати стріли, пускати на вітер, пускати сльози, пускати по світу, з’їхати з глузду, з’їхати з гори, дивитися крізь скло, дивитися крізь пальці.

Завдання 2. З’ясуйте значення та розкласифікуйте подані фразеологізми за ступенем семантичного злиття компонентів.

Піймати облизня, багато вітру в голові, зігнути в баранячий ріг, блиснути очима, брати в шори, виляти хвостом, звестися на ноги, байдики бити, випивати всю кров, доливати масла до вогню, притча во язицех, в один гуж тягти, скрутити в баранячий ріг, здобути перемогу, вскочити в халепу, тримати камінь за пазухою, порушити питання, збити з пантелику, дати пораду, ляси точити, вилами по воді писано, взяти слово.

Завдання 3. Дайте граматичну характеристику фразеологізмів, добираючи до них відповідні однослівні синоніми. Які це частини мови? З трьома фразеологізмами складіть речення, що проілюструють їх різну синтаксичну функцію.

Тертий калач, виходити з себе, з ніг валитися, через пень колоду, тільки душа в тілі, корінь зла, слово в слово, не показувати носа, як кіт наплакав, не за горами, як дві каплі води, нечистий на руку, гнути спину, як грім серед ясного неба, кров з молоком, ні пари з вуст, хоч свічки ліпи, у свинячий голос, у сорочці народився, брати ноги на плечі, альфа і омега, тугий на вухо, доки рак свисне, ніг не чути, впасти в око, і кури не клюють, заяча душа, кривити душею, грошовий мішок, по гарячих слідах, хоч проти шерсті гладь, рукою подати, як оселедців у бочці, дамоклів меч, узяти гору.

Завдання 4. З’ясуйте значення та джерела поданих фразеологізмів: фольклор, історичні події, біблійські легенди, антична міфологія, література, господарська діяльність людини, наука, спорт і т. п.

Нести свій хрест, брати на буксир, піднести гарбуза, іду на ви, Троянський кінь, п’яте колесо до воза, розрядити атмосферу, або зі щитом, або на щиті, згустити фарби, медові та молочні ріки, бути чи не бути, давати задній хід, передати куті меду, море по коліна, наламати дров, п’ятами накивати, розкрити карти, пасти задніх, душу богові віддати, звести рахунки, давати перцю, два чоботи – пара, за тридев’ять земель, зігнути в дугу, як млин меле, грати першу скрипку, випити чашу до дна, троянди й виноград, як Мамай пройшов, закрутити гайки, відкинути копита, як вареник в маслі, з одного тіста, замести сліди, держати фасон, розводити філософію, найшла коса на камінь, на два фронти, втрачати рівновагу, підливати масла в вогонь, шокова терапія, перезавантажити параметри відносин.

Завдання 5. Диференціюйте фразеологізми з точки зору їх стилістичного забарвлення на розмовні (стилістично знижені), нейтральні та характерні книжним стилям.

Трохи не лусне, попасти чорту в зуби, витати на небесах, клеїти дурня, спуститися з неба на землю, потрусити злиднями, яблуко розбрату, сипати солі на рану, задирати носа, на сьомому небі, полічити ребра, канути в Лету, за комір не капає, як раз плюнути, внести свою лепту, як язиком злизало, підводне каміння, мертвий капітал, пожирати очима, носити на руках, язика чесати, наріжний камінь, попасти пальцем в небо, рвати горлянку, пускати коріння, святая святих, ручатися головою, скалити зуби, тішити себе надією, слабкий на утори, на сон грядущий, шкуру драти.

Тема 7: «Походження та функціонування лексичних одиниць сучасної української мови»

Питання для вивчення

1. Склад лексики сучасної української мови з точки зору походження.

2. Характеристика лексичних одиниць української мови за комунікативною сферою вживання.

3. Функціонально-стильове розшарування сучасної української лексики.

4. Активна та пасивна лексика сучасної української мови.

Лексика загальнонародної української мови

		Лексика української літературної мови
		Лексика праслов’янського походження (спільнослов’янська лексика)
		Лексика індоєвропейського походження

Завдання для виконання

Завдання 1. З тексту випишіть по декілька прикладів споконвічної української лексики, диференціюючи її на чотири групи, що вказані у відповідній таблиці.

Стежина до маминої хати петляє через город. Усе тут до болю знайоме: он дбайливо опоряджена розора стьобнула через картоплю, здвобіччя висаджені кущики квасолі, а між ними поважисто розплелося гарбузове гудиння, на видолинку густою порослю буяє морква, сизіє тугими голівками капуста, густими листочками пішли у зріст буряки… Усе довкола живе неньчиною присутністю (В. Скуратівський).

