Рівні мов програмування

У даний час у світі існує кілька сотень мов програмування, що реально використовуються. Для кожної з них є своя область застосування.

Як ми знаємо, будь-який алгоритм є послідовність розпоряджень, виконавши які можна за кінцеве число кроків перейти від вхідних даних до результату. В залежності від ступеня деталізації розпоряджень звичайно визначається рівень мови програмування — чим менша деталізація, тим вищий рівень мови.

За цим критерієм можна виділити наступні рівні мов програмування:

машинні;

машинно-орієнтовані (асемблери);

машинно-незалежні (мови високого рівня).

Машинні мови і машинно-орієнтовані мови — це мови низького рівня, що вимагають виконання дрібних деталей процесу обробки даних.

Мови ж високого рівня імітують природні мови, використовуючи деякі слова розмовної мови і загальноприйняті математичні символи. Ці мови більш зручні для людини.

Мови високого рівня поділяються на:

алгоритмічні (Basic, Pascal, C і ін.), що призначені для однозначного опису алгоритмів;

логічні (Prolog, Lisp і ін.), що орієнтовані не на розробку алгоритму розв'язання задачі, а на систематичний і формалізований опис задачі для того, щоб розв'язок випливав зі складеного опису.

об'екто-орієнтовані (Object Pascal, C++, Java і ін.), в основі їх лежить поняття об'єкта, що містить у собі дані та дії над ними. Програма об'єкто-орієнтованою мовою, вирішуючи деяку задачу, по суті описує частину світу, що відноситься до цієї задачі