 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Tips on Child Education
|
|
If the child experiences emotional support from parents, his or her chance of overcoming the anxieties of incapability and attaining a healthy character increases.
Preparing children for life is an art. There are many things that parents should know and do about this. One is to make children have the self-confidence as a potential.
The children who appreciate their talents and capabilities – believing in their importance – and having self-confidence become active agents in their personal improvement since belief and confidence motivate them. They do not feel shy when asking questions, trying something new, or exploring. Instead of waiting for an opportunity to knock at their doors, they take advantage of present opportunities. They act with courage in exploring life and joining in every aspect of life.
If their thoughts and decisions are not valued, if they suffer from violence, are not taken seriously, if their excuses are mostly considered lies, if their confidence is generally thought of as a sign of know-it-all behavior, if their pleasure is seen as a sign of being pampered, then children will not develop self-respect and they will lose self-confidence.
Another point that should be kept in mind is that children always want to spend some time on their special interests. Yet, if it is the parents who generally decide what the child should do and do not offer other options, the child becomes deprived of his or her interest. Since children are not very experienced in relationships, they can easily start to think that they are not capable. The most helpful action to remove this kind of feeling is to make them realize that there are some people who can understand them and have empathy with them. If the child experiences emotional support from parents, his or her chance of overcoming the anxieties of incapability and attaining a healthy character increases. On the other hand, if the parents do not pay attention to the complex feelings of the child and the reasons behind them, some new problems may arise. Things that are not significant for us may be very significant for the child; so we should not ignore the fears of a child.
When children feel incapable of dealing with a new problem, the parents should reveal their belief in their capacity to overcome the problem and show their support. When children need the parents, they should be near enough that the children can find them as soon as they look for them. However, this "closeness" should not be limited only to physical occasions. There should be emotional support, too.
The most important way for parents to supply this psychological support is to show their love to their children. Hugging, kissing and putting an arm on the child's shoulder can be much more impressive than saying, "Do not be afraid; I am here with you!" Nevertheless, to say, "I show my support through my actions. There is no need to state it," is not true. Expressing, "I love you!" with the tongue may not be so important for adults, but it is a magical expression that every child wants to hear. In this way, the child feels strong and every duty turns into a pleasure for them. To make children gain self-confidence, the parents should first know them from every aspect, recognize their talents, and then should establish necessary environment to improve their abilities. Moreover, it is essential to give opportunity to children to express their thoughts very often, to try to understand their feelings by asking, "What do you think.' How do you feel?" to look at their face while they are speaking, to say how much you love the child, to make them feel that you care about them and value their opinion, to assign them some works and responsibilities that are compatible with their age, and to appreciate positive behaviors and successes they have demonstrated. In addition, it is important to set some time aside for the child, to chat with them, to talk about their negative behavior and how it could be corrected, not to forget special days, to establish a happy and peaceful family environment, to strengthen family relations and to make children feel that they are an inseparable part of the family. Children who are socially active are more self-confident, and they can easily join social environment around them. In this sense, especially less sociable children should be encouraged to attend social activities, and, if it is necessary, the parent should accompany the child, and promote him in asking for permission to speak inside a community. Also, parents should neither humiliate their child among other people nor exaggerate his or her failures. In order to help the child to establish a strong character, the fears and concerns of the child should be respected; thus, the parents should avoid severely critical or judgmental behavior, and they should not compare the child with other children. Furthermore, children should be required to do things that are appropriate to their age, especially to do homework by themselves. The parents should avoid improper types of punishment and reward.
Hence, children should not be belittled, and their presence should be respected; however, the parents should not expect extraordinary things, and keep in mind that the child has a different and improving character. The parents should pay attention to their school life, character education and spiritual life.
