Приклади використання циклу з умовою

Мітки потрібні для пояснення, яку інформацію будуть містити текстові поля.

У першому текстовому полі будуть накопичуватися числа, що вводяться, (щоб ці числа не «виходили» за правий край текстового поля, варто встановити значення True властивості MultiLine цього поля), а в другому буде висвічуватися результат: середнє значення чисел, що вводяться, (наприклад, середнє число студентів в одній групі).

Після натискання кнопки Початок введення на екрані повинне з'явитися вікно введення — системна панель із заголовком «Введення чергового числа». На цій панелі розташовані дві кнопки (OK і Cancel), поле для введення рядка символів і мітка з повідомленням користувачу, яку кнопку натискати після введення числа. Якщо після введення числа користувач натисне кнопку OK, вміст обох текстових полів зміниться і на екрані знову з'явиться вікно введення. Якщо ж користувач натисне кнопку Cancel, вміст текстових полів не зміниться і вікно введення більше не з'явиться.

На мал. 7.8 показана як сама екранна форма, так і вікно введення в робочому стані.

Мал. 7.8. Екранна форма і вікно введення робочого додатку «Циклічне введення чисел»

Програма, за допомогою якої вирішується задача циклічного введення чисел представлена наступним кодом:

Код 7.9

У представленому коді використаний оператор циклу у формі Do Until... Loop. Відзначимо, що значення, що вносить користувач за допомогою вікна введення, має не числовий, а рядковий тип. Якщо користувач нічого не вносить, значення, що вводиться дорівнюватиме «» — порожньому рядку, що і служить ознакою закінчення циклу. У противному випадку значення, що вводиться, перетвориться на число за допомогою функції Val.

Приклад 7.11. Змоделюємо мішень по якій стріляють, яка розташована на екранній формі. Мішень — це коло в центрі цієї форми. Початок уявлюваної стрілянини — це клік командної кнопки, після якого змінні x і у циклічно одержуватимуть конкретні значення — координати точки на екранній формі, куди попала куля. Уявлювана стрілянина вестиметься доти, поки мішень не буде вражена визначеним числом уявлюваних куль (наприклад, однією кулею).

Будемо вважати, що стрілець дуже поганий — при кожному пострілі він з рівною імовірністю попадає в будь-яку точку екранної форми. Це значить, що як значення координат x та у можна взяти випадкові числа.

Ціль нашого експерименту — з'ясування того, скільки пострілів потрібно зробити до поразки мішені.

Постріли будуть фіксуватися за допомогою методу PSet, що буде малювати точки на екранній формі.

А влучення будуть фіксуватися за допомогою перевірки умови x ² + у 2 < R (R — радіус круглої мішені).

Мал. 7.9. Вікно додатка «Стрільба по мішені» і вікно повідомлення з результатом роботи цього додатка

На мал. 7.9 показана екранна форма зі слідами пострілів, останній з який виявився вдалим.

Програма, за допомогою якої моделюється описана стрілянина, представлена наступним кодом:

Код 7.10