Завдання 2. У тексті знайдіть слова, що належать до лексичних запозичень. Визначте джерело запозичень. З’ясуйте, які з іншомовних слів є запозиченими, а які виникли в українській мові на основі іншомовних слів за допомогою словотворчих засобів.

Суттєвим у тексті виступає також соціолінгвістичне значення слова, що пов’язане з етнічною самобутністю народу, його побутом, освоєнням реалій об’єктивного світу. Соціолінгвістичне значення входить у семантичну структуру слова, інколи соціолінгвістичне значення залежить від ідеологічного спрямування мовців. Це так звавне ідеологічне значення. Важливість адекватного сприйняття соціолінгвістичного значення слів з особливою яскравістю виявляється при перекладі. Адресоване своєму національному читачеві і функціонуючи в національно-мисленнєвому контексті, слово сприймається автоматично і не вимагає ніяких пояснень й уточнень, мотивацій, оскільки його семантичний обсяг співвідноситься з конкретним контекстом і відповідно до цього контексту інтерпретується (А. Загнітко).

Завдання 3. Дайте коментар стосовно стилістичного забарвлення наведених нижче лексем, користуючись відповідною таблицею.

Новатор, гультяй, проклітика, шпора, боєздатність, охмуряти, човгати, хвостист, тлумачити, хапуга, зрізатися, дезінфекція, відданість, зустріти, надибати, бідолаха, вікно, причепа, скиглити, бублик, сіяти, витріщатися, висяк, записувати, фіксувати, теревенити, ляп, інсинуація, кльово, щастить, везе, барахло, оглядини, подіум, бабки, плавати, собачитися, стояти, стовбичити, рапсодія, пращур, предки, достобіса, хизуватися, гордитися, телепень, рангоут, шапка.

Завдання 4. Знайдіть у віршованому творі діалектні слова. Допишіть до них діалектизми, які ви чули у вашому місті чи селі або знаєте з художньої літератури.

Чудесні барви

…А є ще риси мови, що звуться діалекти:

Це говори місцеві на дещо інший лад.

На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

А огірок звичайний в Чернігові – гурок,

А кошик на Поліссі (в Іванкові) – кошувка,

І назви, і вимова різняться що не крок.

Раз якось на базарі професор із столиці

Заговорив із дідом, що ягоди привіз:

- То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-над Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі – і як це може бути?

- То ви з Рогозу родом? Мо, інженер? Поет?

- Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

Прислухуюсь до мови – і в цьому весь секрет.

Д. Білоус

Завдання 5. Поділіть застарілі слова на дві групи: історизми та архаїзми. До яких із них можна добрати сучасні синоніми? Проілюструйте це.

Віче, гусар, жалування, бранець, городовий, вельми, лати, перст, літопис, гряде, дружина, піїт, ключниця, сотник, ректи, оброк, рать, орда, узріти, соцький, обіч, жупан, крамувати, вия, панщина, княгиня, народництво.

Завдання 6. Подані нижче слова ввійшли в українську мову в кінці минулого століття, і відповідно мали назву – неологізми. З’ясуйте їх значення. Чи й сьогодні всі вони належать до цієї групи лексики? Додайте декілька прикладів неологізмів, що з’явилися в українській мові нещодавно.

Інвестиції, сайт, маршрутка, дистриб’ютор, банкомат, мораторій, магістр, євро, прихватизація, екзитпол, Майдан, остарбайтер, інновація, маклер, номінація, ксерокс, дисплей, іміджмейкер.

Завдання 7. Згадайте та запишіть сучасні українські лексеми, які утворилися на основі поданих старогрецьких та латинських слів.

Avis (лат.) – птах; antropos (грец.) – людина; bibliov – (грец.) – книга; bios (грец.) – життя; varians (лат.) – різний; vegeto (лат.) – рости; verbum (лат.) – слово, дієслово; grandis (лат.) – великий; gastros (грец.) – шлунок; daktulos (грец.) – палець; deka (грец.) – десять; dentis (лат.) – зуб; kratos (грец.) – влада; locus (лат.) – місце; manus (лат.) – рука; pedis (лат.) – нога; memoria (лат.) – пам’ять; magistro (лат.) – навчаю; natio (лат.) – народ; patros (грец.) – батько; pulmonis (лат.) – легені; pulsus (лат.) – удар.

Завдання 8. В поданих контекстах знайдіть індивідуально-авторські неологізми, або оказіоналізми. З’ясуйте їх структурні, семантичні та стилістичні особливості.