Make two-way translation of the text:
| Ukrainian Production on the rise | Український товар витісняє імпортний |
| Buying Ukrainian is fast becoming a guiding principle rather than a marketing slogan for most Ukraini-ans. And why not, with more and more quality local goods coming onto the market. | "Купуйте українське!" перестало бути просто гаслом, а стає для біль-шості українців природним керівниц-твом до дії. Тим більше, що таки є, що купувати. |
| Starting Point Five years ago, it looked like Uk-raine was destined to become a kind of dumping ground for low quality goods. The country was slowly tur-ning into a market place for cheap and shoddy imports from Poland, Turkey and China. The selections in private corner stores invariably included tubes of deep-purple ket-chup, canned meats and other such delicacies, alongside vodka of inde-terminate origin and canned beer, which was until then unknown to Soviet citizens. At Ukraine's clothes markets you could expect to find foreign traders selling international brands, but domestic products could not be found. It was as if all those once powerful Ukrainian industries had been annihilated or abruptly closed down. | Початковий етап Ще п'ять років тому здавалося, що Україні "світить" доля такої собі "бананової республіки" навпаки. Країна поволі перетворювалася з сировинної та продовольчої бази вже покійного у той час Радянського Союзу на ринок збуту дешевих неякісних товарів по-льсько-турецько-китайського поход-ження. До асортименту комерційних крамниць неодмінно входили пекуче-пурпурові тюбики кетчупу, найрізно-манітніші тушковані делікатеси, неви-значеного походження горілка, колись небачене радянськими громадянами пиво в банках. На речових ринках за-кріпилися представники міжнародної спільноти, що запропонували безмеж-ний вибір верхнього та нижнього одя-гу з усіх усюд. І чого майже немож-ливо було знайти у магазинах, так це товарів вітчизняного виробництва. Здавалося, що могутня промисловість України водночас була начебто знищена або різко загальмована. |
| Import Attack Let us first consider the reasons why Ukraine's consumer market became import-biased. 1991 saw the collapse of perhaps the most unvi-able political and economic system in the world, of which Ukraine was the bread basket. The food and processing industries (sugar, fats, oils, and alcoholic beverages, to name but a few) sold more than 50% of their produce outside of the Ukrainian SSR. At the same time, fuel and machinery components were imported from all over the Soviet Union. This 'nationwide cooperation' actually played a cruel joke for Ukra-inian industry: the severing of produ-ction ties several decades old caused by the break-up of the USSR sent most enterprise managers into a stu-por. Accustomed to the guiding role of the Party, government orders and guaranteed sales, captains of Soviet industry just sat and watched their factories grind to a halt. Hyperin-flation delivered the next blow: with-in a few months, most enterprises were left without turnover funds. The raw materials base was also under-mined. Agriculture was the first sec-tor to be hit. Lacking funds to keep cattle, collective farmers simply but-chered their herds to sell the meat in Ukraine or elsewhere. The demand for Ukrainian agricultural produce abroad triggered the mass export of sunflower seed – a staple material for many Ukrainian industries. Another important factor behind the growth of Ukraine's import-heavy market was the lack of modern processing and packing technologies in the post-Soviet food industry. All these circu-mstances caused a sharp drop in do-mestic production. Internal ties were torn, too. The old Soviet trade system was collapsing parallel to production, and the new system that fell into place was not comparable with the instability of local enterprises. The obvious way out was to switch over to the stable markets of neighboring countries. Meanwhile, confused con-sumers saw brightly colored labels and rushed to sample the taste of artificial colourants and flavors. Cra-ving, as they always had in Soviet times, deficit foodstuffs, people threw themselves upon new products with passion. At the time it seemed that domestic producers had lost the game for good. Rapidly and surely, the country was turning into one eno-rmous shop window for foreign goods. These and many other factors created the import excesses that plagued Ukraine. | Атака імпорту Спочатку розглянемо низку причин, що призвели до імпортного перекосу на споживчому полі нашої країни, принаймні ті, що лежать на поверхні. Так трапилося, що 1991 року розпала-ся. мабуть, наймогутніша й найнежит-тєздатніша політична й економічна система, у якій Україна