Преваги алгоритмічних мов перед машинними

Основні переваги такі:

алфавіт алгоритмічної мови значно ширше алфавіту машинної мови, що істотно підвищує наочність тексту програми;

набір операцій, які припустимі для використання, не залежить від набору машинних операцій, а вибирається з міркувань зручності формулювання алгоритмів розв'язання задач визначеного класу;

формат речень досить гнучкий і зручний для використання, що дозволяє за допомогою одного речення задати досить змістовний етап обробки даних;

необхідні операції задаються за допомогою загальноприйнятих математичних позначень;

даним в алгоритмічних мовах задаються індивідуальні імена, які обираються програмістом;

у мові може бути передбачений значно більш широкий набір типів даних у порівнянні з набором машинних типів даних.

Таким чином, алгоритмічні мови в значній мірі є машинно-незалежними. Вони полегшують роботу програміста і підвищують надійність створюваних програм.

Компоненти, з яких складається алгоритмічна мова

Алгоритмічна мова (як і будь-яка інша мова) складається з трьох складових:
алфавіт, синтаксис і семантика.

Алфавіт — це фіксований для даної мови набір основних символів, тобто "літер алфавіту", з яких повинен складатися будь-який текст цієї мови — ніякі інші символи в тексті не допускаються.

Синтаксис — це правила побудови фраз, що дозволяють визначити: правильно чи неправильно написана та чи інша фраза. Точніше кажучи, синтаксис мови являє собою набір правил, що встановлюють, які комбінації символів є осмисленими реченнями в цій мові.

Семантика визначає смислове значення речень мови. Це - частина визначення мови програмування, що приписує смисл його конструкціям.

Поняття, які використовуються в алгоритмічних мовах

Кожне поняття алгоритмічної мови має деяку синтаксичну одиницю (конструкцію) і обумовлені нею властивості програмних чи об'єктних процесів обробки даних.

Поняття мови визначається у взаємодії синтаксичних і семантичних правил. Синтаксичні правила показують, як утвориться дане поняття з інших понять букв алфавіту, а семантичні правила визначають властивості даного поняття

Основні поняття в алгоритмічних мовах такі.

Імена (ідентифікатори) — вживаються для позначення об'єктів програми (змінних, масивів, функцій та ін.).

Операції. Типи операцій:

арифметичні операції +, -, *, / і ін.;

логічні операції і, або, не;

операції відносин <, >, <=, >=, =, <>;

операція "конкатенації" (або "приєднання") символьних значень один з одним з утворенням одного довгого рядка; зображується знаком "+".

Дані — величини, які обробляються програмою. Існує три основних види даних: константи, змінні і масиви.

Константи — це дані, що зафіксовані в тексті програми і не змінюються в процесі її виконання.

Приклади констант:

числові 7.5, 12;

логічні так (істина), ні (неправда);

символьні "А", "+";

літерні "abcde", "інформатика", " " (порожній рядок).

Змінні позначаються іменами і можуть змінювати свої значення в ході виконання програми. Змінні бувають цілі, дійсні, логічні, символьні і літерні.

Масиви — послідовності однотипних елементів, число яких фіксоване і котрим привласнене одне ім'я. Розташування елемента в масиві однозначно визначається його індексами (одним, у випадку одномірного масиву, чи декількома, якщо масив багатомірний). Іноді масиви називають таблицями.

Вирази — застосовуються для виконання необхідних обчислень, складаються з констант, змінних, покажчиків функцій (наприклад, exp(x)), що об'єднані знаками операцій.

Вирази записуються у вигляді лінійних послідовностей символів (без підрядкових і надрядкових символів, "багатоповерхових" дробів і т.д.), що дозволяє вводити їх у комп'ютер, послідовно натискаючи на відповідні клавіші клавіатури.

Розрізняють вирази арифметичні, логічні та строкові.

Арифметичні вирази служать для визначення одного числового значення. Наприклад, (1+sin(x))/2. Значення цього виразу при x=0 дорівнює 0.5, а при x=pі/2 (рі=3,1415927) - одиниці.

Логічні вирази описують деякі умови, що можуть чи задовольнятися, чи не задовольнятися. Таким чином, логічний вираз може приймати тільки два значення — "істина" чи "неправда" (так чи ні).

Значення строкових (літерних) виразів — тексти. У них можуть входити літерні константи, літерні змінні і літерні функції, що розділені знаком операції поєднання. Наприклад, А + В означає приєднання рядка В до кінця рядка А. Якщо А = "кущ _", а В = "зелений", то значення виразу А+В є " кущ_зелений".

Оператори (команди). Оператор — це найбільш велике і змістовне поняття мови: кожен оператор являє собою закінчену фразу мови і визначає деякий цілком закінчений етап обробки даних. До складу операторів входять:

ключові слова;

дані;

вирази і т.д.

Оператори поділяються на ті, що виконуються і на описуючі. Описуючі оператори призначені для опису даних і структури програми, а оператори, що виконуються — для виконання різних дій (наприклад, оператори привласнення, оператори введення і виведення, умовні оператори, оператори циклу, оператор процедури й ін.).