На сизих пагорбах рясно село горіє, і сірі вітряки окрилюють свій вік (М. Вінграновський). На схилах ночі, там, де гладь води, овеснені розплескувала зорі округлим місяцем (Г. Мирослава). В лимані місячнім купає ноги ніч, а руки горнуть світла зорепасма, обтрушуються локони окрасні (Г. Мирослава). Зникають вогники у млі, і сльозять тихо мої вії (М. Семененко). Спочатку захопили чвертку неба, а потім половину, а вже далі весь небовид, і синій виднокіл, і небодаль, і зорі повечірні (А. Малишко). Гуде пчола і так літає, наче п’яна. Від запахучості й тепла (Д. Павличко). А дві донечки – вмиті суниці – повнощоко крізь шибу цвіли (І. Драч). Він не повчав, не вітійствував, не розглагольствував, не цицеронив і не демосфенив (П. Загребельний). І здавалось – можна від напруження безнадійно тріснути, і здавалось – душоплямою зостанеться навіки цей кошмар (М. Семененко). Утнути вірш поет спроможний лиш маловисокохудожній (В. Солодкий). От ви знаєте, у кого з ваших колгоспників більше трудопразників, трудобазарів, взагалі трудопрогулів, ніж трудоднів (О. Вишня).

Тема 8: «Лексикографія»

Питання для вивчення

1. Лексикографія як наукова дисципліна. Етапи становлення української лексикографії, стан та перспективи розвитку.

2. Загальна типологія словників. Енциклопедичні та лінгвістичні словники, їх призначення. Відмінності словникових статей.

3. Типи лінгвістичних словників, принципи їх укладання:

- тлумачні словники української мови,

- словники іншомовних слів української мови,

- словники мови письменників,

- ономастичні словники української мови,

- етимологічні словники української мови,

- історичні словники української мови,

- інверсійні (зворотні) словники,

- термінологічні словники української мови,

- діалектні словники української мови,

- фразеологічні словники української мови,

- словотвірні словники української мови,

- словники жаргонної лексики української мови,

- граматичні словники,

- автоматичні словники.

План характеристики словника

1. Коли та ким укладений даний словник?

2. Призначення словника.

3. Кількість лексичних одиниць.

4. Принцип розташування лексем (фразем).

5. Структура словарної статті.

6. Які прийоми пояснення слів використовуються?

7. Яким чином і з якою метою включається ілюстративний матеріал?

8. Скорочення, графічні позначки, що використовуються, їх значення.

Завдання для виконання

Завдання 1. Керуючись запропонованим планом і списком словників, письмово дайте стислу характеристику таких основних словників української мови: одного тлумачного словника, словника лінгвістичних термінів, етимологічного словника, фразеологічного словника та ще одного словника за вибором студента. Пункти 5-8 повинні бути проілюстровані самостійно підібраними прикладами із відповідних словників.

Завдання 2. Випишіть словникові статті з одним із поданих слів із словників різних типів (енциклопедичного та з усіх основних лінгвістичних словників: тлумачного, орфоепічного, етимологічного, фразеологічного, морфемного, синонімів, антонімів, омонімів, паронімів). Проаналізуйте зміст і структуру цих статей. Порівняйте значення цього слова в українській мові з його семантичним спектром в англійській (німецькій, французькій) мові.

Берег, біда, братися, бік, білет, білий, близький, болото, боротьба, брат, вилетіти, важкий, вгору, вернути, весна, взірець, виводити, вигляд, вигравати, вид, виживати, викидати, віра, виливати, вина, вилітати, вузол, виносити, високий, вік, випадати, вулиця, випускати, вінець, вирости, висота, відкритий, вогонь, гарячий, грати, гість, голка, гнути, гора, горизонт, день, дістати, джерело, дно, дорога, дошка, ждати, жертва, земля, зірка, історія, камінь, книжка, коліно, колія, корінь, крапля, крило, круглий, межа, мир, мисль, міцний, мозок, моргати, море, ніс, номер, носити, обід, пізній, поле, полотно, поріг, полум’я, розбити, ріка, розкрити, розкусити, садити, світло, сіяти, серце, сісти, сіль, скидати, сірий, скипати, скарб, скрипіти, скупий, скріплювати, смак, славити, слизький, сміття, служити, слід, слово, слухати, сліпий, сонце, солодкий, сохнути, стіл, спадати, стіна, сторінка, співати, сторона, струна, сушити, тепло, тонути, тиша, торкатися, тягар, труситися, тягнути, хвіст, хитатися, хліб, хмара, ховатися, хребет, цвісти, центр, ціна, шапка, шлях, шпилька, щит.