відігравала роль так званої "житниці". Харчова та переробна галузі, приміром, цукрова, масложирова, спиртова, лікеро-горіл-чана, понад 50% своєї продукції виво-зили за межі Української РСР. Водно-час пальне, комплектуючі надходили в республіку з усього Союзу. Загально-державна кооперація зіграла з україн-ською промисловістю злий жарт: роз-рив кількадесятилітніх зв'язків приго-ломшив керівників більшої частини підприємств. Міцні радянські госпо-дарники звикли до керівної ролі пар-тії, держзамовлень, гарантованих пос-тавок і забезпеченого збуту. Тільки-но ланцюг було розірвано, розладилася і робота заводів. Наступний удар завда-ла вітчизняній промисловості гіперін-фляція. За лічені місяці підприємства лишилися без обігових коштів. Була підірвана також сировинна база. Най-швидше убожіло сільське господарст-во. Не маючи коштів на утримання худоби, колгоспники просто різали її та продавали м'ясо за кордон чи без-посередньо в Україні. Попит на украї-нську сільськогосподарську продук-цію за кордоном відгукнувся актив-ним експортом "украй необхідного" для вітчизняних виробництв соняшни-ка і таке інше. Важливу роль в "заім-портованості" країни відіграла також відсутність у пострадянській промис-ловості сучасних технологій перероб-ки сировини та пакування готових до споживання продуктів. Загалом усе це зумовило різке падіння обсягів вітчиз-няного виробництва. Розривалися та-кож і внутрішні зв'язки. Стара система торгівлі руйнувалася паралельно з виробництвом, а нову, ту, що форму-валася, не влаштовувала нестабіль-ність роботи вітчизняних підприємств. Звичайно, найпростішим виходом бу-ло переключитися на працюючі ринки сусідніх країн. Нелякані споживачі побачили яскраві етикетки, відчули смак штучних барвників та ароматиза-торів. Скучивши за дефіцитними про-дуктами, люди накинулися на нові то-вари. Здавалося, що вітчизняному ви-робникові вже нічого робити, країна дуже швидко та впевнено перетвори-лася на величезний прилавок. Ці та чимало інших причин викликали з небуття нічний жах на ім'я "імпорт". |
| Homecoming The slump most food and proces-sing sector industries experienced ended in 1996-1997 – with the exception of alcoholic beverages, whose fate was somewhat different. This came in conjunction with a cor-responding fall in imports. Having finally recovered from the rupturing of ties with suppliers and consumers in other CIS countries, Ukrainian producers or at least the sharpest among them, began to gradually reo-rient themselves to the domestic mar-ket and found new contacts, or in some cases restored old ties. While some producers complained of their hard fate, the more farsighted looked out for foreign and local investors. At the same time, an end to the inflation crisis helped support these progressive producers. The situation was further helped, albeit inadver-tently, by events in neighbouring Russia. Devaluation of the hryvnia following the Russian financial crisis of 1998 made legal import unprofitable, as things that had to be purchased for hard currency were sold for rapidly depreciating hryvnias in Ukraine. At the same time, indi-vidual industries such as brewing and confectionery began to find their feet once again. Cheap labour and the low-cost availability of some catego-ries of raw materials made honest competition with domestic products next to impossible. | Шлях додому Для більшості галузей харчової та переробної промисловості період спа-ду виробництва закінчився у 1996-97 рр. Винятком можна вважати лікеро-горілчані вироби, доля яких дещо оригінальніша за інші товари. На ці ж роки припадає і значне скорочення об-сягів імпортної харчової продукції на вітчизняному ринку. Причини витіс-нення зарубіжних товарів – дзеркаль-не відображення чинників, що спри-чинилися до "імпортизацїї". Отямив-шись від розриву стосунків із постача-льниками та споживачами СНД, украї-нські виробники, принаймні, найспри-тніші з них, поступово переорієнту-валися на внутрішній ринок, налаго-дили нові чи зуміли зберегти й відно-вити старі зв'язки. Поки одні пролива-ли сльози, жаліючись на свої злидні, найдалекоглядніші шукали іноземних та внутрішніх інвесторів. Посприяло успіху цих пошуків уповільнення інф-ляційних процесів. І як це не здається неймовірним пересічному громадяни-нові, одним з найвпливовіших факто-рів, що викликали агонію імпорту, була спровокована російськими сусі-дами фінансово-економічна криза сер-пня-вересня 1998 року. Знецінення гривні зробило легальний імпорт не-вигідним: речі. які необхідно було за-куповувати за валюту, доводилося продавати за місцеві грошові знаки, цінність яких щодня зменшувалася. У той же час окремі виробництва, такі як пивоваріння, кондитерська промис-ловість, почали вже ставати на ноги. Дешева робоча сила та деякі види сировини зробили чесну конкуренцію з вітчизняною продукцією майже неможливою. |
| Perspectives Changed The main change, however, took place in the minds of both producers and coasumers. Some local businessmen realized that it was impractical to try and turn Ukraine into a supply backwater and product dumping ground: the enormous industrial and agricultural potential of their own country deserved to be used and promised handsome profits in return. It didn't take long for people to catch on: many of those who had made money on imports hastened to invest it in the development of local industries. All Ukrainians can remember how 'homemade' smoked sausages appeared next to that infamous imported canned meat and how mayonnaise reappeared on store shelves. As for the alcoholic beverage industry, it survived through a veritable onslaught. Early attempts to establish local production came to nothing more often than not. due to the low quality of products and the get-rich-qulck attitude of entrepreneurs (as a rule, they chose to make a fast buck and then let things slide). Luckily, market mechanisms righted the situation in time. Those businessmen who wanted to keep on working simply had lo reinvest. improve product quality and become more flexible in their pricing policies. Those who could not fit these requirements died a quick death as businessmen or 'went into the shade' 10 toy with falsifying well-established domestic brands or smuggle imports into Ukraine. Many companies actually reworked their marketing policy. The system of marketing domestic products also began to get back on its feet. Trade outlets became more loyal to domestic brands as they proved to be competitive and reliable. The appearance of Ukrainian products changed as well. Today, the design and wrapping of Ukrainian sweets, for example, rivals the best international brands. | Ментальні зміни Але головні зміни відбулися у чере-пних коробках як підприємців, так і споживачів. Стало змінюватися саме ставлення до власних можливостей та перспектив, деякі вітчизняні бізнес-мени зрозуміли, що перетворити Ук-раїну на світову сировинно-збутову периферію нереально і недоцільно: величезний індустріальний та аграр-ний потенціал рідної країни заслуго-вує на те, аби його використовували, і пропонує за це неабиякі прибутки. Багато з тих, хто заробив гроші саме на імпорті, почали вкладати їх у роз-виток промисловості. Усі, мабуть, па-м'ятають, як поруч із закордонними м'ясними делікатесами почали з'явля-тися кустарні копчені ковбаси місце-вого "розливу", раптом на прилавках виник завжди дефіцитний майонез. Справжню Мамаєву навалу пережила лікеро-горілчана галузь. Перші спро-би заснувати власне виробництво зде-більшого були невдалими: якість про-понованих продуктів була вкрай низь-кою, та й ставлення підприємців до свого бізнесу було не вельми адекват-ним (зрубав швидкий прибуток, а далі як трапиться). Та ринкові механізми, які видавалися на позір стихійними, виправили становище. Хто хотів пра-цювати і далі, був змушений інвесту-вати в свої виробництва, підвищувати якість своєї продукції, проводити гну-чку цінову політику. Хто не вписався у ці умови, або нагло "помер" як промисловець, або пішов у "тінь" і розважається тим, що підробляє розк-ручені вітчизняні торгові марки чи контрабандними способами просуває той самий імпортний "антикваріат". Змінилася маркетингова політика ба-гатьох підприємств, почала відроджу-ватися система збуту вітчизняних то-варів. Торговельні точки стали більш лояльними до "своїх", бо останні до-вели свою конкурентоспроможність і надійність. Змінився і вигляд вітчиз-няних продуктів. Дизайн та якість обгортки тих же цукерок не поступаються тепер світовим зразкам. |
| Momentum Imported soft drinks were the first to vanish from Ukrainian kiosks. Businessmen realised in time that it paid more to import juice concentrate and make juices at their own factories than to let foreign companies make money on it. Today, firms committed to staying in the market are introducing new processing technologies, supporting local agricultural producers, and securing a stable source of raw materials for themselves and the end consumer. Brands such as Sandora, Sepro. Dar and Smak tell the buyer more about quality than any foreign names. Even though the world leader in soft drinks – Coca Cola – came to Ukraine and built the largest soft drink factory in Eastern Europe, local producers of soft drinks have not lost any time. Today, a I Ukrainian could die of thirst trying to choose from Obolon, Rosynka and Orlan. to name a few. The most graphic example of 'Ukrainian is best', however, is beer. Foreign companies themselves had a hand in squeezing imported cans and bottles from the market, as most breweries in Ukraine are managed by Western investors. Even though these breweries own huge beer-making plants abroad, their products are almost invisible in I kraine because they pru- dently chose to develop the Ukrainian brewing industry. Beer imports are falling. In 1998. only USD 6.4 million worth of beer was imported, and as a little as USD I million worth has flowed in in the first ten months of this year. Moreover, there is no reason to think that foreign-made beer will find new paths into Ukraine. Drinking imported beer is bad taste today, all the more so now that you can find a pint of Obolon. Rogan, Slavutych. Yantar. Chernihivske or Sarmat for sale on almost every street corner. For the Ukrainian consumer today, vodka (locally, horilka) is synonymous with the brands Alko, Hetman, The First Guild, Soyuz-Viktan and Shustoff, and chocolate to Ukrainians means Svitoch. Rocher, Corona. A.V.K, etc. | А далі більше... Першими з українських вітрин щезли закордонні напої. Бізнесмени своє-часно зрозуміли, що вигідніше завози-ти до країни концентровані напівфаб-рикати соків та розливати їх на своїх потужностях, ніж давати заробляти на цьому зарубіжним підприємцям. Сьо-годні ті, хто побажав зостатися на цьо-му ринку, впроваджують нові техно-логії переробки свіжих фруктів та ягід, дбають про підтримку сільсько-господарського виробника, забезпечу-ючи тим самим собі й іншим користу-вачам стабільний сировинний "тил". Сьогодні такі марки як "Сандора", "Сепро". "Дар", "Смак" більше кажуть покупцю, ніж безліч іноземних назв. Незважаючи на те, що в Україну прийшов світовий лідер із вгамування спраги компанія "Соса Соlа" – і збуду-вав найпотужніший у Східній Європі завод з виготовлення газировки, не схибили й місцеві майстри "рідких справ". Сьогодні кожний бажаючий промочити горло розгубиться, виби-раючи між "Оболонню", "Росинкою" чи "Орланом". Але найяскравішим прикладом перемоги "найкращого ук-раїнського" стало пиво. Про витіснен-ня закордонних банок та пляшок з пін-ним напоєм подбали й самі іноземці. Річ у тім, що на більшості підпри-ємств пивоварної галузі керують захі-дні інвестори. І хоча цим бізнесменам належать також закордонні пивні гіг-анти, продукції останніх майже не ви-дно в Україні, далекоглядні підприєм-ці надали перевагу розвитку місцевих потужностей. Обсяги імпорту пива зменшуються з великою для закордон-них постачальників швидкістю. За весь 11998 рік в Україну було ввезено пива на суму $6,4 млн, за 10 місяців минулого року – на 1 млн, і немає жо-дних підстав вважати, що заморське пиво знайде до нас нові шляхи. Сьо-годні вважається поганим тоном під-бадьорюватися "біром". Тим більше, що на кожному кутку вдосталь тієї ж "Оболоні", "Рогані", "Славутича", "Ян-таря", "Чернігівського", "Сармата". Зі словом "гірко" в українського спожи-вача асоціюються торговельні марки "Алко", "Гетьман", "Перша гільдія", "Союз-Віктан", "Шустов", зі словом "солодко" – "Світоч", "Рошен", "Корона", "А.В.К." тощо. |
| And to Finish These days, our entrepreneurs have to keep their fingers crossed that black-marketeers don't ruin their suc-cess. Due to the immense quantities of contraband and falsified wines entering Ukraine, for example, Ukra-inian wine-making is still faring po-orly, and neither parliament nor the executive have been able to remedy the situation. Governmental attempts in August 1998 to raise excise rates on alcohol, wine and beer almost destroyed the industries making these products. Unfortunately, existing go-vernmental policy to support the do-mestic producer does not protect them from the domestic bureaucrat. As for the domestic producer, he sometimes receives no governmental support at all. However, he is sup-ported by the informed consumer, it would suffice if nobody interfered with either. | Післямова Тепер тільки б ніхто не наврочив нашим промисловцям. Бо ще дехто інко-ли в нас часом чесно та розумно жити не хоче. Так, через величезні обсяги контрабанди та фальсифікованої про-дукції не може міцно стати на ноги українське виноробство, і законодав-ство країни й дії його виконавців поки не в змозі виправити становище. Спроба Уряду в серпні 1998 року підвищити розміри акцизних зборів на спирт, вино та пиво ледве не знищили галузі, що виробляє ці продукти. На жаль, декларована політика підтримки вітчизняного товаровиробника не передбачає найважливішого – захисту цього виробника від вітчизняного ж чиновника. А державної підтримки місцеві промисловці інколи і не потре-бують, їх підтримує вже обізнаний споживач. Достатньо того, щоб їм обом ніхто не заважав. |
Дата публикования: 2014-12-28; Прочитано: 273 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
